Ухвала

від 19.02.2025 по справі 904/1845/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.02.2025 м.Дніпро Справа № 904/1845/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Дарміна М.О., (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1845/24 (суддя Ніколенко М.О.)

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Кадак" про:

- усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" .

- припинення права володіння приватного підприємства "Кадак" на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024року у справі № 904/1845/24 позов задоволено.

Усунуто Дніпровській міській раді (місце реєстрації: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 26510514) перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177).

Припинено право володіння Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177) на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Стягнуто з Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177) на користь Дніпровської міської ради (місце реєстрації: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 26510514) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, через систему Електронний суд, представник Приватного підприємства "Кадак" Федорчук Кирилл Юрійович, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 по справі №904/1845/24; відкрити апеляційне провадження по справі №904/1845/24; зупинити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 року по справі № 904/1845/24 до завершення апеляційного розгляду; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2024 року у справі №904/1845/24; постановити нове рішення яким в позовних вимогах Дніпровської міської ради відмовити.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1845/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1845/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

24.01.2025р. матеріали справи № 904/1845/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи (ч. 1 ст.17 ГПК України). Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.п. 2, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Апеляційний перегляд судових рішень урегульованого нормами глави 1 розділу IV ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у даній справі скаржник, посилається на те, що копія рішення суду першої інстанції від 05.08.24 йому не надходила, а електронного кабінету в ЄСІТС ПП «Кадак» не має. Відповідач дізнався про вищевказане рішення 10.01.2025 під час того як невідомі особи, представившись працівниками Державної виконавчої служби прибули на автостоянку з метою її демонтажу. Однак доказів на підтвердження данної обставини, Приватним підприємством "КАДАК" не надано.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 05.08.2024р., (повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2024р.) отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 05.09.2024р.

Апеляційну скаргу сформовано уповноважненим представником Приватного підприємства "КАДАК" - Федорчук К.Ю. в системі Електронний суд" 13.01.2025р., про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в повний текст рішення надіслано судом 15.08.2024, зареєстровано 15.08.2024, забезпечено надання загального доступу 16.08.2024. Тобто, із вказаної дати будь-яка особа, в тому числі і апелянт, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.

Копію оскаржуваного рішення у даній справі, направлялось судом на поштову адресу Приватного підприємства «КАДАК» ( 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 98, квартира,218), проте було повернуто за зворотною адресою, з відміткою УДППЗ "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, слід зазначити, що дану адресу Апелянт зазначає і в апеляційній скарзі.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку із позначками, зокрема, "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній", тощо, з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.09.2021р. у справі №910/20604/20 та від 14.09.2021р. у справі №909/548/16.

З огляду на вищевикладене, враховуючи виконання судом обов`язку щодо надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та рішення господарського суду у даній справі за належною адресою, а також невідкладне розміщення зазначених ухвали та рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції дотримані вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення Відповідача про рух справи.

Сам лише факт не отримання Апелянтом кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018р. у справі № 904/9904/17.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Колегія суддів констатує ненадання належних і допустимих в розумінні статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин проведення виконавчих 10.01.2025р. дій працівниками Державної виконавчої служби, в ході яких апелянт дізнався про наявність оскаржуваного рішення.

Оскільки можливість отримати копію судового рішення або ознайомитися з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то отримання копії судового рішення майже через п`ять місяців після його ухвалення, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення суду.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необґрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 р., п.п. 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що представником Приватного підприємства «КАДАК» - Федорчуком К.Ю. у у клопотанні не наведено з посиланням на відповідні докази, жодної поважної обставини , які б свідчили про об`єктивну неможливість у строк, встановлений ст. 256 ГПК України подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервалів часу з дня постановлення рішення господарського суду від 05.08.2024р., звернутись до суду, в тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою він вчасно не скористався, що у відповідності до положень ст. 260 ГПК України свідчить про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усуненнянедоліків.

Суд також звертає увагу, що з 05.10.2022р. офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

18.10.2023 р. введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023р. № 3200-IX. Зокрема, приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 8 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень, тощо.

Згідно апеляційної скарги її подано представником Приватного підприємства Кадак - Федорчук Кириллом Юрійовичем.

Відповідно до відомостей, наявних в КП Діловодство спеціалізованого суду, у відповідача Приватного підприємства Кадак відсутній зареєстрований електронний кабінет у модулі ЄСІТС Електронний суд.

Одночасно з цим, відповідно до абзацу 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України, процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з абз. 2 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ст. 174, ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків, а саме: надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі; надати докази реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.

Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені Приватним підприємством "Кадак", підстави для поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги Приватного підприємства "КАДАК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024р. у справі №904/1845/24.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1845/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

- надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі;

- надати докази реєстрації електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.

Роз`яснити ПП "КАДАК", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддяМ.О. Дармін