Рішення

від 05.08.2024 по справі 904/1845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1845/24

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Кадак", м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

Від позивача: Романчук М.М. (в залі суду) - самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Кадак" про:

- усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" .

- припинення права володіння приватного підприємства "Кадак" на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 28.05.2024.

Ухвалою суду від 29.04.2024 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Кадак" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання на 16.07.2024.

Ухвалою суду від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.08.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач вказав, що Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О., 07.07.2015 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №10311536 про право власності за Приватним підприємством «ОПО» (код 39433292) на об`єкт нерухомого майна - автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка складається з літ. А -1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2154,0 кв.м, яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

За відомостями позивача, підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 10311536 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 674439312101 було заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц.

Однак, в подальшому, за твердженням позивача, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц було скасовано.

Позивач вказав, що під час перегляду справи № 200/7824/15-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області встановив факт того, що автостоянка, розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г, є самочинно збудованим нерухомим майном.

А отже, на думку позивача, таке майно має бути знесено, а право володіння відповідача таким майном - припинено.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про:

- усунення Дніпровській міській раді перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" .

- припинення права володіння приватного підприємства "Кадак" на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи є спірний об`єкт нерухомості самочинним будівництвом), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О., 07.07.2015 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №10311536 про право власності за Приватним підприємством «ОПО» (код 39433292) на об`єкт нерухомого майна - автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка складається з літ. А -1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2154,0 кв.м, яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Підставою виникнення права власності є заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц, яким визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на нерухоме майно, згідно з переліком, до якого входить і спірна автостоянка.

Однак, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц в частині визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за Приватним підприємством «ОПО».

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі №200/7824/15-ц мотивовано тим, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за особою, яка є власником чи користувачем земельної ділянки, на час винесення рішення суду.

Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у ПП "ОПО" права власності чи користування на земельні ділянки під спірним нерухомим майном.

Крім того, спірне нерухоме майно не було прийнято до експлуатації, а тому є не створеним в розумінні ст. 331 ЦК України, що також виключає можливість визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Задовольняючи позовні вимоги ПП "ОПО", суд не звернув уваги на зазначені обставини справи та вимоги закону, не залучив до участі у справі в якості відповідача Дніпропетровську міську раду та помилково дійшов висновку про необхідність визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за позивачем.

В подальшому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни щодо власниів нерухомого майна РНОНМ 674439312101. З 21.04.2016 право власності на теку майно, відповідно даних реєстру, зареєстровано за Приватним підприємством "Кадак".

Позивачем були направлені до компетентних органів запити щодо правових підстав будівництва спірного об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро. У відповідь на ці запити:

- Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 28.02.2024 № 4/1-46 повідомлено, що, відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти та згідно даним Порталу державної електронної системи у сфері будівництва, дані якого знаходяться у відкритому доступі на сайті https://e-construction.gov.ua/ у розділі «Декларативні та дозвільні документи», станом на час надання відповіді, за вказаними у запиті критеріями пошуку, щодо дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозвіл) чи документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по об`єкту розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Петра Калнишевського, буд. 1 г - відомості відсутні.

- Листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 04.03.2024 №4/11-148 повідомлено, що станом на 01.03.2024 за результатами пошуку земельної ділянки за адресою «просп. Петра Калнишевського, 1 Г», «вул. Косіора, 1 Г» у Інформаційній (автоматизованій) підсистемі «Фіскальний кадастр» Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами.

- Листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.02.2024 № 3/15-84 повідомлено, що, відповідно до даних містобудівного кадастру, Адресного плану міста та чинного Переліку найменувань проїздів (вулиць, провулків, проспектів, площ тощо), затвердженого рішенням виконкому Дніпровської міської ради від 22.05.2018 № 411, на території міста існують: вулиця Петра Калнишевського в Новокодацькому районі (на території кол. смт Таромське) і проспект Петра Калнишевського в Індустріальному районі.

Адреси - просп. Петра Калнишевського, 1 Г і вул. Калнишевського, 1-Г жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювались, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких були присвоєні ці адреси, відсутні.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).

Частиною третьою статті 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

У частині четвертій статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV (надалі - Закон) встановлюється, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Частиною 4 ст. 18 Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

При цьому, у силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України засвідчує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанови від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц) (пункти 53-56)).

Згідно частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17, від 24.07.2019 у справі №910/10932/17.

Згідно з ст.ст. 375, 376 ЦК України, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю, згідно зі статтями 116, 118 ЗК України, є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього кодексу (частина друга статті 127 ЗК України у редакції, чинній на час укладення спірного договору купівлі-продажу).

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 134 ЗК України у вказаній редакції).

Абзац другий частини другої статті 134 ЗК України у зазначеній редакції передбачав виняток із загальних вимог до конкурентного продажу земельних ділянок: не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За змістом наведеного припису, якщо на розміщений на земельній ділянці об`єкт особа не має права власності, то підстави для застосування неконкурентних засад продажу цієї ділянки відсутні безвідносно до того, чи є цей об`єкт об`єктом незавершеного будівництва, чи завершеним об`єктом нерухомого майна, зданим в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20.

Згідно зі статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 ЗК України).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано до суду правовстановлюючих документів (зокрема, договорів оренди, укладених попередніми власниками об`єкта) на земельну ділянку за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро, на якій розташований спірний об`єкт нерухомості, дозволу на будівництво.

За таких обставин, нерухоме майно: автостоянка, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101) - є самочинним будівництвом, оскільки:

- об`єкт нерухомого майна збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутній належний дозвіл та належно затверджений проект для будівництва.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими у повному обсязі.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться судовими рішеннями у справі №200/7824/15-ц (т. 1 а.с. 28 - 36), листами-відповідями (т. 1 а.с. 37 - 39), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 40 - 44).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Усунути Дніпровській міській раді (місце реєстрації: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 26510514) перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро шляхом знесення самочинно побудованої автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро за рахунок Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177).

Припинити право володіння Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177) на об`єкт нерухомого майна а саме: автостоянки, яка складається з літ. А-1 - будівля вартової площею 6,0 кв.м., літ. № 1-4 - огорожа площею 200,0 кв.м, літ. І - замощення площею 2 154,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674439312101), яка розташована за адресою: просп. Петра Калнишевського, 1 Г (колишня назва вул. Косіора, 1 Г) у м. Дніпро.

Стягнути з Приватного підприємства "Кадак" (місце реєстрації: вул. Набережна Перемоги, буд. 98, кв. 218, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 39433177) на користь Дніпровської міської ради (місце реєстрації: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 26510514) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2024.

Суддя М.О. Ніколенко