Рішення

від 18.04.2024 по справі 906/1413/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1413/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Рудченко М.М. - посв. № 071186 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Федосюк В.О. - представник, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від відповідача - 2: Андрушко І.П. - ордер серія АА № 1377541 від 28.11.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

2) ОСОБА_1

про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки, скасування реєстрації права оренди

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 про:

- визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки";

- визнання недійсним договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 ,

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 1822081300:02:000:1127 Новогуйвинській селищній раді;

- скасування реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822081300:02:000:1127 за ОСОБА_1 (запис про інше речове право №26622588).

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення відповідачами встановленого порядку надання/отримання спірної земельної ділянки в користування, ОСОБА_1 , уклавши спірний договір оренди землі не заснував фермерське господарство.

В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема, ст.21, 202-203, 215, 216, 393, 648 Цивільного кодексу України, ст.123, 152 Земельного кодексу України, ст.1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Ухвалою суду від 30.10.2023 постановлено позовну заяву залишити без руху; заступнику керівника Житомирської окружної прокуратури протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

21.11.2023 на електронну адресу суду від представника 1-го відповідача надійшли, зокрема, за вх. №19165 відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог та за вх. №01-44/3879/23 клопотання (заява) про застосування позовної давності.

30.11.2023 суд отримав від представника 2-го відповідача, у тому числі, за вх. №19731 відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить позов залишити без розгляду; в задоволені позову відмовити в повному обсязі; застосувати позовну давність; за вх. №01-44/3981/23 заяву про застосування позовної давності.

Ухвалою суду від 26.03.2024 постановлено зокрема, відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви прокурора (за вх.№01-44/3980/23 від 30.11.2023); відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/1413/23 (за вх. №01-44/3982/23 від 30.11.2023); закрити підготовче провадження та призначити справу №906/1413/23 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 18.04.2024 об 11:00.

Прокурор у судовому засіданні 18.04.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання 18.04.2024 не прибув. 09.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання №05-20/581 від 09.04.2024 про розгляд справи без його участі.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 18.04.2024 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні 18.04.2024 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

30.03.2016 ОСОБА_1 (2-ий відповідач) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (1-ий відповідач) подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,00га з правом передачі в оренду терміном на 25 років для ведення фермерського господарства з метою вирощування садівного матеріалу хмелю, а в подальшому - хмелю, на території Вертокиївської сільської ради Житомирського району (а.с. 17). До вказаної заяви додано копії паспорту та ідентифікаційного номера, диплому за спеціальністю "Агрономія", диплому кандидата наук, трудової книжки, витяг з рішення Вертокиївської сільської ради від 27.08.2015, викопіювання земельної ділянки, обґрунтуванням потреби передачі земельної ділянки в оренду з додатками, лист №10 від 30.03.2016, договір про надання послуг від 02.09.2015 (а.с. 18-23, 31).

В обґрунтуванні потреби передачі земельної ділянки в оренду від 30.03.2016 (а.с. 23), доданого 2-им відповідачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.03.2016, останнім зазначено, що ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ", в статутному капіталі якого його частка становить 90%, зареєстроване в с.Вертокиївка Житомирського району та займається вирощуванням хмелю і зернових культур. ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" орендує 106,85га землі у 825 співвласників земель спільної часткової власності під багаторічними насадженнями хмелю, в тому числі, й за межами с.Городище Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Земельна ділянка орієнтовною площею 12га розташована між двома земельними ділянками з цільовим призначенням "під багаторічні насадження хмелю", що знаходяться в користуванні ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ". Як засновник товариства, ОСОБА_1 мав намір на цій площі вирощувати саджанці високоякісних і затребуваних на ринку сортів хмелю для подальшого збільшення площ під хмільниками на території Вертокиївської сільської ради, а обробіток землі - здійснювати наявною сільськогосподарською технікою ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" на підставі договорів про надання послуг, з придбанням у майбутньому спецтехніки на фермерське господарство. Враховуючи зазначене вище, 2-ий відповідач просив 1-го відповідача надати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 12га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Вертокиївської сільської ради, для ведення фермерського господарства з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме - для вирощування садивного матеріалу хмелю з подальшим закладенням товарних насаджень хмелю.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1074/14-16-СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності орієнтовного розміру 12,0га в оренду терміном на 7 років, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради, для ведення фермерського господарства (а.с. 11).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" затверджено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 12,0000га (кадастровий номер 1822081300:02:000:1127) для ведення фермерського господарства (01.02) строком на 7 років, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради (а.с. 12). Пунктами 4-5 даного наказу передбачено вимоги: приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог ст.96, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

На виконання Наказу №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018 (далі - Договір №20157-18-ДО (а.с. 232-236).

Згідно п.1.1 даного договору орендодавець, на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку дня ведення фермерського господарства з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127, розташовану на території Житомирського району за межами населених пунктів Вертокиївської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,0000га (п.2.1 Договору №20157-18-ДО).

Відповідно до п.3.1 Договору №20157-18-ДО останній укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом п.8.4.3, 8.4.6 Договору №20157-18-ДО орендар земельної ділянки зобов`язаний у двомісячний строк після підписання сторонами договору зареєструвати право оренди у встановленому законодавством порядку; використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Пунктом 11.3 Договору №20157-18-ДО передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 11.06.2018 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №26622588, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №351641028 від 24.10.2023 (а.с. 32).

Прокурором у матеріали справи подано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №62-ОТГ від 15.12.2020 "Про передачу у комунальну власність" та Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15.12.2020, згідно яких земельна ділянка з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 передана з державної до комунальної власності Новогуйвинської селищної об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє Новогуйвинська селищна рада (позивач) (а.с. 179-187).

Посилаючись на те, що, уклавши оспорюваний договір оренди землі, 2-ий відповідач станом на день подання позову в даній справі всупереч ст.8 Закону України "Про фермерське господарство" не заснував (не створив) юридичну особу (фермерське господарство), а також на те, що вказана земельна ділянка отримувалась ОСОБА_1 у користування як громадянином з метою уникнення процедури земельних торгів та розширення площ земельних ділянок, що використовуються ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" для вирощування сільськогосподарських культур, прокурор звернувся до суду з позовними вимогами про визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ОСОБА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 1822081300:02:000:1127 Новогуйвинській селищній раді; скасування реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1822081300:02:000:1127 за ОСОБА_1 (запис про інше речове право №26622588).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Необхідно зазначити, що суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади. Так, відповідно до ч.1 ст.83 Земельного кодексу України комунальна власність на землю належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст.

Як судом зазначалося вище, згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №62-ОТГ від 15.12.2020 "Про передачу у комунальну власність" та Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15.12.202 земельна ділянка з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 передана з державної до комунальної власності Новогуйвинької селищної об`єднаної територіальної громади, від імені якої діє Новогуйвинська селищна рада (позивач) (а.с. 179-187).

Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

При цьому, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з м о м е н т у д е р ж а в н о ї р е є с т р а ц і ї п р а в а к о м у н а л ь н о ї в л а с н о с т і н а т а к і з е м е л ь н і д і л я н к и.

Так, з наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №351641028 від 24.10.2023 вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 значиться д е р ж а в а в о с о б і Г о л о в н о г о у п р а в л і н н я Д е р ж г е о к а д а с т р у у Ж и т о м и р с ь к і й о б л а с т і (а.с. 32).

Крім того, у поданій до суду заяві від 18.12.2023 (а.с. 142-143), а також у письмовій відповіді №05-20/1298 від 11.08.2023 на повідомлення заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-84-5567вих-23 від 31.07.2023 (а.с. 41-42) позивач сам підтверджує, що станом на час розгляду даної справи в суді право комунальної власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

Варто зауважити, що ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: н а я в н і с т ь у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, п о р у ш е н н я такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів у н е м о ж л и в л ю є з а д о в о л е н н я п о з о в н и х в и м о г.

Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч.1 ст.16 ЦК України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, згідно з послідовною і сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, є самостійною і достатньою підставою для в і д м о в и в п о з о в і (повністю або частково).

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №905/730/20, від 22.12.2022 у справі №910/9215/21, від 02.02.2023 у справі №910/9525/19.

Отже, враховуючи вищевикладене, зокрема, відсутність державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Новогуйвинською територіальною громадою в особі Новогуйвинської селищної ради, не вбачається факту порушення прав та охоронюваного законом інтересу останньої діями Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо видачі наказів №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" і №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", а також укладенням відповідачами договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018.

Крім того, варто зазначити, що за змістом ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Загалом, порядок набуття у користування земельних ділянок визначений ст.123-124 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124 Земельного кодексу України)

Згідно абз.16 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Так, за змістом ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

На виконання вказаної норми 1-им відповідачем видано накази №6-1074/14-16-СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" (а.с. 11, 12), про що судом зазначалося вище.

На виконання Наказу №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018 (далі - Договір №20157-18-ДО (а.с. 13-15), про що суд вказувалося вище.

Таким чином, 1-им відповідачем належним чином здійснено свої повноваження щодо передачі в оренду 2-му відповідачеві спірної земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства у сфері землекористування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Як свідчить наявна в матеріалах справи Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №351641028 від 24.10.2023, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 11.06.2018 зареєстровано за 2-им відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №26622588 (а.с. 32).

Отже, 2-ий відповідач також виконав належним чином покладені на нього законом функції як потенційного орендаря земельної ділянки та вимоги наказів 1-го відповідача №6-1074/14-16-СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

За змістом ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставами для визнання незаконним акта органу державної власності або органу місцевого самоврядування є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як судом встановлено вище, права Новогуйвинської селищної ради діями Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо видачі наказів №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" і №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" жодним чином не порушені; останнім здійснено свої повноваження щодо передачі в оренду 2-му відповідачеві спірної земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства у сфері землекористування.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання незаконними і скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

Крім того, згідно із ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

У даній справі підставою недійсності договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018 прокурор зазначив порушення відповідачами вимог земельного законодавства під час прийняття оспорюваних наказів та укладення вказаного договору оренди землі (як похідного від оскаржуваних наказів, на підставі яких він був укладений).

У матеріалах справи відсутні докази, що зазначений вище договір суперечить вимогам законодавства щодо форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Окрім того, його укладення здійснювалося на виконання чинних Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1074/14-16СГ від 01.04.2016 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та №6-1372/14-18-СГ від 08.05.2018 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

Також, як судом встановлено вище, права Новогуйвинської селищної ради діями відповідачів стосовно укладення договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018 ніяким чином не порушено.

Отже, у справі не доведено обставин, з якими закон пов`язує недійсність зазначеного договору.

Судом критично оцінюються посилання прокурора, в якості обґрунтування позовних вимог, на відсутність у 2-го відповідача реального наміру створювати фермерське господарство та отримати спірну земельну ділянку саме для цих цілей, враховуючи наступне.

Як судом зазначалося вище, 30.03.2016 ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,00га з правом передачі в оренду терміном на 25 років д л я в е д е н н я ф е р м е р с ь к о г о г о с п о д а р с т в а з метою вирощування садівного матеріалу хмелю, а в подальшому - хмелю, на території Вертокиївської сільської ради Житомирського району (а.с. 17). До вказаної заяви додано копії паспорту та ідентифікаційного номера, диплому за спеціальністю "Агрономія", диплому кандидата наук, трудової книжки, витяг з рішення Вертокиївської сільської ради, викопіювання земельної ділянки, обґрунтуванням потреби передачі земельної ділянки в оренду з додатками, лист №10 від 30.03.2016, договір про надання послуг від 02.09.2015 (а.с. 18-23, 31).

В обґрунтуванні потреби передачі земельної ділянки в оренду від 30.03.2016 (а.с. 23), доданого 2-им відповідачем до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.03.2016, останнім зазначено, що ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ", в статутному капіталі якого його частка становить 90%, зареєстроване в с.Вертокиївка Житомирського району та займається вирощуванням хмелю і зернових культур. ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" орендує 106,85га землі у 825 співвласників земель спільної часткової власності під багаторічними насадженнями хмелю, в тому числі, й за межами с.Городище Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Земельна ділянка орієнтовною площею 12га розташована між двома земельними ділянками з цільовим призначенням "під багаторічні насадження хмелю", що знаходяться в користуванні ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ". Як засновник товариства, ОСОБА_1 мав намір на цій площі вирощувати саджанці високоякісних і затребуваних на ринку сортів хмелю для подальшого збільшення площ під хмільниками на території Вертокиївської сільської ради, а обробіток землі - здійснювати наявною сільськогосподарською технікою ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" на підставі договорів про надання послуг, з придбанням у майбутньому спецтехніки н а ф е р м е р с ь к е г о с п о д а р с т в о. Враховуючи зазначене вище, 2-ий відповідач просив 1-го відповідача надати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 12га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Вертокиївської сільської ради, д л я в е д е н н я ф е р м е р с ь к о г о г о с п о д а р с т в а з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме - для вирощування садивного матеріалу хмелю з подальшим закладенням товарних насаджень хмелю.

З наведеного вбачається, що 2-ий відповідач, звертаючись до 1-го відповідача із заявою від 30.03.2016, мав реальні наміри створити саме фермерське господарство з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зокрема, в обґрунтуванні потреби передачі земельної ділянки 2-им відповідачем зазначено, що в останнього наявні як професійні, так і матеріальні можливості здійснювати обробіток спірної земельної ділянки та надано договір про надання послуг від 02.09.2015, укладений між ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА" та ОСОБА_1 (а.с. 31)

Таким чином, твердження прокурора стосовно того, що ОСОБА_1 спірна земельна ділянка фактично використовується ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ" для вирощування сільськогосподарських культур, а дії 2-го відповідача були спрямовані для отримання даним товариством у користування земельну ділянку за спрощеною процедурою, а саме без проведення земельних торгів (аукціону), суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені жодним доказом, тобто, є лише припущеннями. Матеріали справи не містять жодних доказів, що спірна земельна ділянка використовується не 2-им відповідачем, а саме ТОВ "ВЕРТОКИЇВКА-ХМІЛЬ".

Крім того, 2-им відповідачем у матеріали справи подано рішення засновника Фермерського господарства "Михайлов" від 21.11.2023 про створення фермерського господарства з правами юридичної особи; Статут Фермерського господарства "Михайлов"; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 91-95).

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Тобто, зі змісту даної норми вбачається, що законодавцем не встановлено конкретного періоду, передбаченого для створення такого виду господарств як фермерське.

Також, суд зауважує, що в матеріалах справи наявні копії платіжних документів на підтвердження систематичного внесення 2-им відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою (а.с.96-101), що, у свою чергу, свідчить про добросовісне виконання 2-им відповідачем умов договору оренди землі №20157-18-ДО від 25.05.2018.

Варто зазначити, що з огляду на відсутність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, похідні позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1822081300:02:000:1127 Новогуйвинській селищній раді та скасування реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1822081300:02:000:1127, за ОСОБА_1 (запис про інше речове право №26622588) також задоволенню не підлягають.

Щодо заяв відповідачів про застосування позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, заяви відповідачів про застосування позовної давності не підлягають задоволенню.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.04.24

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - Житомирській окружній прокуратурі через електронний кабінет

3 - Житомирській обласній прокуратурі через електронний кабінет

4 - Новогуйвинській селищній раді (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5; код ЄДРПОУ 0434 8303) та на електронну пошту: ng@novoguyvynske-miskrada.gov.ua

5 - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області через електронний кабінет

6 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та представнику через електронний кабінет