Рішення

від 19.04.2024 по справі 910/26/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2024Справа № 910/26/22 (910/1919/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший столичний хлібозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень"

про стягнення 129 193,26 грн

в межах справи № 910/26/22

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В Господарському суді міста Києва перебуває справа № 910/26/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 передано справу № 910/1919/23 для спільного розгляду в межах справи № 910/26/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 прийнято справу № 910/1919/23 до розгляду в межах справи № 910/26/22; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем (заявником) відповіді (заперечення) на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов (у разі подання відзиву).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу № 910/26/22 (910/1919/23) передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); зобов`язано сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший Столичний Хлібозавод» (надалі Постачальник) та Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Жовтень» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» - 16.07.2021 року поміняв назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень" (Покупець) був укладений договір поставки хліба та хлібобулочних виробів № 747 від 10.02.2020 згідно якого Постачальник зобов`язується поставляти на умовах даного Договору хліб та хлібобулочні вироби у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а Покупець зобов`язаний приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість Постачальнику.

Згідно умов Договору Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару на умовах : безготівковий розрахунок, відтермінування 7 (сім) календарних днів з дати поставки Товару Постачальником.

Постачальник, зі своєї сторони, виконував всі умови Договору і систематично, згідно замовлень Покупця, здійснював поставки хліба та хлібобулочної продукції до 19 листопада 20Ї1 року включно, що підтверджується товарно-транспортними накладними на підставі яких здійснювались поставки і мали бути проведені платежі.

Оскільки, Відповідач здійснював оплату придбаного Товару без вказівки конкретної товарно-транспортної накладної та, зважаючи на систематичний характер поставки, Позивач розглядає як дату поставки по останній ТТН 30.11.2021 і від цієї дати здійснив розрахунки. Отже, Покупець (Відповідач), враховуючи передбачену в Договорі відстрочку по оплаті поставленої продукції, повинен був оплатити Товар до 07.12.2021 року включно (по останній ТТН), саме з 08.12.2021 року виникає заборгованість по оплаті продукції. Покупець, порушуючи умови Договору, не оплатив отриману продукцію в повному обсязі, внаслідок чого, станом на 06 лютого 2023 р. існує заборгованість по оплаті поставленої продукції в розмірі 70 726,32 грн. Остання оплата відбулася ще 19.11.2021 року на 5 000,00 грн., після даної дати, жодних платежів зі сторони Відповідача не здійснювалось, на підтвердження чого позивачем надано виписку по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.09.2021 до 06.02.2023.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (ЦКУ) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тому для розгляду даної ситуації звертаємось до статей ЦКУ, які регулюють відносини, пов`язані з укладенням та виконанням договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару Покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, зі своєї сторони не виконав належним чином свої зобов`язання порушив передбачені договором зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання (ст.611 Цивільного Кодексу України) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків. Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст.624 ЦКУ).

П.5.4. Договору передбачає, що за порушення термінів оплати Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період існування заборгованості, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення (що не обмежується шістьма місяцями та може сягати трьох років).

Позивачем нараховано пеню на суму 30 842,49 грн за періоди 07.12.2021-09.12.2021, 10.12.2021-20.01.2022, 21.01.2022-02.06.2022, 03.06.2022-06.02.2023.

Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цих Кодексом та іншими законами (ст.229 Господарського Кодексу України).

Крім того, згідно ст. 612, 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочиввиконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов договору (10% річних) та враховуючи дату останньої поставки 24 лютого 2022 року, позивач почав нарахування компенсаційних нарахувань з 07 грудня 2021 року. Відповідно до вищезазначеного, загальна сума 10% річних складає 8 177,13 грн. і інфляційне збільшення суми боргу за період з 07.12.2021р. по 06.02.2023 року складає 19 350,44 грн.

На підставі вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в повному обсязі.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінічний санаторій "Жовтень" (код ЄДРПОУ 02583744, 03084, м. Київ, Столичне шосе, 27 км, Конча-Заспа) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Столичний Хлібозавод» (код ЄДРПОУ 31484879, 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85) заборгованість у розмірі 129 193,26 грн., з яких: 70 726,32 грн. основної заборгованості, 30 842,49 грн. пені, 8 274,01 грн. 10% річних та 19 350,44 грн. інфляційних витрат, а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 30.04.2024

Суддя А.М.Івченко