Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/4885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29.04.2024Справа № 910/4885/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА»

про стягнення 99 682,36 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про стягнення 99 682,36 грн, з яких: 19 448,52 грн заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік, 38 686,56 грн частини чистого прибутку за 2020 рік, 15 110,63 санкцій за невиплату дивідендів та 22 436,65 грн санкцій за невиплату частини чистого прибутку за 2020 рік.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає, зокрема, вимогам пунктів 7, 8, 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Суддя при здійсненні судочинства має доступ до інформації Реєстру в обсязі, необхідному для ідентифікації учасників судового процесу (ст. 11 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

Так, судом з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА_1 .

Вказана адреса як місце проживання ОСОБА_1 значиться і на наданій позивачем копії сторінки 12 його паспорту.

Втім, позивач у позовній заяві вказав своєю адресою: АДРЕСА_2 , яка не відповідає паспортним даним позивача та відомостям Єдиного державного демографічного реєстру.

Отже, позивачем при зверненні до суду із даним позовом неналежно виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За приписами ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, суд зазначає, що всупереч наведеному, позовна заява ОСОБА_1 не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суми невиплачених дивідендів у розмірі 19 448,52 грн та частини чистого прибутку у розмірі 38 686,56 грн, а саме не зазначено конкретні періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, помісячні індекси інфляції та формули, за якими проводились відповідні нарахування, що позбавляє суд здійснити перевірку правильності розрахунку позивача.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Судом із п. 2 прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача: «19 448,52 грн заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік, 38 686,56 грн частини чистого прибутку за 2020 рік, 15 110,63 грн санкцій за невиплату дивідендів, 22 436,65 грн санкцій за невиплату частини чистого прибутку за 2020 рік».

Водночас, із мотивувальної частини позову вбачається, що санкції у розмірі 15 110,63 грн за невиплату дивідендів та у розмірі 22 436,65 грн за невиплату частини чистого прибутку за 2020 рік включають в себе інфляційні втрати та 3% річних, нарахування яких здійснено на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачені вказаною нормою Цивільного кодексу України (ст. 625) наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що до штрафних санкцій відносяться господарські санкції у вигляді неустойки, штрафу та пені.

Відтак, суд зазначає, що 3% річних та інфляційні втрати у розумінні норм чинного законодавства не є санкціями.

Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Однак, суд зазначає, що визначена у п. 2 прохальної частини позову позовна вимога викладена некоректно та неточно, оскільки позивачем не зазначено конкретно суми інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на заборгованість з виплати дивідендів за 2018 рік та частину чистого прибутку за 2020 рік, які слід стягнути з відповідача, натомість узагальнено такі нарахування в загальні суми.

Із наведеного вбачається неналежне виконання позивачем вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 6, 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить:

- правильну адресу місця проживання позивача;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних втрат із зазначенням конкретних періодів прострочення відповідача (зазначення календарних дат початку та закінчення періоду такого прострочення), помісячних індексів інфляції та формул, за якими проводились відповідні нарахування;

- коректний зміст позовних вимог із зазначенням окремо сум, які підлягають стягненню з відповідача (заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік, інфляційних та 3% річних, нарахованих на цю заборгованість, частини чистого прибутку за 2020 рік, інфляційних та 3% річних, нарахованих на цю заборгованість).

3. Звернути увагу позивача, що документи, подані в порядку усунення недоліків, мають бути направлені на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко