Ухвала

від 26.04.2024 по справі 757/18911/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18911/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.04.2024 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Разом, із позовом до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 10 000, 00 євро, що знаходяться (обліковуються) у банківських установах на території України, на рахунках, що будуть виявлені Державною виконавчою службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову; на корпоративні права: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Матінка» (код ЄДРПОУ 19027734), власником яких є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді 100% частки в статутному капіталі ТОВ Фірма «Матінка», що становить 304 021, 00 гривень; на об?єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ): житлове приміщення загальною площею 166.4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 ; машиномісце в підземній автостоянці № НОМЕР_2 загальною площею 12 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 , гараж НОМЕР_3 ; машиномісце в підземній автостоянці № НОМЕР_2 загальною площею 12.1 кв. м. за адресою АДРЕСА_3 ; на об?єкти рухомого майна що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ): автомобіль легковий, BMW X5, державний номер: НОМЕР_4 , 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 ; автомобіль легковий BMW М6, державний номер НОМЕР_6 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 .

Заява вмотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 10 000, 00 євро за договором позики від 01.08.2022 року, тому з метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову є те, що відповідач може відчужити належне йому на праві приватної власності майно, і це може утруднити виконання судового рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З поданого позову та заяви про його забезпечення вбачається, що у разі відчуження належного відповідачеві майна, не буде існувати реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки спір не стосується майна, на яке представник позивача просить накласти арешт, а лише стосується стягнення заборгованості із відповідача за договором позики.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Посилання позивача на ту обставину, що на момент прийняття судом рішення відповідач не буде мати достатньо коштів для погашення перед позивачем заборгованості є лише припущенням, яке не доведене належними доказами.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року, справа № 320/3560/18, заявником суду повинні бути надані відомості щодо конкретного індивідуально визначеного майна, яке належить відповідачу та щодо якого мають вживатись заходи забезпечення позову. Зокрема, Верховним Судом зазначено, що суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому суд, враховує також ту обставина, що позивачем не конкретизовано на які саме рахунки слід накласти арешт.

Окрім того, вказані вимоги є неспівмірними позовним вимогам та не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а тому є такими, що порушують інтереси та права відповідача у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених представником позивача заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому заява про накладення арешту на майно не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 150, 353-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Суддя Г.О.Матійчук