Ухвала

від 29.04.2024 по справі 200/16826/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 200/16826/17

провадження № 61-2461ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від

24 січня 2024 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за участі Прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Дніпровська міська рада звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації права власності.

Протокольною ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2023 рокузамінено відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з їх смертю, їх правонаступниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Протокольну ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2023 року про заміну сторони її правонаступником у справі

№ 200/16826/17 залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано наявністю підстав для залучення правонаступника у порядку стаття 55 ЦПК України. Крім того, заявлені у позові вимоги не відносяться до прав, передбачених частиною 1 статті 1219 ЦК України.

ОСОБА_1 14 лютого 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати протокольну ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року про залучення ОСОБА_1 у якості правонаступника ОСОБА_4 та закрити провадження у цій частині.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року касаційну скаргу заявниці залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути вказано інших учасників справи, їх місцезнаходження, місце проживання чи перебуваннята надати копії уточненої редакції скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня2024 року заявнику продовжено строк для усунення недоліків в частині надання доказів надсилання уточненої редакції касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.

У квітні 2024 року заявником вимоги вказаної ухвали Верховного Суду виконано у встановлений строк, надано зазначені докази.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права. Вказує, що суд на підставі клопотання та копій не засвідчених в установленому порядку замінив сторону в справі. Зазначає, що в спадковій справі відсутнє свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 та суд не з`ясував чи допускається процесуальне правонаступництво у цій справі, а саме чи не пов`язаний позов з особистими правами самого відповідача.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня

2020 року в справі № 473/1433/18 та постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 175/2997/15-ц, від 05 грудня 2018 року в справі

№ 185/4881/16-ц.

Судові рішення в частині заміни відповідача ОСОБА_3 , правонаступником - ОСОБА_2 не оскаржується, тому згідно з вимогами статті 400 ЦПК, в цій частині не переглядаються.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (стаття 55 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20, вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

За змістом положень статті 55 ЦПК України суд має вирішити питання процесуального правонаступництва під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Визначальним при вирішенні питання про залучення правонаступників до участі в справі є встановлення, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та чи відомі особи, які прийняли спадщину.

Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема для своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту оспорюваних прав сторони.

Подібні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2023 рокузамінено відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з їх смертю, їх правонаступниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Правовідносини у цій справі допускають правонаступництво відповідно до вимог статті 1219 ЦК України.

ОСОБА_5 не заперечує факт звернення із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права та їх тлумачення свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня

2020 року в справі № 303/6974/16, який вірно застосовано судом апеляційної інстанції.

За викладених обставинах, суди встановивши, що ОСОБА_5 є спадкоємицею ОСОБА_4 , а спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків, дійшли правильного висновку про її залучення до участі у цивільній справі № 200/16826/17, як правонаступника відповідача.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на протокольну ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 липня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за участі Прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун