Ухвала

від 29.04.2024 по справі 275/1203/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 275/1203/23

провадження № 61-5697ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сешвілс Ектів» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати наказ № 2 від 31 серпня 2023 року щодо звільнення виконуючого обов`язки директора ДП Коростишівський завод «Реммашторф» ОСОБА_1 незаконним, скасувати його, поновити його на посаді та стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 20 березня 2024 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

17 квітня 2024 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 березня 2024 року.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи, що виникають з трудових відносин.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 жовтня 2023 року дану справу визнано малозначною та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 січня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Коростишівський завод «Реммашторф», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сешвілс Ектів» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов