Рішення

від 29.04.2024 по справі №

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 року м.Київ № 320/17297/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ" ЄВРОТРАНСБУД" до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ" ЄВРОТРАНСБУД" з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві , Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних №8195770/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних 8195766/32386812 від 02,02.2023 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8195763/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 07.10.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складення та подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №9 від 10.11.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складення та подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 09.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складення та подання.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки були винесені з порушенням принципу правової визначеності тому, що не містять чіткого визначення правової підстави. З зазначеного в позовній заяві слідує, що відповідачами не було доведено в належний та достатній спосіб зміст податкового правопорушення у зв`язку з яким було винесено оскаржувані рішення, як і не було належним чином враховано право позивача, як платника податку, на участь у процедурі прийняття рішення щодо себе. Окрім того, позивач зазначає, що з метою виконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних та у зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних, - позивачем було надано разом з поясненнями всі необхідні документи, які вимагав відповідач.

Ухвалою суду від 17.05.2023 у справі відкрито спрощене провадження, розгляд призначено без повідомлення сторін.

Представником відповідачів до суду подано відзиви на позов, в яких він проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзивах на позовну заяву представник не спростував доводів позивача, вказавши на те, що позивачем не було надано первинних документів, а відтак виникають сумніви у реальності господарських операцій з контрагентом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство обмеженою відповідальністю «ЄВРОТРАНСБУД» з 20.03.2003, зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 323868126594.

Фактичним видом діяльності підприємства за кодом КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель - допоміжний вид діяльності платника.

У межах господарської діяльності між ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» та ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» (код ЄДРПОУ: 42069164) було укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення №18-10/19-08 від 18.10.2019.

Відповідно до п.1.1 Договору, ТОВ «ЄВРОТРАНСБУД» передає, а ТОВ «ЕНЕРДЖІКС» приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 361,8 кв.м., з урахуванням місць загального користування, що знаходяться на 9 поверсі в адміністративному будинку за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 5А, для розміщення у ньому офісу та персоналу наймача, а також для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутом наймача, та зобов`язується сплачувати плату за найм приміщення протягом строку найму, що визначений договором.

03.10.2022 за даним договором №18-10/19-08 від 18.10.2019 було виставлено рахунок №324 на оренду нежитлового приміщення за жовтень 2022 року на загальну суму 81405,00 грн.

07.10.2022 по наведеному рахунку була здійснена оплата на суму 81405,00 грн.

За даною оплатою було сформовано податкову накладну №6 від 07.10.2022 на суму 81405,00 грн. з кодом основної діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №358 від 31.10.2022 підтверджується факт надання послуг ТОВ «ЕНЕРДЖІКС». Послуга зазначена в податковій накладній виконувалася безпосередньо наймодавцем (позивачем).

31.10.2022 за договором №18-10/19-08 від 18.10.2019 було виставлено рахунок №357 на загальну суму 81405, 00 грн.

10.11.2022 по даному рахунку була здійснена оплата.

Згідно оплати було сформовано податкову накладну №9 від 10.11.2022, яка в подальшому була заблокована.

Послуга, зазначена в ПН №9 від 10.11.2022, виконувалась безпосередньо наймодавцем. Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №388 від 30.11.2022 підтверджується факт надання послуг ТОВ «ЕНЕРДЖІКС».

28.11.2022 за договором №18-10/19-08 від 18.10.2019 було виставлено рахунок №388 на оренду нежитлового приміщення за грудень 2022 року на загальну суму 81405,00 грн.

09.12.2022 по даному рахунку була здійснена оплата.

Згідно оплати було сформовано податкову накладну №6 від 09.12.2022, яка в подальшому була заблокована.

Послуга, зазначена в ПН №6 від 09.12.2022, виконувалась безпосередньо наймодавцем. Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №420 від 31.12.2022 підтверджується факт надання послуг ТОВ «ЕНЕРДЖІКС».

По фінансово-господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІКС» (код ЄДРПОУ: 42069164) було сформовано податкові накладні №6 від 07.10.2022, №9 від 10.11.2022 та №6 від 09.12.2022, кожна з яких на суму з урахуванням податку на додану вартість по 81405,00 грн з кодом основної діяльності: 68.20 Послуги щодо оренди й експлуатуванню власного чи орендованого нерухомого майна, та направлено для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 10.11.2022 та №6 від 09.12.2022 в ЄРПН реєстрацію податкових накладних було зупинено з причин: «... Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладній. ...».

23.01.2023 позивачем було надіслано повідомлення №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому були надані пояснення щодо основного виду діяльності позивача по податковій накладній №6 від 07.10.2022, повідомлення №7 щодо податкової накладної №9 від 10.11.2022 та повідомлення №8 щодо податкової накладної №6 від 09.12.2022.

До повідомлення №6 від 23.01.2023 були надані первинні документи, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №6 від 07.10.2022: пояснення до розблокування податкової накладної №6 від 07.10.2022; свідоцтво про право власності від 10.03.2011; договір оренди №18-10/19-08 від 18.10.2019; виписка по рахунку за 07.10.2022.

До повідомлення №7 від 23.01.2023 р. були надані первинні документи, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №9 від 10.11.2022: пояснення до розблокування ПН №9 від 10.11.2022 р.; свідоцтво про право власності від 10.03.2011; договір оренди №18-10/19-08 від 18.10.2019 р.; Виписка по рахунку за 10.11.2022 р.

До повідомлення №8 від 23.01.2023 р. були надані первинні документи, щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №6 від 09.12.2022: пояснення до розблокування ПН №6 від 09.12.2022; свідоцтво про право власності від 10.03.2011; договір оренди №18-10/19-08 від 18.10.2019; виписка по рахунку за 09.12.2022.

Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення №8195770/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.10.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405, 00 грн. у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення №8195766/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 10.11.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405, 00 грн. у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення №8195763/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 09.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405, 00 грн. у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач оскаржив дані рішення до Державної податкової служби України відповідно до Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 р. До кожної зі скарг було додано 6 документів, що підтверджують реальність господарської операції позивача.

Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення №15100/32386812/2 від 15.02.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.10.2022 в ЄРПН, рішення №15140/32386812/2 від 15.02.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №9 від 10.11.2022 р. та рішення №15101/32386812/2 від 15.02.2023 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН №6 від 09.12.2022, якими скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 1 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, зокрема, договори надання послуг, виписка по банківському рахунку.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18 при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом у квитанціях від 25.10.2022, 28.11.2022, 29.12.2022 не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги.

Враховуючи вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних від 09.12.2022 №6, від 10.11.2022 №9, від 07.10.2022 №6 із підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є необґрунтованим.

Щодо прийняття відповідачем спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Як зазначено вище, у спірних рішеннях в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 07.10.2022 №6, від 10.11.2022 №9, від 09.12.2022 №6 контролюючим органом зазначено про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі "Додаткова інформація" зазначено: платником надано розрахункові документи не завірені належним чином, не містять печатки банку.

Суд звертає увагу, що Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.1.2004 №22, яка встановлювала вимогу щодо проставлення банківською установою печатки на платіжному документі, на момент виявлення спірних правовідносин, втратила чинність.

Крім того, суд наголошує, що в силу вимог ст.58-1 Господарського кодексу України використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Так, відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Наведене свідчить про формальний підхід відповідача-1 до дослідження поданих позивачем документів, що привело до невірних висновків, викладених оскаржуваних рішеннях про ненадання розрахункових документів. Крім того, в оскаржуваних рішеннях не вказано причини/мотиви неврахування поданих позивачем первинних документів та розрахункових документів.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 30.05.2023 у справі №500/889/21 про те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.02.2023 №8195770/32386812 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 02.02.2023 №8195766/32386812 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 02.02.2023 №8195763/32386812 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ "ЄВРОТРАНСБУД" датою їх фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Таким чином, дана позовна вимога підлягає задоволенню повністю.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №197 від 10.05.2023.

Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.

При цьому з імперативних положень ч. 6 ст. 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії».

У рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу ч. 6 ст. 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що між позивачем (далі - клієнт) та АО «Астрон» (виконавець) 15 березня 2023 року було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги та адвокатських послуг №8/АО-ЮО/2023, відповідно до якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати КЛІЄНТУ консультаційні та правові послуги щодо захисту його інтересів, здійснювати представництво КЛІЄНТА в судових інстанціях, на досудовому слідстві, виконавчому провадженні на умовах і в порядку, що визначені договором, а КЛІЄНТ зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору по справі.

За умовами п. 2.1 договору №8/АО-ЮО/2023 послуги надаються клієнту шляхом: усного та письмового консультування з правових питань; складання та підписання необхідних процесуальних документів: заяв, скарг, клопотань, запитів, претензій, позовних заяв, зустрічного позову, заперечень на позов (апеляційну, касаційну скаргу), апеляційних та касаційних скарг; особистої участі та представництва адвокатом клієнта на досудовому слідстві, в судових інстанціях, у виконавчому провадженні та вчиненні інших процесуальних дій; сплати в інтересах клієнта судового збору чи іншого платежу; отримання в інтересах клієнта судового збору чи відшкодування платежу у виконавчому провадженні на свій рахунок.

Згідно з п. 2.2 договору №8/АО-ЮО/2023 клієнт здійснює оплату послуг на підставі додаткової угоди, що є додатком до даного договору, у встановлені угодою строки та розмірі, а якщо вид (предмет) надання послуги не зазначені в угоді на підставі рахунку-фактури, виданого об`єднанням на адресу клієнта, в якому визначається вартість послуг, наданих клієнту.

10 травня 2023 року між виконавцем та клієнтом було укладено Додаткову угоду №1 до договору №8/АО-ЮО/2023, де адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу та адвокатські послуги по справі про визнання протиправним та скасування рішення №8195770/32386812 від 02.02.2023, №8195766/32386812 від 02.02.2023, №8195763/32386812 від 02.02.2023 про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №6 від 07.10.2022, №9 від 10.11.2022, №6 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складення та подання.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди, гонорар за надання послуг по супроводу справи, вказаній у п.1 угоди, в суді першої інстанції, а саме: вивчення та аналіз документів, судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання позову до суду першої інстанції, підготовка та подання пояснень по справі та заяв процесуальних питань обчислюється у фіксованому розмірі, розмір якого становить 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди, гонорар за надання послуг по представництву інтересів клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції становить у фіксованому розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) за одне судове засідання.

Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту наступні послуги: вивчення та аналіз документів, судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання позову до суду першої інстанції, заяв з процесуальних питань.

З огляду на наведене, на думку суду, заявлена позивачем сума у розмірі 15 000 грн є пропорційною до предмета спору та співмірною відносно вчинених дій представника.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісіїГоловного управління Державної податкової служби у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних №8195770/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних №8195766/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 10.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8195763/32386812 від 02.02.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРАНСБУД" (код ЄДРПОУ - 32386812, пр-т Перемоги, 5А, м.Київ, 01135) №6 від 07.10.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРАНСБУД" (код ЄДРПОУ - 32386812, пр-т Перемоги, 5А, м.Київ, 01135) №9 від 10.11.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРАНСБУД" (код ЄДРПОУ - 32386812, пр-т Перемоги, 5А, м.Київ, 01135) №6 від 09.12.2022 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 81405,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її та подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТРАНСБУД" (код ЄДРПОУ - 32386812, пр-т Перемоги, 5А, м.Київ, 01135) судовий збір у сумі 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.