Рішення
від 30.04.2024 по справі 380/24801/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 рокусправа № 380/24801/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РИСЬ» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВК РИСЬ» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень, просить

- визнати протиправними та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/100269/1, від 08.06.2023 №UA209000/2023/100305/2, від 21.06.2023 №UA209000/2023/100346/2, від 12.07.2023 №UA209000/2023/900677/2, від 25.07.2023 №UA209000/2023/400132/2;

- визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209230/2023/001475, №UA209230/2023/001579, №UA209140/2023/001688, №UA209170/2023/002402, №UA209140/2023/000579.

Ухвалою від 27.10.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем ТОВ «ТВК РИСЬ» (Покупець) та Q-GLASSTECH Sp. Z o.o. (Продавець) 01.06.2022 укладено контракт № 01/06/22, згідно з умовами якого Продавець продає а Покупець купує на узгоджених умовах листове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом, та дзеркало, найменування кількість ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту. На підставі контракту Продавцем виставлено інвойси від 23.05.2023 року № FS66/MSZ/05/2023, від 02.06.2023 року № FS3/MSZ/06/2023, від 15.06.2023 року № FS38/MSZ/06/2023, від 10.07.2023 року № FS9/MSZ/07/2023, від 21.07.2023 року № FS45/MSZ/07/2023. ТОВ «ТВК РИСЬ» сплачено вартість товару в повному обсязі.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару в режимі імпорту, декларантом ТОВ «ТВК РИСЬ» в червні поточного року було оформлено та подано до Львівської митниці Держмитслужби митні декларації: № 23UA209230055716U0 від 26.05.2023 року, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 1 314,94 доларів США; №23UA209230060606U1 від 07.06.2023 року, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 2 629,89 доларів США; № 23UA209140020014U3 від 24.07.2023 року, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 10 328,47 доларів США; № 23UA209230055716U0 від 26.05.2023 року, в якій ціну товару скла неармованого листового (флоат) рифленого в листах Clear Moru Glass 4 MM визначено за основним методом з розрахунку 0,84 доларів США за 1 кілограм (8,34 доларів США за 1 м2), ціну товару скла неармованого листового (флоат) рифленого в листах Clear Moru Glass 8 MM визначено за основним методом з розрахунку 0,53 доларів США за 1 кілограм (10,53 доларів США за 1 м2) та у графі 42 зазначено фактурну вартість вказаного товару в сумі 9 976,17 доларів США; №23UA209230065353U3 від 20.06.2023 року, в якій ціну товару дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах BRONZ MIRROR 4 MM визначено за основним методом з розрахунку 0,77 доларів США за 1 кілограм (6,95 доларів США за 1 м2), ціну товару дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах GREY MIRROR 4 MM визначено за основним методом з розрахунку 0,74 доларів США за 1 кілограм (6,95 доларів США за 1 м2) та у графі 42 зазначено фактурну вартість вказаного товару в сумі 14 226,40 доларів США; №23UA209170054874U7 від 11.07.2023 року, в якій ціну товару дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro Artmirror 4 MM визначено за основним методом з розрахунку 0,65 євро за 1 кілограм (6,30 євро за 1 м2).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та її визначення за основним методом декларантом подано до митного органу наступні документи: митні декларації, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, міжнародну товарно-транспортну накладну, сертифікат про походження товару. Також на пропозицію митного органу декларантом надано додаткові документи: проформу- інвойс, прайс-лист експортера, договір-заявку на перевезення вантажу, платіжні інструкції про оплату товару.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Львівська митниця не погодилася із зазначеною митною вартістю та винесла рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач вважає протиправним спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

14.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо заявлених позовних вимог. Вказує, що ч. 3 ст. 53 МК України не передбачено обов`язок митного органу при витребуванні додаткових документів обґрунтовувати, які саме документи можуть усунути сумніви митниці у заявленій декларантом митній вартості товарів. Зважаючи на положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Посадові особи витребували лише ті документи, що передбачені ст. 53 МК України (для підтвердження цього в додатках до відзиву надавався скрішот з АСМО «Інспектор», де міститься зміст вимоги). Також, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 52 МК України декларант має право у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Декларант зазначеним правом не скористався та не звертався до митниці про надання йому інформації щодо причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідач вважає, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення та картки відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

01.06.2022 ТОВ «ТВК РИСЬ» (Покупець) та Q-GLASSTECH Sp. Z o.o. (Продавець) укладено контракт № 01/06/22 відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує на узгоджених умовах листкове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом та дзеркало в надалі «»Товаром», найменування, кількість, ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2022 №01/06/22 покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) від 23.05.2023 року № FS66/MSZ/05/2023 на суму 13928,06 USD.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 26.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230055716U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230055716U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 23.05.2023; - рахунок-проформа № 107/MSZ/05/2023 від 31.03.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS66/MSZ/05/2023 від 23.05.2023; - автотранспортна накладна № 23.05.2023 від 23.05.2023; - декларація про походження товару № FS66/MSZ/05/2023 від 23.05.2023; - банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару № 46 від 05.05.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2377 від 24.05.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/06/22 від 01.06.2022; - договір (контракт) про перевезення № 25/01/23 від 25.01.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322010NS5X1GI6 від 24.05.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала позивачу запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 26.05.2023 року з вимогою додати усі перелічені ст. 53 МК України документи.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав проформу-інвойс, прайс-лист та платіжні документи.

29.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100269/1, в графі 33 якого було вказано:

«…За результатами встановлено наступне:

- у гр.23 ЦМР відсутній підпис перевізника;

- розділом 3 Контракту Купівлі-продажу від 01.06.2022 №01/06/22 передбачено здійснення розрахунків за даним контрактом у ЄВРО, проте, інвойс та платіжне доручення на оплату складені у дол.США; Додатки до контракту про зміну валюти розрахунку відсутні;

- копія проформи рахунку надана не у повному обсязі. Наданий аркуш, містить відмітку -continued on the next page (продовження на наступному аркуші); у проформі відсутній розділ «підсумок»;

- пунктом 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 передбачено надання покупцем Замовлень на кожну партію товару, однак даний документ до митного контролю не надано;

- у розділі 3 Контракту про перевезення передбачено наявність Заявки на перевезення, яка повинна містити істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана…

…На вимогу митного органу декларантом надано: проформа-інвойс, прайс-лист, платіжні документи. Всі перелічені документи, що були подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: Т2 МД UA401020/2023/24430 від 11.05.2023 митна вартість складає 0,7209 дол.США/кг; Т4 МД UA209190/2023/14510 від 22.03.2023 митна вартість складає 1,0331 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2022 №01/06/22 покупцем придбаний товар згідно Рахунків-фактури (інвойсів) від 02.06.2023 року № FS1/MSZ/06/2023 на суму 4327,24 USD та від 02.06.2023 FS3/MSZ/06/2023 на суму 7049,69 USD.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 07.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230060606U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209230060606U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист №1 від 02.06.2023; - пакувальний лист №2 від 02.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS 1/MSZ/06/2023 від 02.06.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS 3/MSZ/06/2023 від 02.06.2023; - автотранспортна накладна № 02.06.2023 від 02.06.2023; - декларація про походження товару № FS 1/MSZ/06/2023 від 02.06.2023; - декларація про походження товару № FS 3/MSZ/06/2023 від 02.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару № 46 від 05.05.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2394 від 02.06.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.05.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/06/22 від 01.06.2022; - додаткова угода № б/н від 09.12.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322010NS5XR351 від 02.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала позивачу запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 07.06.2023 з вимогою додати усі перелічені ст. 53 МК України документи.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав проформу-інвойс та прайс-лист.

08.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100305/2, в графі 33 якого було вказано:

«…Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.06.2023 № 2394 не містить всіх відомостей щодо витрат пов`язаних із транспортуванням оцінюваного товару (навантаження, обробку оцінюваних товарів, страхування, тощо), таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ;

- експортна декларація країни відправлення 23PL322010NS5XR351 заповнена у режимі транзиту, та не містить числових даних для перевірки вартості товару. Проте вага нетто згідно експортної МД 13082,23 кг, а загальна вага товару згідно поданої МД 20915,05 кг. Експортної декларації заповненої в звичайному режимі не надано;

Згідно з п.5.1 Контракту 01/06/22 покупець надає продавцю замовлення, яке має бути чітко підтверджене, проте такого замовлення не надано до митного оформлення…

…На вимогу митного органу декларантом надано: Проформу 13/MSZ/05/2023, умови оплати: 100% передоплата, проте платіжного документу не надано. Документ під назвою "прайс-лист" насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA401020/2023/024430 від 11.05.2023 де вартість такого товару становить 0,7209 дол.США за кг (даного виду товару)».

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2022 №01/06/22 покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) від 15.06.2023 року № FS38/MSZ/06/2023 на суму 14226,40 USD.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 20.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230065353U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230065353U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 15.06.2023; - рахунок-проформа № 16/MSZ/12/2022 від 13.01.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS 38/MSZ/06/2023 від 15.06.2023; - автотранспортна накладна № 15.06.2023 від 15.06.2023; - декларація про походження товару № FS 38/MSZ/06/2023 від 15.06.2023; - банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару № 35 від 23.02.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2405 від 17.06.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.06.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/06/22 від 01.06.2022; - додаткова угода № б/н від 09.12.2022; - договір (контракт) про перевезення №25/01/23 від 25.01.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322010NS5YPXN3 від 15.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала позивачу запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 20.06.2023 з вимогою додати усі перелічені ст. 53 МК України документи.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав документи, які вже надавались до митного оформлення.

21.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100346/2, в графі 33 якого було вказано:

«…Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.06.2023 № 2405 не містить всіх відомостей щодо витрат пов`язаних із транспортуванням оцінюваного товару (навантаження, обробку оцінюваних товарів, страхування, тощо), таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ; Печатка перевізника у рахунку на перевезення та заяві на перевезення містять скановані копії печаток нанесені нехарактерним методом;

У рахунку-проформі 16/MSZ/12/2022 вказано термін реалізації 12.04.23 , а рахунок фактура FS 38/MSZ/06/2023 від15.06.23, тобто цілком імовірно, що така проформа не стосується даної поставки.

- експортна декларація країни відправлення 23PL322010NS5YPXN3 заповнена у режимі транзиту, та не містить числових даних для перевірки вартості товару. Експортної декларації заповненої в звичайному режимі не надано. Згідно з п.5.1 Контракту 01/06/22 покупець надає продавцю замовлення, яке має бути чітко підтверджене, проте такого замовлення не надано до митного оформлення…

…На вимогу митного органу, декларантом надано документи які вже надавалися до митного оформлення разом із МД та містяться у графі 44; Заявку на перевезення №9, У вимогах документу, п.3 вказано необхідність проконтролювати щоб у CMR було вказано країну походження товару, проте такої інформації у CMR немає, тобто не дотримано умов перевезення. Вантаж який підлягає перевезенню - скло, проте згідно документів - дзеркала.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 23UA500080004662U7 від 19.06.2023 де вартість такого товару становить 1,02 дол.США за кг».

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2022 №01/06/22 покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) від 10.07.2023 року № FS9/MSZ/07/2023 на суму 13118,11 EUR.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 11.07.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170054874U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170054874U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 10.07.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS 9/MSZ/07/2023 від 10.07.2023; - автотранспортна накладна № 10.07.2023(1) від 10.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2430 від 07.07.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/06/22 від 01.06.2022; - договір (контракт) про перевезення № 25/01/23 від 25.01.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL351020E0558811 від 06.07.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала позивачу запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 11.07.2023 з вимогою додати усі перелічені ст. 53 МК України документи.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав документи, які вже надавались до митного оформлення.

12.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/900677/2, в графі 33 якого було вказано:

«…За результатами опрацювання встановлено наступне:

- надана декларантом до митного оформлення CMR № 10.07.2023 (1) від 10.07.2023 р. заповнена з порушенням встановленого порядку, а саме не заповнені гр.16 та гр.23 які повинні містити дані щодо перевізника;

- п.5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 р. передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість, та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались;

- відповідно до п. 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 р. у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № FS 9/MSZ/07/2023 від 10.07.2023 р. відсутні дані щодо таких складових вартості;

- в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі № FS 9/MSZ/07/2023 від 10.07.2023 р.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу…

…На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, заявка на перевезення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

…Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA100320/2023/17204 від 21.06.2023, рівень митної вартості складає 1,1641 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту від 01.06.2022 №01/06/22 покупцем придбаний товар згідно Рахунку-фактури (інвойсу) від 21.07.2023 року № FS45/MSZ/07/2023 на суму 10328,47 USD.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 24.07.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140020014U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209140020014U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист б/н від 21.07.2023; - рахунок-фактура (інвойс) № FS 45/MSZ/07/2023 від 21.07.2023; - автотранспортна накладна № 21.07.2023(3) від 21.07.2023; - декларація про походження товару №FS 45/MSZ/07/2023 від 21.07.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 165 від 21.06.2023; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.07.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 01/06/22 від 01.06.2022; - додаткова угода № б/н від 09.12.2022; - заявка на перевезення № 14 від 20.07.2023; - перепустка № ПТ0002654406 від 23.07.2023; - копія митної декларації країни відправлення № 23PL322010NS61CKZ1 від 21.07.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала позивачу запит (повідомлення) про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 24.07.2023 з вимогою додати усі перелічені ст. 53 МК України документи.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав документи, які вже надавались до митного оформлення.

25.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/400132/2, в графі 33 якого було вказано:

«…За результатами встановлено наступне:

- У гр.16 ЦМР відсутня назва перевізника;

- у додатковій угоді до контракту №01/06/22 від 01.06.2022 зазначено, що ціни на товари відображені у рахунках-проформах (...) Ціна товару може змінюватись в залежності від змін кон`юнктури ринку, що вказується у рахунку-проформі на кожну партію товару. Рахунки-проформи до митного оформлення не подавались;

- пунктом 5.1 Контракту передбачено надання покупцем Замовлень на кожну партію товару у якому зазначається ціна товару та його кількість. Посилання на Замовлення наявне у рахунку-фактурі. (Замовлення до митного оформлення не подавались);

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг не містить відомостей щодо всіх складових (навантаження, обробку оцінюваних товарів, страхування, тощо), таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці…

…На вимогу митного органу декларантом надано: цінову пропозицію. Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

1. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100269/1 порушень, необхідно відмітити наступне.

Стосовно твердження митного органу про невідповідність валюти розрахунку у Контракті та інвойсі, суд відмічає наступне.

Згідно із п.3 Контракту від 01.06.2022 №01/06/22 Покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення або оплати після поставки Товару згідно з умовами, вказаними у рахунку-проформі. Оплата здійснюється на банківський рахунок Продавця, вказаний у рахунку, шляхом безготівкового переказу грошових коштів. Валютою розрахунків за цим контрактом є ЄВРО.

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви долучено додаткову угоду від 09.12.2022 до Контракту №01/06/22, якою пункт 3 викладено в наступній редакції: «Покупець здійснює оплату за товар шляхом стовідсоткової передоплати, яка включає повну ціну за окремі замовлення або оплати після поставки Товару згідно з умовами, вказаними у рахунку-проформі. Оплата здійснюється на банківський рахунок Продавця, вказаний у рахунку, шляхом безготівкового переказу грошових коштів. Валютою розрахунків за цим контрактом є ЄВРО та долар США».

Суд зауважує, що вказаний додаток до митного оформлення не подавався, проте, під час витребування документів, у випадку встановлення невідповідності валюти розрахунку, митний орган не позбавлений права витребування чинного Контракту. Проте, у повідомленні декларанту, митний орган не зазначив, які саме недоліки чи розбіжності містяться у поданих документах.

Згідно проформи-інвойсу від 31.03.2023 №107/ MSZ/03/2023 та рахунку-фактури від 23.05.2023 №FS66/MSZ/05/2023 позивачем придбаний товару на загальну суму 13928,00 USD.

На підтвердження оплати за товар, позивачем надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 05.05.2023 на суму 13928,06 USD, яка містить посилання на Контракт №01/06/22 від 01.06.2022 та проформу-інвойс від 31.03.2023 №107/ MSZ/03/2023.

Суд зауважує, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі№ 815/329/17,Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості проумови оплати товару не повинні братися митним органом до увагипри контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зазначає, що у поданій позивачем митній декларації №23UA209230055716U0 позивачем визначено митну вартість товару 13928,06 USD, що повністю відповідає ціні товару за рахунком-фактурою від 23.05.2023 №FS66/MSZ/05/2023.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару, різницю у валюті розрахунку, оскільки останній жодним чином не обґрунтував, як саме впливає на митну вартість товару визначення продавцем ціни Товару у валюті, відмінній від тієї, яка обумовлена умовами Контракту. Крім того, сторонами було узгоджено альтернативу валюти розрахунку у додатковій угоді від 09.12.2022.

Також суд зауважує, що митний орган у своєму рішенні зазначає про невідповідність документу «Проформа - інвойс», а саме те, що до митного оформлення надана лише перша сторінка такого документа.

Із досліджених документів, які були надані позивачем під час митного оформлення судом встановлено, що проформа-інвойс від 31.03.2023 №107/MSZ/03/2023 дійсно надане у повному обсязі, а саме відсутній останній лист документа із підсумком рахунку.

Поряд з цим, до митного оформлення було також надано рахунок-фактуру від 23.05.2023 №FS66/ MSZ/05/2023 на загальну суму 13928,06 USD, який містить посилання на замовлення (проформу- інвойс від 31.03.2023 №107/MSZ/03/2023).

Крім того, за дану поставку Товару позивачем було проведено оплату у сумі 13928,06 USD, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.05.2023 №46, та яка була здійснена за проформою-інвойсом від 31.03.2023 №107/MSZ/03/2023.

Тобто, до митного оформлення було надано документи, які у сукупності підтверджували заявлену позивачем митну вартість товару за ціною рахунку-фактури. Відтак, відсутність останньої сторінки проформи-інвойсу, яка за своєю сутністю є попереднім замовленням, не може слугувати безпосередньою підставою для невизнання заявленої митної вартості товару (за умови підтвердження такої іншими документами).

Щодо зауважень митного органу про відсутність Замовлення на партію товару, як це передбачено пунктом 5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022, суд зазначає, що ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак суд погоджується із позивачем, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці (замовленні) може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Із наведений підстав суд не приймає і посилання митного органу на відсутність Заявки на перевезення, як на підставу для коригування митної вартості товару.

2. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100305/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Стосовно твердження митного органу про те, що «рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.06.2023 № 2394 не містить всіх відомостей щодо витрат пов`язаних із транспортуванням оцінюваного товару (навантаження, обробку оцінюваних товарів, страхування, тощо)» суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.2 Договору перевезення вантажу від 25.01.2023 №25/01/23, укладеного між ТОВ «ГалЄвроТранс» та ТОВ «ТВК РИСЬ», послуги надаються Експедитором при експорті з України, імпорті в Україну, транзитні територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитор за дорученням Замовника: за заявкою Замовника здійснює або організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та іноземних держав відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»; - фрахтує національні, іноземні транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; - здійснює роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; - веде облік надходження та відправлення вантажів з складів, терміналів або інших об`єктів, та надає на вимогу Замовника відомості про обіг вантажів Замовника…- здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Суд зауважує, що у договорі заявці на послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом від 31.05.2023 №7 ТОВ «ГалЄвроТранс», як Експедитор, який взяв на себе зобов`язання щодо організації перевезення вантажу позивача, визначив суму фрахту 85000,00 грн.

Згідно рахунку-фактури від 02.06.2023 №2394 та акту надання послуг від 08.06.2023 №2394 ТОВ «ГалЄвроТранс» надало позивачу наступні послуги: 1) міжнародні транспортні послуги по маршруту: Гданськ 80-701, Польща п.п.Рава-Руська, Україна авто RENAULT ВС7086РС/ВС5760XF 80000,00 грн; 2) міжнародні транспортні послуги по маршруту: п.пРава-Руська, Україна м.Львів (Львівська обл(Україна) авто RENAULT ВС7086РС/ВС5760XF 5000,00 грн.

Суд зауважує, що зазначена в митній декларації №23UA209230060606U1 митна вартість імпортованого позивачем товару 496038,40 грн., крім загальної вартості товару за контрактом 11376,93 USD, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 80000,00 грн.

Також, суд не погоджується із посиланням відповідача на те, що «експортна декларація країни відправлення 23PL322010NS5XR351 заповнена у режимі транзиту, та не містить числових даних для перевірки вартості товару» як на підставу для коригування митної вартості, оскільки, експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер. Декларантом було надано митну декларацію країни відправлення 23PL322010NS5XR351 від 02.06.2023, яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити факт постачання товару. При цьому, покупець не несе відповідальності за правильність внесення відомостей в декларації країни відправлення.

Щодо твердження митного органу про те, що «декларантом на вимогу надіслано: проформу 13/MSZ/05/2023, умови оплати: 100% передоплата, проте платіжного документу не надано» суд зазначає наступне.

Згідно п.3 Контракту Покупець здійснює оплату за товар шляхом 100% передоплати.

Із поданих позивачем документів судом встановлено, що 10.05.2023 компанією Q-GLASSTECH SP.Z.O.O виставлено проформу-інвойс 13/MSZ/05/2023, згідно якого вартість товару становить 11376,95 USD. Умови оплати 100% передоплата.

Проте, Згідно рахунків-фактури від 02.06.2023 №FS1/MSZ/06/2023 та №FS3/MSZ/06/2023 визначено термін оплати таких 37 днів = 09.07.2023.

Саме згідно вказаних рахунків-фактури позивачем була проведена оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №53 від 04.07.2023, яка була надана позивачем до суду.

Тобто, митне оформлення товару передувало граничному строку оплати рахунків-фактури від 02.06.2023 №FS1/MSZ/06/2023 та №FS3/MSZ/06/2023.

Крім того, суд зазначає, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі№ 815/329/17,Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

У поданій позивачем митній декларації №23UA209230060606U1 позивачем визначено митну вартість товару 11376,95 USD, що повністю відповідає ціні товару за рахунками-фактури від 02.06.2023 №FS1/MSZ/06/2023 та №FS3/MSZ/06/2023.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару на те, що декларантом не подано до митного оформлення документів, які підтверджують оплату товару, оскільки факт оплати/неоплати товару не впливає на визначення митної вартості товару що постачається.

3. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100346/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

З приводу твердження митного органу про те, що «у рахунку-проформі 16/MSZ/12/2022 вказано термін реалізації 12.04.23 , а рахунок фактура FS 38/MSZ/06/2023 від 15.06.23, тобто цілком імовірно, що така проформа не стосується даної поставки» суд зазначає наступне.

У п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Тобто, в цьому випадку законодавець вживає поняття інвойсу та рахунку-проформи як тотожні.

Проте, проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною, відтак може слугувати замовленням за зовнішньоекономічним контрактом.

Судом встановлено, що під час митного оформлення позивачем надано проформу-інвойс від 13.01.2023 №16/MSZ/12/2022 на суму 18187,46 USD, яка за своєю суттю є замовленням до контракту №01/06/2022.

Вказана проформа-інвойс була оплачена позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 23.02.2023 №35 на суму 18187,46 USD.

Тобто, Продавець погодивши ціни на товари, виставив Покупцю проформу-інвойс від 13.01.2023 №16/MSZ/12/2022, термін реалізації якого становив 121 день (до 12.04.2023).

При цьому поставка згідно попереднього замовлення була здійснена згідно рахунку-фактури 15.06.2023 №FS38/MSZ/06/2023 на суму 14226,40 USD, який в свою чергу містить посилання на замовлення (проформу-інвойс) від 13.01.2023 №16/MSZ/12/2022.

Відтак, висновки митного органу про те, що подана до митного оформлення проформа не стосується даної поставки є надуманими, оскільки на поставку товару за такою проформою Продавцем було виставлено рахунок-фактуру за встановленими у такій проформі цінами за одиницю, проте на меншу кількість товару.

Також, суд критично ставиться до твердження відповідача про не дотримання позивачем умов перевезення у зв`язку з відсутністю у CMR інформації про країну походження товару, оскільки така автотранспортна накладна підтверджує укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару та підтверджує, що вантаж в момент прийняття знаходився в належному стані, в цілій упаковці, маркування і число місць відповідає зазначеним у накладній.

Щодо зауважень митного органу про те, що вантаж який підлягає перевезенню - скло, проте згідно документів дзеркала, суд зазначає, що умовами Контракту №01/06/22 передбачено купівлю «листового скла, яке виготовляється методом флоатації, називається флоат-склом, та дзеркало» (п.1 Контракту). Тобто, за даним договором позивач придбаває флоат-скла та дзеркало.

Відтак, заявлений, згідно митної декларації №23UA209230065353U3, до митного оформлення товар «дзеркала скляні, одна із сторін покрита сріблом, без рам в листах», повністю відповідає предмету Контракту №01/06/22.

Іншим підставам для коригування митної вартості була надана оцінка судом вище, та не потребує повторенню.

4. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/900677/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Стосовно твердження митного органу про те, що «надана декларантом до митного оформлення CMR № 10.07.2023 (1) від 10.07.2023 р. заповнена з порушенням встановленого порядку, а саме не заповнені гр.16 та гр.23 які повинні містити дані щодо перевізника», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем укладений з ТОВ «ГалЄвроТранс» Договір від 25.01.2023 №25/01/23.

Вказаний договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання послуг Експедитором при експорті з України, імпорті в Україну, транзитні територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Суд відмічає, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FСА МД №23UA209170054874U7, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: договір транспортування №25/01/23 від 25.01.2023; - договір-заявку на послуги перевезення від 05.07.2023 №11; - рахунок-фактуру про надання транспортних послуг від 07.07.2023 №2430 та акт наданих послуг від 12.07.2023 №2430, згідно яких позивачу надані послуги: 1) міжнародні транспортні послуги по маршруту: 63-648 Kepnem, Польща п.п.Краковець, Україна авто НОМЕР_1 /ВС5954XF 35000,00 грн; 2) міжнародні транспортні послуги по маршруту: п.п. Краковець, Україна м.Львів авто НОМЕР_1 /ВС5954XF 5000,00 грн.

Суд зауважує, що зазначена в митній декларації №23UA209170054874U7 митна вартість імпортованого позивачем товару 560546,91 грн., крім загальної вартості товару за контрактом 13118,11 EUR, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 35000,00 грн.

Відтак, суд вважає що відсутність реквізитів перевізника в автотранспортній накладній, не впливає на ціну товару та порядок визначення складових митної вартості товару, за умови підтвердження таких складових іншими документами.

Стосовно посилання митного органу «у п.5 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 р. передбачено складання покупцем замовлень у яких вказується товар та його кількість, та у подальшому виписка продавцем проформи-інвойса до кожної окремої партії товару, проте ні замовлення ні рахунки - проформи декларантом до митного оформлення не надавались» суд зазначає, що ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відтак, замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці (замовленні) може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

Щодо посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості «…відповідно до п. 7 Контракту № 01/06/22 від 01.06.2022 р. у ціну товару включена вартість упаковки, що не підлягає поверненню, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі № FS 9/MSZ/07/2023 від 10.07.2023 р. відсутні дані щодо таких складових вартості», суд зауважує, що за умовами контракту (пункт 7) упаковка у вигляді дерев`яних ящиків включена у ціну товару і не підлягає поверненню.

Оскільки пакування входить до ціни товару, тому не оплачується окремо. Разом з тим за змістом частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості понесені покупцем витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у випадку якщо вони не включалися до такої ціни.

Отже, за умовами Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а надані позивачем документи підтверджують той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається та не відображається в первинних документах, а тому є безпідставним послання відповідача на те, що відсутність відомостей про упаковку у комерційному інвойсі впливає на митну вартість ввезеного позивачем товару.

Іншим підстава для коригування митної вартості товару була надана оцінка вище та не потребує повторенню.

5. Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/400132/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

Стосовно посилання митного органу як на підставу для коригування митної вартості «у додатковій угоді до контракту №01/06/22 від 01.06.2022 зазначено, що ціни на товари відображені у рахунках-проформах (...) Ціна товару може змінюватись в залежності від змін кон`юнктури ринку, що вказується у рахунку-проформі на кожну партію товару. Рахунки-проформи до митного оформлення не подавались», суд зауважує, що п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Тобто, в цьому випадку законодавець вживає поняття інвойсу та рахунку-проформи як тотожні.

Тобто положеннями ст.53 МК України визначено альтернативу подання або рахунку-фактури або рахунку-проформи (як попереднього замовлення за контрактом). Відтак, суд зазначає, що за умови подання до митного оформлення рахунку-фактури, який містить відомості про ціну товару, у декларанта відсутній обов`язок подання рахунку-проформи (попереднього замовлення). Тому не подання такого документу жодним чином не впливає на визначення складових митної вартості товару, оскільки проформа містить інформацію про ціни та кількість замовленого товару.

Іншим підстава для коригування митної вартості товару була надана оцінка вище та не потребує повторенню.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості:

- № UA209000/2023/100269/1, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 11.05.2023 №UA401020/2023/24430, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №2, різні розміри виробів, різні виробники; товару №4 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 22.03.2023 №UA209190/2023/14510, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №4, різні розміри виробів, різні виробники та характеристики товару.

- № UA209000/2023/100305/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 11.05.2023 №UA401020/2023/024430, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, зокрема, різна товщина виробів, різні виробники;

- № UA209000/2023/100346/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 19.06.2023 №23UA500080004662U7, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, зокрема, різні розміри виробів, різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки CPT. Натомість позивач товар №1 імпортував на умовах поставки FСА.

- № UA209000/2023/900677/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 21.06.2023 №UA100320/2023/17204, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні розміри виробів, різні виробники.

- № UA209000/2023/400132/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 11.05.2023 №UA401020/2023/024430, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №1, різні розміри виробів, різні виробники.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд ураховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7ст. 134 КАС України).

Згідно ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання професійної правничої допомоги №2-3005/23-а від 30.05.2023, ордер серії ВС №1209972, додаток № 3 до Договору про надання правової допомоги №2-3005/23-а від 30.05.2023 згідно якого наданими послугами є: - підготовка та подача до Львівського окружного адміністративного суду що включає: аналіз отриманих від Клієнта документів, надання правової кваліфікації обставинам справи, визнання нормативно-правової підстави вимоги, моніторинг судових рішень, визначення судової практики застосування правових норм для формування правової позиції, підготовка позовної заяви; супровід адвокатом справи 5000,00 грн.

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу до суду не надав.

При вирішенні питання щодо розміру витрат на правову допомогу суд ураховує, що справа даної категорії є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників сторін в письмовому провадженні; порушення є очевидними; витрати пов`язані з підготовкою, поданням позовної заяви та провадженням справи в суді становлять 5000 грн., тоді як справа є типовою, а правова позиція з даного питання є усталеною та незмінною.

Суд вважає, що обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та співмірним ціні позову розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000,00 грн.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 29.05.2023 №UA209000/2023/100269/1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 08.06.2023 №UA209000/2023/100305/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 21.06.2023 №UA209000/2023/100346/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 12.07.2023 №UA209000/2023/900677/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості від 25.07.2023 №UA209000/2023/400132/2.

Визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209230/2023/001475, №UA209230/2023/001579, №UA209140/2023/001688, №UA209170/2023/002402, №UA209140/2023/000579.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РИСЬ» (ЄДРПОУ 42667435, 79000, м.Львів, вул.Шевченка, буд.317) сплачений судовий збір у сумі 12883 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 20 коп.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК РИСЬ» (ЄДРПОУ 42667435, 79000, м.Львів, вул.Шевченка, буд.317) витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	30.04.2024
Оприлюднено	02.05.2024
Номер документу	118729575
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Морська Галина Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.04.2024 по справі 380/24801/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/24801/23

Рішення від 30.04.2024

Рішення
від 30.04.2024 по справі 380/24801/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД