Ухвала

від 29.04.2024 по справі 210/3134/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3134/22

Провадження № 1-кп/210/228/24

У Х В А Л А

іменем України

29 квітня 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймають участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , захисник - адвокат ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно: ОСОБА_4 , за обвинуваченням за ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням за ч.3 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України, ч.4 ст.185 КК України,

відомості про які внесені до ЄРДР 02вересня 2022року за№12022041710001068, 07 липня 2022 року за №12022041710000740, 27 листопада 2022 року за № 12022041710001582,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 02вересня 2022року за№12022041710001068, 07 липня 2022 року №12022041710000740, 27 листопада 2022 року № 12022041710001582 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 звернувся зклопотанням пропродовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 строку дії запобіжних заходів, застосованих відносно обвинувачених.

В обгрунтування заявлених клопотань, прокурор покликався на те, що ризики які існували на момент обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували з приводу клопотання прокурора щодо про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 (кожен окремо) не заперечували з приводу заявленого клопотання.

Суд, вислухавши доводи учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710001068 від 02.09.2022року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У подальшому, ухвалами Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області продовжено обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710001068 від 02.09.2022року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041710001582 від 27.11.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 -запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 22 грудня 2022 року до 19 лютого 2023 року включно.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року продовжено обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710001582 від 27.11.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме до 09 червня 2023 року включно.

Ухвалою суду від 22 лютого 2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 увчиненні кримінальногоправопорушення зач.3ст.15,ч.4ст.185КК України (ЄРДР від 27 листопада 2022 року за № 12022041710001582) об`єднано з кримінальним провадженням (ЄРДР від 02 вересня 2022 року за №12022041710001068), за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року продовжено обвинуваченим у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до ЄРДР 02вересня 2022року за№12022041710001068, 07липня 2022року №12022041710000740,27листопада 2022року №12022041710001582, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЧОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме до 19 листопада 2023 року включно.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до ЄРДР 02вересня 2022року за№12022041710001068, 07 липня 2022 року №12022041710000740, 27 листопада 2022 року № 12022041710001582, дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме до 13 січня 2024 року включно. Цією ж ухвалою, суд змінив обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме з 15 листопада 2023 року до 13 січня 2024 року включно.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року продовжено обвинуваченим у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до ЄРДР 02вересня 2022року за№12022041710001068, 07липня 2022року №12022041710000740,27листопада 2022року №12022041710001582, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЧОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,дію раніше обраного запобіжного заходу. Крім того, цією ж ухвалою суд зменшив розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 з 40-ка розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складатиме 80 520,00 гривень у національній грошовій одиниці.

Кінцевий строк тримання під вартою та домашній арешт збігає 02 травня 2024 року.

Згідно з положеннями статті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У відповідності до положень статті 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Частина 1 статті 183КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів

Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.

На переконання сторони обвинувачення, очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування .

Щодо ризиків та дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

При оцінці ризику переховування, в контексті вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 чи його зміну, суд враховує той факт, що існування вищевказаного ризику знаходиться у взаємозв`язку з іншими факторами, зокрема відсутністю міцних соціальних зв`язків, оскільки обвинувачений не має неповнолітніх дітей або осіб з інвалідністю на своєму утриманні, а також соціальне та матеріальне становище ОСОБА_5 який офіційно не працевлаштований та немає доходів, що останній може переховуватись як у межах території України, так і покинути її шляхом перетину державного кордону на території, що не контролюється державними органами через військову агресію РФ.

Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, на що посилається прокурор, оскільки оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня.

При вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше судимий, а судимості не зняті та не погашені, перебуває на іспитовому строці, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

З урахуванням характеру висунутого обвинувачення, кількості епізодів, які інкримінуються обвинуваченому, достатньо підстав вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання останньою винною у інкримінованих злочинах, обвинувачена може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.

Суд частково погоджується і з доводами прокурора про те, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, виходячи із кількості інкримінованих епізодів кількості судимостей у обвинуваченого.

У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194КПК України та забезпечити його належну поведінку.

Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

ОСОБА_5 вже єзасудженим допозбавлення воліза вчиненнятяжкого злочинута маєневідбутий строкпокарання, дії які останньому інкримінуються охоплюють період перебування на іспитовому строці за попереднім вироком.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв"язку з внесенням засави, та перебуваючи під застовою не дотримався процесуальних обов"язків, визначених статтею 194 КПК України.

Так обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи під заставою, під час коменданської години, запровадженої у зв"язку з введенням на території України правового режиму воєнного стану, був затриманий вночі за підозрю у вчиненні закінченого замаху на крадіжку, та йому висунуто обвинувачення за замах на крадіжку за ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , в суді підтвердила ту обставину, що вона разом з обвинуваченим ОСОБА_5 вночі дійсно перебували біля місця виявлення злочину, та перебування на місці події обгрунтувала пошуком "закладки" (наркотичних засобів). Крім того, свідок зазначила, що перебувала на іспитовому строці, тому вони тікали.

Тобто, незважаючи на те, що за ОСОБА_5 було внесено заставу, останній всупереч вимогам статті 194 КПК України, порушив заборону перебування на вулиці з 22 години у нічний час у зв"язку з настанням комендантської години, та вночі разом зі свідком ОСОБА_8 перебували біля місця виявлення злочину.

Суд вважає, що ОСОБА_5 у разі зміни запобіжного заходу не здатен виконати покладені на нього обов"язки, які передбачені статтею 194 КПК України, оскільки будучи на іспитовому строці та перебуваючи під заставою, останній знехтував вимогами законодавства.

Питання оцінки причетності до події злочину суд надасть в нарадчій кімнаті при ухвалені вироку, однак суд зауважує, що поведінка ОСОБА_5 після внесення застави не дозволяє зробити висновок про те, що останній заслуговує на довіру.

Крім того, на разі судом досліджено всі докази, допитано свідків, досліджено речові докази, залишилось допитати обвинувачених, тому зміна запобіжного заходу на цій стадії, враховуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , може призвести до негативних наслідків, таких як втеча від суду, що унеможливить завершити судовий розгляд.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюються, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяця.

Доводи захисника про відсутність ризиків, які б безпосередньо вказували на можливість втечі обвинуваченого та/або вчинення нового злочину спростовуються даними про особу ОСОБА_5 та його поведінку після звільнення з-під варти під засаву.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Оцінюючи національне законодавство, ЄСПЛ у справі "Істоміна проти України" зауважив, що відповідно до ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) слідчий суддя визначає розмір застави «…з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».

Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. ЄСПЛ наголосив на тому, що суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.

У випадку ігнорування факту завідомої непомірності застави для особи судом спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності тримання під вартою, через реальну неможливість внесення особою застави і може свідчити про елементи тиску на неї з боку сторони обвинувачення для досягнення результату протилежного від легального об`єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.

У відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру..

Зважаючи наприроду таобсяг злочинів,у вчиненніяких обвинувачується ОСОБА_5 ,та необхідністьзабезпечення запобіганняспробам переховуватисявід суду,відсутність ризикувпливу насвідків знищеннядоказів,а таксамо ймайновий станобвинуваченого,який немає доходів,розміру попередньоїзастави,яка булавнесена заіншим провадженням,суд вважає,що розмірзастави у межах 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області, забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

У разі внесення засави, суд залишає за обвинуваченим обов"язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України, визначені слідчим суддею.

Щодо ризиків та дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відносно ОСОБА_4 наразі встановлено наявність ризиків визначені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема, можливого переховування від суду, а також незаконного впливу на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні існують.

Суд враховує тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, тривалість перебвання під вартою, а також той факт, що Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області увалено рішення, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2020 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Крім того,суд враховує те,що обвинувачений ОСОБА_4 має постійнемісце мешканняза адресою АДРЕСА_1 ..

Статтею 181 КПК визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, а так само й на момент зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , частково відпали, залишається ризик переховування від суду, в той же час запровадження правового режиму воєнного стану, встановлення комендантської години мінімізує цей ризик, суд приходить до висновку, що відносно ОСОБА_4 доцільно продовжити запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з урахуванням обов"язків за ст. 194 КПК України.

Також суд враховує, що обвинувачений належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов"язки, тому підстава застосування електронного браслетудо ОСОБА_4 наразі відпала.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державнійустанові "Криворізькаустанова виконанняпокарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 27 червня 2024 року включно.

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді застави у межах 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520,00 гривень у національній грошовій одиниці - з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Застава може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області: код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ, призначення платежу - застава.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , процесуальні обов`язки на підставі частини 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; утримуватися від спілкування зі іншим обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави обвинувачений вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 27 червня 2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду у нічний час, а саме з 23 год.00 хв. до 05 год.00 хв. на період з 29 квітня 2024 року по 27 червня 2024 року включно.

На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки : прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; утримуватися від спілкування зі обвинуваченим ОСОБА_5 , свідками, потерпілими, спеціалістами в зазначеному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; вжити заходів до працевлаштування.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.

Роз"яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали направити до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3", Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - для відома та виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30 квітня 2024 року та проголошено 30 квітня 2024 року об 11 год. 05 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).

Суддя: ОСОБА_1