Ухвала

від 30.04.2024 по справі 520/10076/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

справа №520/10076/24

адміністративне провадження № Пз/990/4/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Тацій Л.В., Стеценка С.Г., розглянувши подання судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/10076/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», викладені у листі від 04.03.2024 №33/41-806, щодо відмови в оформленні та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, та з урахуванням видів грошового забезпечення, коефіцієнтів, тарифів та надбавок, визначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, та з урахуванням видів грошового забезпечення, коефіцієнтів, тарифів та надбавок, визначених відповідно до постанови КМ України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної по лінії», для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Харківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 17.04.2024 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22.04.2024 надійшло подання судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд справи №520/10076/24 як зразкової.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, суддя обґрунтовує, зокрема, перебуванням в проваджені Харківського окружного адміністративного суду значної кількості справ, (№№520/5854/24, 520/5850/24, 520/6887/24, 520/6890/24, 520/6891/24, 520/6892/24, 520/7153/24, 520/7158/24, 520/8970/24, 520/4015/24, 520/5832/24, 520/7099/24, 520/7103/24), відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень, до управлінських функцій якого, віднесено видача довідок про підвищене грошове забезпечення у цілях проведення територіальними органами системи Пенсійного фонду України перерахунку розміру раніше вже призначених пенсій, а спір виник з аналогічних підстав - вчинення суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення у формі відмови у виготовленні довідки про підвищене грошове забезпечення станом на 01.01.2024 із використанням показника величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн у зв`язку із тим, що цей показник не використовується під час обчислення грошового забезпечення діючим військовослужбовцям.

Суддя у своєму поданні також зауважує, що заявлені вимоги є ідентичними за правовою суттю та аргументами (хоча і по різному текстуально сформульовані) і спрямовані на створення умов (виготовлення офіційного письмового документа) для подальшого проведення територіальним органом системи Пенсійного фонду України обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії із використанням у якості бази обрахунку розміру, складових та структури "умовно" підвищеного грошового забезпечення діючого військовослужбовця за січень 2024 року із використанням показника величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028,00 грн при реальному отриманні згаданим суб`єктом права грошового забезпечення, обчисленого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - 1762,00 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 520/10076/24 як зразкової, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 4 КАС України, зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Частиною 2 статті 290 КАС України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, уважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, у тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

Необхідно зазначити, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової справи як зразкової має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону для визначення доцільності ухвалення зразкового рішення у згаданій категорії спорів, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах №360/1809/20, № 620/4149/20, №300/3440/20, №600/3364/22-а, № 240/19602/22 про те, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень.

Верховний Суд констатував, що лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ може бути підставою для висновку про доцільність ухвалення рішення у зразковій справі задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовної практики у певній категорії спірних правовідносин та швидкого розгляду значної кількості однотипних справ.

Крім того, кількісний показних типових справ безумовно має значення при вирішенні питання про доцільність ухвалення зразкового рішення. Це вбачається безпосередньо зі змісту частини першої статті 290 КАС України.

Проте, необхідно також зауважити, що доцільність ухвалення зразкового рішення у певній категорії типових спорів повинна виводитися передусім через призму завдання Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою забезпечувати сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Тобто "доцільність" є дещо ширшою категорією, аніж "кількість" однотипних спорів, які потребують однакового підходу до їх вирішення, тож не може визначатися виключно кількісним показником справ, які у розумінні пункту 21 частини 1 статті 4 КАС України мають ознаки типових, відтак механізм ухвалення зразкового рішення не потрібно застосовувати/розглядати лише як спосіб зменшити навантаження на суди першої інстанції.

Якщо виходити з того, що інститут зразкової справи є одним із способів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики, то в такому сенсі основним орієнтиром для застосування цього механізму, на думку колегії суддів, має бути необхідність усунення (вирішення) проблеми неоднакового чи суперечливого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у справах, спори у яких виникли за аналогічних обставин справи та однакового правового регулювання спірних відносин.

Тобто має існувати чітко окреслена проблема чи складність у правозастосуванні (зумовлена, приміром, невизначеністю чи суперечливістю законодавчого регулювання певних відносин) на прикладі типових справ, кількість яких у поєднанні з необхідністю узгодження підходів до їх вирішення і визначатиме доцільність ухвалення зразкового рішення в певній категорії спорів.

Також варто додати, що неоднаковість підходів до вирішення однотипних спорів може проявитися, коли складеться певна (суперечлива чи неоднакова) судова практика їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, яка власне і засвідчить цю відмінність у правозастосуванні.

У такому контексті зразкове рішення слугуватиме для судів першої та апеляційної інстанцій своєрідним взірцем, орієнтиром того, як потрібно застосовувати закон і вирішувати подібні справи.

Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №420/13452/20, від 07.11.2022 у справі №600/3364/22-а та у справі № 480/4640/22.

Однак, у поданні достаньою мірою не розкрито у чому суд бачить проблему щодо застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції станом на момент виникнення таких правовідносин, а саме, з врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 (зумовленої, приміром, нечіткістю чи суперечливістю законодавства, наявністю неоднакових підходів до його тлумачення і застосування, неузгодженістю судової практики вирішення цих спорів; неможливості надання самостійної відповіді на поставлені ним питання, з приводу яких пропонує висловитися Верховному Суду).

На думку Суду, недостатньо передати для вирішення Верховному Суду справу (як зразкову) тільки тому, що такі справи непоодинокі; передусім має існувати правова проблема, яка потребує однакового вирішення для значної кількості (типових) справ, а не лише справа/справи, у яких необхідно постановити рішення.

До того ж, на думку колегії суддів, зазначена у поданні кількість типових справ є незначною та не визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, а відомості про наявність нерозглянутих типових справ даної категорії в інших судах у поданні не зазначено.

Ба більше, слід зауважити, що із наведеного у поданні переліку судових справ, визначених суддею як типові, у справах №520/7153/24 та №520/5832/24 позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України щодо зобов`язання з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі вже виданої довідки, що не корелюється із суб`єктним складом та позовними вимогами у цій справі.

За правилами частини 6 статті 290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини 1 та (або) 2 цієї статті.

Оскільки у цьому випадку зазначені у поданні підстави не зумовлюють доцільності розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової, тобто подання не відповідає вимогам частини 1 статті 290 КАС України, у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/10076/24 у порядку статті 290 КАС України слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 248, 290 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду Сліденка А.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/10076/24.

Подання судді у справі №520/10076/24 разом з доданими документами повернути до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

Н.В. Коваленко

О.П. Стародуб

Л.В. Тацій

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду