Ухвала

від 30.04.2024 по справі 201/9603/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2024 року

м. Київ

справа №201/9603/23

адміністративне провадження № К/990/15231/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 201/9603/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила скасувати від 08.08.2023 про накладення адміністративного стягнення № 1057 у справі про адміністративне правопорушення акт фактичної перевірки від 04.07.2023 № 2468/04/36/07/08/РРО, якою її було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено. Постанову №1057 про накладення адміністративного стягнення від 08.08.2023 якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн скасовано. Провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито.

Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року здійснено розподіл судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) як відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 13 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас п. 2 ч. 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Слід зазначити, що судом першої інстанції справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Незважаючи на те, що заявник оскаржує лише додаткове рішення, якими було вирішено питання стосовно стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає, що розгляд заяви позивача відбувався в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у пп. «а»-«г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 201/9603/23.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов