Постанова

від 30.04.2024 по справі 813/3127/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 813/3127/17

касаційне провадження № К/9901/48018/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (суддя Мартинюк В.Я.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 (головуючий суддя - Сеник Р.П., судді - Обрізко І.М., Попко Я.С.) у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Авалон Люкс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив "Авалон Люкс" (далі - позивач, Кооператив) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 18.07.2017 №1713054600149, зобов`язати Управління включити Кооператив до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність прийняття контролюючим органом рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій, оскільки у даному випадку передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підстав для такого виключення не було.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018, позовні вимоги задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував рішення Управління від 18.07.2017 про виключення Кооперативу з Реєстру неприбуткових установ та організацій, зобов`язав Управління включити Кооператив в Реєстр неприбуткових установ та організацій з 01.07.2017.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач відповідає критеріям неприбуткового підприємства, установи та організації, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України, а Управлінням не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття рішення за результатами розгляду реєстраційної заяви позивача, відтак, оскаржуване рішення Управління підлягає скасуванню із зобов`язанням Управління включити Кооперативу до Реєстру неприбуткових установ та організацій, датою присвоєння ознаки неприбутковості.

Відповідач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин у справі, зокрема того, що позивач не відповідає вимогам підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Так, скаржник зазначає про неврахування судами тієї обставини, що обов`язковою умовою для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 134 ПК України є те, що доходи неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації реалізації мети та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Кооператив має право на отримання статусу неприбутковості після закінчення будівництва (або придбання) і здачі об`єкта в експлуатацію у разі його подальшого обслуговування та управління таким Кооперативом. При цьому такий кооператив позбавляється права в статусі неприбуткової організації здійснювати будівництво інших об`єктів.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.04.2024, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 30.04.2024.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Управління від 18.07.2017 №1713054600149 відмовлено Кооперативу у повторному включенні його до Реєстру неприбуткових організацій та виключено з реєстру з 01.07.2017.

Позивачем 30.08.2017 було подано до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою №1-РН, статут Кооперативу, затверджений протоколом загальних зборів Кооперативу від 18.07.2016 №3, Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 08.06.2017 за №ЛВ143171593075.

Також, позивачем надано Технічний паспорт на багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Бойківська №30 б у м. Львові , акт перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 07.03.2017, договір оренди землі від 07.04.2008, договір від 30.06.2015 за №30/06-151НВ про передачу прав замовника (забудовника) будівництва багатоквартирного житлового будинку, з яких вбачається, що Кооператив являється замовником при проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію зазначеного об`єкта будівництва.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги відповідача, колегія суддів зазначає про таке.

Пунктом 133.4 статті 133 ПК України встановлено, що не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Підпункт 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 ПК України визначає, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків; внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Відповідно до абзацу першого підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України (підпункт 133.4.5. пункту 133.4 статті 133 ПК України).

Вимоги, на відповідність яким, контролюючий орган перевіряє організації при включенні їх до Реєстру визначені пунктом 7 Порядку №440 і такі вимоги узгоджуються із вимогами, визначеними підпунктом 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 №652 (далі - Закон №652), який набрав чинності 13.08.2015, внесено зміни до ПК України.

Вказаним Законом підрозділ 4 розділу XX ,,Перехідні положення" ПК України доповнений пунктами 34 і 35.

Так, пунктом 34 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення» ПК України (у редакції, яка діє з 01.01.2017, тобто, чинній на час прийняття відповідачем оскарженого рішення) визначено установити, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», не підлягають виключенню з цього Реєстру до 01.07.2017.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Згідно з пунктом 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення ПК України (у редакції, яка діє з 01.01.2017) неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов`язані до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З аналізу наведених норм висновується, що підприємство, установа та організація може бути визнана неприбутковою за наявності дотримання одночасно всіх вимог, встановлених положеннями пункту 133.4 статті 133 ПК України, статутні документи мають бути приведені у відповідність із вищезазначеними нормами у визначений цим кодексом строк та подані до контролюючого органу.

Як вбачається зі статуту Кооперативу, який затверджений протоколом загальних зборів Кооперативу за №3 від 18.07.2016, відповідно до пункту 11 якого, зазначений Кооператив є юридичною особою, яка утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб, створюється і діє у відповідності до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про кооперацію", на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах з метою забезпечення житлом та нежитловими приміщеннями членів (асоційованих членів) кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (надалі по тексту - житловий будинок) за кошти членів (асоційованих членів) кооперативу.

Пунктом 1.6 статуту передбачено, що Кооператив не має на меті отримання прибутку, є неприбутковою організацією.

Згідно з пунктом 1.12 статуту Кооператив має всі права та несе обов`язки, передбачені чинним законодавством України для некомерційних юридичних осіб, зокрема, укладати правочини, що не пов`язані з отриманням прибутку.

Пункт 12.1 статуту передбачає, що дохід формується з надходжень для забезпечення потреб його основної діяльності та у вигляді пасивних доходів. Доходи (прибутки) кооперативу використовуються виключно для фінансування його видатків на утримання та досягнення мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності.

Відповідно до пункту 12.4. статуту, розподіл отриманих Кооперативом доходів (прибутків) або їх частини серед його засновників, членів (асоційованих членів) - забороняється.

З аналізу змісту розділу 13 статуту вбачається, що статут Кооперативу не містить іншого виконавчого органу, окрім голови кооперативу.

Пунктом 18.10 статуту передбачено, що майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій неприбутковій організації відповідного виду або підлягає зарахуванню до доходу бюджету. В разі ліквідації Кооперативу, злиття, поділу, приєднання або перетворення, активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям або зараховуються до доходу бюджету.

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підтвердження позивачем статусу неприбуткової установи, дотримання позивачем усіх вимог, які висуваються законодавцем для цих організацій, відтак, у податкового органу відсутні підстави для відмови у включенні позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про правомірність оскаржуваного рішення податкового органу.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідач у доводах касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, не обґрунтовує і не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно встановлення фактичних обставин у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду, не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк І.Я.Олендер