Ухвала

від 30.04.2024 по справі 718/2375/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2024 року місто Чернівці справа №718/2375/19

провадження №22-з/822/34/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Кіцманської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2019 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на літню кухню-гараж літ. В, погріб літ. Пг1, колодязь №3-1/2, що розташовані по АДРЕСА_1 скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

В решті рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 вересня 2019 року залишено без змін.

Повний текст постанови складено 04 березня 2024 року.

11 квітня 2024 року на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.

В заяві посилалася на те, що в резолютивній частині постанови не вказано сарай літ. Е та огорожу №2, які теж не входять до спадкової маси ОСОБА_2 так як в мотивувальній частині постанови вказано, що ОСОБА_2 набув право приватної власності в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_4 на житловий будинок літ. А, сараї літ. Б, В, Г, вбиральню літ.Д, огорожу літ.І.

Ухвалою Чернівецькогоапеляційного судувід 23квітня 2024року призначенозаяву провиправлення опискидо розгляду у порядку письмового провадженнябез повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Пунктом 19 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудове рішенняу цивільнихсправах» від18грудня 2009року №14 передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичної помилки, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінити зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23 зазначила, що виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - цепомилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чиарифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».

Таким чином,вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, згідно інвентарної справи від 03 вересня 1973 року вбачається, що до складу господарства входили: житловий будинок літ.А, сараї літ.Б, В, Г, вбиральня літ.Д, паркан.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що на момент смерті матері позивача їй на праві власності належало господарство по АДРЕСА_1 , що складалося з житлового будинку літ.А., трьох сараїв, вбиральні та огорожі.

Будь-яких доказів побудови спадкодавцем ОСОБА_4 та здачі в експлуатацію таких господарських будівель і споруд, як літньої кухні-гараж літ.В, погрібу літ.Пг1, колодязю №3-1/2, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на три сарії та на огорожу.

В заяві про виправлення описки ОСОБА_1 просить виправити описку в постанові та вказати сарай літ. Е та огорожу №2, які теж не входять до спадкової маси ОСОБА_2 .

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими доводами заяви, оскільки при ухваленні постанови колегією суддів не допущено будь яких описок, зокрема колегією суддів під час розгляду справи було встановлено, що у спірному домоволодінні знаходилися три сараї та одна огорожа.

Той факт, що в документаціях міститься розбіжність в написанні назви сараїв, зокрема в рішенні суду першої інстанції вказані три сараї літ. Б, Г, Е і огорожа №1-2, а в оглянутій колегією суддів інвентарній справі від 03 вересня 1973 року, вказані сараї літ.Б, В, Г, паркан (без літер), не впливає на спадкову масу.

Таким чином, мова йде про одні і ті ж сараї та про один і той же паркан (огорожу), а тому ОСОБА_2 до укладення шлюбу з ОСОБА_1 набув право приватної власності в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_4 на житловий будинок літ.А, три сараї, вбиральню літ.Д, огорожу, за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, заява про виправлення описки не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту прийнятої постанови не вбачається, що судом допущено описку у тексті судового рішення у розумінні статті 269 ЦПК України, тому правові підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.269 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без задоволення.

Ухвала апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняттята можебути оскарженав касаційномупорядку доВерховного Судупротягом тридцятиднів.

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.Н. Лисак

О.О. Одинак