Ухвала

від 04.04.2024 по справі 308/4567/13

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4567/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Мішко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області із заявою про визнання виконавчого листа від 01.09.2015 року по справі №308/4567/13 таким, що не підлягає виконанню, де заінтересовані особи АТ КБ «Приват Банк» та Відділ ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування заяви вказує, що на виконанні Ужгородського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №52511191 від 03 жовтня 2016 року по примусовому виконанню виконавчого листа №308/4567/13, виданого Ужгородським міськрайонним судом 01.09.2015 року, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ «Приват Банк», про: «Передати в заклад шляхом вилучення у ОСОБА_1 предмет застави автомобіль VOLKSVAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2003, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ».

Зазначає, що у межах даного провадження 25 жовтня 2016 року було винесено постанову про накладення арешту всього належного боржнику ОСОБА_1 майна, хоча йдеться про передачу в заклад автомобіля. Потім до 2020 року не вчинялося жодних дій по даному виконавчому провадженню й таке було передано іншому виконавцю, який знову нічого не робив до 26 липня 2022 року, коли була винесена постанова про зміну реєстраційних даних.

Вказує, що про цю постанову він випадково дізнався у серпні 2023 року із додатка «Дія» та встановив, що не зважаючи на сплив строків проведення виконавчих дій, відсутність майна, що підлягало передачі в заклад, провадження ще не закрито і арешт з майна не знято.

Зауважує, що на його повторне звернення по пошті 24 листопада 2023 року ним було отримано відповідь ДВС №18745/23 від 17 листопада 2023 року де роз`яснено, що на думку виконавців підстави для зняття арешту з належного мені майна відсутні в силу ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник вказує, що 20 вересня 2023року виконавчий лист №308/4567/13, виданий Ужгородським міськрайонним судом 01.09.2015 року, постановою державного виконавця повернуто стягувачу, оскільки транспортний засіб боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Таким чином, виконавцями встановлено, що майно, яке згідно виконавчого листа повинно було бути передане боржнику в натурі відсутнє, розшук його результатів не дав, тобто виконання даного судового рішення є неможливим та виконавчий документ у даному випадку повторно на виконання не буде подано із-за неможливості його виконання.

Разом з тим, повернення виконавчого листа стягувачу унеможливлює зняття арешту з майна боржника та інші обтяження, вчинені у межах виконавчого провадження №52511191, що грубо порушує його майнові права.

Враховуючи викладене, просить визнати виконавчий лист від 01.09.2015 року, виданий Ужгородським міськрайонним судом по справі №308/4567/13 таким, що не підлягає виконанню.

26.02.2024 через канцелярію суду надійшов відзив АТ КБ «Приват Банк» на заяву, у якому представник зазначає, що відповідно до укладеного договору № MKZ0A000360650 від 25.03.2003 року ОСОБА_1 26.03.2003 року отримав кредит у розмірі 17300,00 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.03.2008 року.

На підставі виконавчого листа №308/4567/13-ц, виданого 01.09.2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2016 року.

25.10.2016 року постановою державного виконавця з метою збереження майна боржника, що підлягає наступній реалізації було накладено арешт на майно. 20.09.2023 року старшим державним виконавцем Ярешко Неллі Алексанівною було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку із тим що боржник чи транспортний засіб боржника не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Зауважує, що зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не є підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту.

Тому, просить відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Також 01.03.2024 через канцелярію суду надійшов відзив державного виконавця Відділу ДВС у м. Ужгороді у якому зазначено, що дійсно на виконанні у Відділі перебував виконавчий лист №308/4567/13 від 01.09.2015, де боржником був ОСОБА_1 , а стягувачем ПАТ КБ «Приват Банк».

Вказує, що 20.09.2023 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до п. 7 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме транспортний засіб боржника не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.

Враховуючи те, що скаржник ОСОБА_1 вказує, що автомобіль VOLKSVAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2003, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , розшукати неможливо, оскільки він надав його волонтерам в зону АТО ще 2014 році та місце перебування його невідоме, рішення є невиконаним.

З метою повного, всебічного та своєчасного виконання виконавчого листа №308/4657/13-ц, виданого 01.09.2015 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, скаржник ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKZ0A000360650 від 25.03.2003 року зобов`язаний внести грошові кошти в розмірі 243400,10 на депозитний рахунок ВДВС у м. Ужгороді чи на користь стягувача.

Станом на 29.02.2024 року боржником не подано підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, а також не надходили на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні заяви.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, додаткових матеріалів не подавали. Через неявку в судове засідання учасників справи судом у відповідності до ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області від 21.03.2013 року предано в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_1 предмет застави-автомобільVOLKSVAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2003, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: 00132РТ. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKZ0A000360650 від 25.03.2003 року в сумі 21991,58 Євро, що за курсом 11,07 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/95 від 14 березня 2011 року складає 243400,10 грн., звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль VOLKSVAGEN, модель: Passat, рік випуску: 2003, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ч. 1ст. 431 ЦПК України).

Суд, відповідно до ч. 1ст. 432 ЦПК України, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2ст. 432 ЦПК Українисуд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Норма ч. 2ст. 432 ЦПК Українимає чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Проте, заявником не наведено підстав та не надано доказів про те, що виконавчий лист було видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, на підставі яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Також, суд зазначає, що повернення виконавчого документу стягувачу не є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконання, натомість заявником ОСОБА_1 не надано доказів виконання рішення суду від 21.03.2013.

Відтак, судом встановлено, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а на виконання рішення суду, відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин - не встановлено, а тому правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення заходів за виконавчим листом, немає.

Таким чином, оскільки обставини, на які посилається заявник, не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 431-432, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.Р.Деметрадзе