Ухвала

від 30.04.2024 по справі 501/3505/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4634/24

Справа № 501/3505/23

Головуючий у першій інстанції Тордія Е.Н.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., від розгляду справи за позовом Компанії «Хан Інтернешнл Корп.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Романовв», ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Романов», про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Компанії «Хан Інтернешнл Корп.», третя особа на стороні позивача ТОВ «Романов», ТОВ «Романовв», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання вільним від іпотечних зобов`язань об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 та роз`яснено право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, 06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду до Іллічівського міського суду Одеської області, посилаючись на порушення судом вимог процесуального законодавства.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 березня 2024 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Дришлюк А.І..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року про повернення зустрічної позовної заяви. Згідно вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційну скаргу вирішено розглядати в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.

26 квітня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яким встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що Одеським апеляційним судом, в складі суддів, головуючий суддя Громік Р.Д., судді учасники колегії: Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І., по справі №501/528/28, 15 липня 2021 року було винесено постанову, на користь Компанії «Хан Інтернешнл Корп.», проти інтересів Григор`євої С.М., постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, з явним використанням штучних підстав для цього, що свідчить про упередженість колегії суддів відносно ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 також вказує, що оскільки в даній справі №501/3505/23 ті ж самі сторони, що і в справі №501/528/18, фактично спір йде про одне і те ж саме спірне майно, а сама справа №501/3505/23 та поданий по ній позов виникли за результатами розгляду Верховним Судом справи №501/528/18, то колегія суддів Громік Р.Д., Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І., як була упереджена відносно неї та представника Компанії «Хан Інтернешнл Корп.» в справі №501/528/18, та і є упередженою в справі №501/3505/23, що є безумовною підставою для її відводу, згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали справи, що стосуються даної заяви, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою та безпідставною, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 40 ЦПК України встановлений порядок вирішення заявленого відводу, згідної якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п. 49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п. 103,107).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 37 ЦПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що постанова Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, прийнята суддями: Громіком Р.Д., Драгомерецьким М.М., Дришлюком А.І., в рамках цивільної справи №501/528/18, а не цивільної справи №501/3505/23, тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід суддів з підстав передбачених ч. 3 ст. 37 ЦПК України.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , фактично підставою для відводу суддів Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. є незгода заявника із судовим рішенням суддів, а саме з постановою Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, що згідно положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, також не може бути підставою для відводу.

Слід також зазначити, що в провадженні Одеського апеляційного суду, головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Дришлюк А.І., перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області про відмову в прийняті та повернення зустрічної позовної заяви, тобто в даному випадку вирішується процесуальне питання, без вирішення справи по суті позовних вимог.

Таким чином, розглянувши заяву про відвід суддів, з точки зору національного закону, а саме ст. 36 ЦПК України, та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, слід зазначити, що колегія суддів не вбачає об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів, а вказані в заяві обставини свідчать про незгоду заявника із процесуальними рішенням суддів, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У заяві про відвід не наведеного жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. при розгляді даної цивільної справи.

Доводи ОСОБА_1 про упереджене ставлення колегії суддів до неї, носять характер непідтверджених звинувачень, що не знайшли свого об`єктивного обґрунтування.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 40, ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. - визнати необґрунтованою.

Цивільну справу №501/3505/23 за позовом Компанії «Хан Інтернешнл Корп.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Романовв», ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Романов», про визнання права іпотеко держателя стосовно іпотечного майна, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, судді для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 30 квітня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік