Постанова

від 30.04.2024 по справі 175/2539/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3521/24 Справа № 175/2539/20 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Сахарова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального Новікова Ніна Афанасіївна, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального Новікова Ніна Афанасіївна про визнання недійсним та скасування заповіту,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального Новікова Н.А. про визнання недійсним та скасування заповіту.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що 10 квітня 1984 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що було складено відповідний актовий запис №4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 видане 10 квітня 1984 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на усе належне йому майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. була відкрита спадкова справа №14/2020 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом. Однак, після звернення до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В., ОСОБА_1 було повідомлено, що ОСОБА_5 за життя склав заповіт від 23 листопада 2016 року за реєстровим номером №3424, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. Згідно цього заповіту ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку площею 8,7685 га, кадастровий номер 1221481500:01:055:0001, яка знаходиться на території Волоської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належні йому на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю ІІ-ДП №050573, земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , він заповідав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачі вказують, що про існування вищезазначеного заповіту від 23 листопада 2016 року за реєстровим №3424 їм не було відомо, а його наявність викликало здивування оскільки ОСОБА_1 перебувала у доброзичливих відносинах зі своїм чоловіком та він не міг приховати від неї той факт, що він за своє життя склав заповіт на ім"я іншої особи. Позивачі зазначають, що ОСОБА_5 за життя хворів, згідно свідоцтва про хворобу №1175 від 14 жовтня 1999 року мав гіпертонічну ісціркуляторну енцефалопатію першої стадії з розсіяною органічною мікросимптоматичною схильністю до непритомних станів, хворів на гіпертонічну хворобу першої стадії міокардичного і атеросклеротичного міокардіосклерозу; хронічний попереково-крижовий радикуліт з незначним порушенням функції. Відповідно до виписки із історії хвороби від 10 липня 2017 року було встановлено діагноз стабільна стенокардія II ф. кл.; постінфарктний (2016 року) кордіосклероз з порушенням ритму по типу фібриляції передсердь. Наявності хворобливого стану ОСОБА_5 підтверджується консультативними висновками огляду лікаря. Позивачі вказують, складання ОСОБА_5 заповіту є для позивачів сумнівним, тому вважають, що підпис в заповіті від 23 листопада 2016 року за реєстровим номером №3424 є підробленим або здійснений в стані у якому особа не усвідомлювала значення своїх дій. На підставі викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним та скасувати заповіт від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №3424.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2021 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про залучення третьої особи. Залучено в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору по цивільній справі №175/2539/20 (провадження №2/175/647/20) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новікова Н.А. про визнання недійсним та скасування заповіту - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.185).

У червні 2022 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 подав до суду позовну заяву про визнання недійсним та скасування заповіту (т.2 а.с.97-100).

В обґрунтування заявлених вимог третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 посилався на те, що він є спадкоємцем першої черги після смерті батька - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про наявність оскарженого заповіту він дізнався лише під час судового розгляду цієї справи. Вважає, що заповіт підроблено чи здійснений в стані у якому особа не могла усвідомлювати значення своїх дій. На підставі викладеного третя особа ОСОБА_4 просив суд визнати недійсним та скасувати заповіт від 23 листопада 2016 року, який складено ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2022 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту та об`єднано в одне провадження вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новікова Н.А., ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту та вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту (т.2 а.с.119).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року у позовних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального Новікова Н.А., ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту відмовлено у повному обсязі. В позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального Новікова Н.А. про визнання недійсним та скасування заповіту відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду від 09 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Кот Є.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 09 січня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1251 ЦК України, передбачено якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Підставою недійсності правочину, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

У справі встановлено, 10 квітня 1984 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про що було складено відповідний актовий запис №4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 видане 10 квітня 1984 року (т.1 а.с.16).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с. 27, 30).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (т.1 а.с.18).

Після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на усе належне йому майно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із спадкової справи №14/2020, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, 17 березня 2020 року із заявою про прийняття спадщини звернулася - дружина померлого - ОСОБА_1 (т.2 а.с.16).

17 березня 2020 року із заявами про відмову від прийняття спадщини звернулися: донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожний окремо і обидва на користь ОСОБА_1 (т.2 а.с.17, 18).

Листом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 17 березня 2020 №41/01-16 було повідомлено приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілову О.В. про наявність заповіту від 23 листопада 2016 року за реєстровим номером №3424, складеним за життя ОСОБА_5 , який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. (т.2 а.с.20).

Згідно з оригіналом заповіту від 23 листопада 2016 року за реєстровим номером №3424, складеним за життя ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А., ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку площею 8,7685 га, кадастровий номер 1221481500:01:055:0001, яка знаходиться на території Волоської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належні йому на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю ІІ-ДП №050573, земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , заповідав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.165).

28 квітня 2020 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся ОСОБА_3 (т.2 а.с.35).

09 вересня 2020 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася - дружина померлого - ОСОБА_1 (т.2 а.с.44).

09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. було видано дружині спадкодавця ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом щодо спадщини у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 , у тому числі з урахуванням 1/3 спадщини від якої відмовилась донька спадкодавця ОСОБА_2 та 1/3 від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_4 (т.2 а.с. 73).

Також, 09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. було видано дружині спадкодавця ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадщини у вигляді грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією в АТ "Державний ощадний банк України" у сумі 24780 грн. 84 коп., у тому числі з урахуванням 1/3 спадщини від якої відмовилась донька спадкодавця ОСОБА_2 та 1/3 від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_4 (т.2 а.с. 75).

09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. було видано дружині спадкодавця ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадщини у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , спадкодавцем цього майна є ОСОБА_5 , 1955 року народження, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі з урахуванням 1/3 спадщини від якої відмовилась донька спадкодавця ОСОБА_2 та 1/3 від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_4 (т.2 а.с. 77).

Встановлено, за життя ОСОБА_5 склав заповіт щодо належної йому земельної ділянки площею 8,7685 га, кадастровий номер 1221481500:01:055:0001, яка знаходиться на території Волоської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, належного йому житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належні йому на підставі Державного акту на праві приватної власності на землю ІІ-ДП №050573, земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які заповідав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.165).

Інше майно спадкодавця було отримане у спадок членами його сім`ї, зокрема дружиною - ОСОБА_1 , оскільки діти спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовились від спадкового майна на користь матері - ОСОБА_1 .

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказували, що складання ОСОБА_5 заповіту є для них сумнівним, вважають, що підпис в заповіті від 23 листопада 2016 року за реєстровим номером №3424 є підробленим або здійснений в стані у якому особа не усвідомлювала значення своїх дій (т.1 а.с.2-8).

Відповідно до наданого позивачами свідоцтва про хворобу №1175 від 14 жовтня 1999 року за життя ОСОБА_5 хворів на гіпертонічну ісціркуляторну енцефалопатію першої стадії з розсіяною органічною мікросимптоматичною схильністю до непритомних станів, гіпертонічну хворобу першої стадії міокардичного іатеросклеротичного міокардіосклерозу; хронічний попереково-крижовий радикуліт з незначним порушенням функції (т.1 а.с.22).

Відповідно до виписки із історії хвороби №1326 від 10 липня 2017 року було встановлено діагноз стабільна стенокардія II ф. кл.; постінфарктний (2016 року) кордіосклероз з порушенням ритму по типу фібриляції передсердь. Разом з тим, наявності хворобливого стану підтверджується консультативними висновками огляду лікаря (т.1 а.с.23).

З листа КНП "клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради від 26 листопада 2021 року №14/776 вбачається, ОСОБА_5 за життя в період часу з 23 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року не перебував на обліку лікаря-психіатра Центру психіатричної допомоги дитячому та дорослому населенню КНП "клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради (т.2 а.с.1).

Згідно "Виписки з історії хвороби №1326. Епікриз" Лікарні ГУ "ТМО МВС України по Дніпропетровській області" І терапевтичне відділення, ОСОБА_5 перебував на лікуванні, рекомендовано нагляд дільничного терапевта.

Слід зазначити, жодних відомостей про порушення психічного здоров`я ОСОБА_5 , обов`язкового його нагляду у лікаря психіатра або психотерапевта, а також щодо знаходженні на обліку у лікаря психіатра або психотерапевта матеріали справи не містять, суду не надані.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2023 року частково задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Міронова В.О. про призначення судової почеркознавчої експертизи. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новікова Н.А. про визнання недійсним та скасування заповіту, а також за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту - судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в заповіті складеного на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №3424, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи доручено судовим експертам Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (49000, м. Дніпро, Будівельний тупик, 1) та попереджено експертів про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України за відмову від дачі або за дачу свідомо помилкового висновку. В розпорядження експерту надано матеріали цивільної справи №175/2539/20 (провадження 2/175/647/20)(т.2 а.с.200).

11 липня 2023 року до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №СЕ-19/104-23/18949-ПЧ від 04 липня 2023 року, згідно якого зазначено, що підпис від імені ОСОБА_5 розташований у графі "Підпис", заповіту ОСОБА_5 складеного 23 листопада 2016 року на ім`я ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Новіковою Н.А., зареєстрований в реєстрі за номером №3424 - виконано ОСОБА_5 (т.2 а.с.204-210).

09 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про проведення додаткової почеркознавчої експертизи з огляду на те, що експертною установою не було взято до уваги, що ОСОБА_5 мав психологічні особливості здоров`я (т.2 а.с.222-226).

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2023 року задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення додаткової судової посмертної почеркознавчої експертизи. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О.В., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Новікова Н.А. про визнання недійсним та скасування заповіту, а також за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування заповіту - додаткову судову посмертну почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: 1) Чи виконано підпис, ПІБ та текст "Мною ОСОБА_5 текст Заповіту прочитано вголос та власноручно підписано" від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в заповіті складеного на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №3424 під впливом, збиваючих факторів(природних, штучних)? Проведення експертизи доручено судовим експертам Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (49000, м. Дніпро, Будівельний тупик, 1) та попереджено експертів про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України за відмову від дачі або за дачу свідомо помилкового висновку. В розпорядження експерту надано матеріали цивільної справи №175/2539/20 (провадження 2/175/647/20). Зобов`язано позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати на вимогу експерта інші додаткові матеріали необхідні для проведення експертизи. Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи (т.2 а.с.249).

14 листопада 2023 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/104-23/33334-ПЧ від 01 листопада 2023 року, відповідно до якого вирішити питання чи виконано підпис, ПІБ та текст "Мною ОСОБА_5 текст Заповіту прочитано вголос та власноручно підписано" від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в заповіті складеного на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за №3424 під впливом, збиваючих факторів (природних, штучних) - не надалося можливим, за причинами вказаними у дослідницькій частині (т.3 а.с.7-16).

З дослідницької частини вказаного висновку вбачається, встановлені збіги загальних та окремих ознак суттєві, стійкі, у своїй сукупності утворюють індивідуальний комплекс, достатній для висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_5 , розташований у графі "Підпис" та рукописні записи "Мною ОСОБА_5 текст Заповіту прочитано вголос та власноручно підписано". ОСОБА_5 " у заповіті ОСОБА_5 складеного 23 листопада 2016 року на ім`я ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №3424 - виконано ОСОБА_5 (т.3 а.с.10, 11).

Експерт зазначив, що наявність діагностичного комплексу ознак у досліджуваних рукописних записах і у зразках почерку та підпису ОСОБА_5 , їх характер та локалізація вказує на відносно постійний (звичний) характер незвичності письма ОСОБА_5 , який може бути обумовлений особистостями психофізіологічної організації його письмово-рухомої навички (його стилем та манерою виконання письма), яке впливає на його письмово-рухові функції, тобто прояв діагностичних ознак у досліджуваних записах є нормою його почерку.

Таким чином, встановлені ознаки не є діагностичними, які б свідчили про вплив на процес письма «збиваючих факторів» (природних, штучних), а як вказувалося раніше є нормою письмово-рухової навички письма ОСОБА_5 .

Однак, відсутність діагностичного комплексу ознак, ще не є підставою для висновку про те, що на процес письма не діяли якісь «збиваючи фактори», тому що наявність діагностичних ознак і ступінь їх прояву залежить від індивідуальних особливостей особи: ступеня розвитку письмово-рухової навички, ступеня дії незвичних факторів і стійкості до дії цих факторів.

У зв?язку з цим, вирішити запитання: "Чи виконано підпис ПІБ та текст «Мною ОСОБА_5 текст Заповіту прочитано вголос та власноручно пілписано» від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в заповіті складеного на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 206 року, зареєстрований в реєстрі за №3424 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?» - не надалося можливим.

Таким чином, за результатами висновків двох судових експертиз встановлено, що заповіт від 23 листопада 2016 року було підписано ОСОБА_5 .

З експертних досліджень вбачається, що експертною установою було здійснено повний та всебічний огляд матеріалів справи та наданих на дослідження матеріалів, зокрема Пенсійної справи ОСОБА_5 , з якої експерту було можливо встановити, що така особливість письма для спадкодавця ОСОБА_5 є звичайною.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі №756/14304/15-ц вказано, для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.

Матеріали справи не містять належних доказів та позивачами такі докази суду не надані щодо підтвердження того, що оскаржений заповіт від 23 листопада 2016 року, що був складений за життя ОСОБА_5 , був складений не з його власної волі, або був складений в стані в якому ОСОБА_5 не міг керувати своїми діями чи розуміти їх значення та правові наслідки їх здійснення.

З клопотанням про призначення у справі судової експертизи до апеляційного суду учасники справи не зверталися.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 визначено право на заповіт та принцип свободи заповіту, в якій зазначено, що право на заповіт може бути здійснене протягом всього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Усі наведені правомочності заповідача в сукупності із засобами їх правової охорони та захисту є реалізацією свободи заповіту, яка є принципом спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Отже ураховуючи правову природу заповіту можна дійти висновку, що основним змістом заповіту є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна (прав та обов`язків спадкодавця), що виступає об`єктом спадкового наступництва. Кваліфікація заповіту як нікчемного із мотивів розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується у частині першій статті 1257 ЦК України, порушить принцип свободи заповіту. За відсутності дефектів волі та волевиявлення заповідача при складанні і посвідченні заповіту кваліфікація останнього як нікчемного з підстав, що прямо не передбачені ані цією статтею, ані взагалі нормами глави 85 ЦК України, по суті скасовує вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту у зв`язку з його смертю. Тільки у разі наявності фізичних вад у заповідача, які позбавляють його можливості прочитати заповіт, посвідчення заповіту відбувається лише при свідках. І саме в цьому разі недотримання такої вимоги щодо порядку посвідчення заповіту відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України має наслідком нікчемність заповіту.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №161/17119/16-ц роз"яснено, що тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Встановлення неспроможності особи в момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними такого стану на момент вчинення заповіту відбувається з урахуванням як висновку посмертної судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження того, що складний за життя ОСОБА_5 заповіт від від 23 листопада 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. від 23 листопада 206 року, зареєстрований в реєстрі за №3424, був складений не з власної волі ОСОБА_5 або в стані в якому він не міг керувати своїми діями чи розуміти їх значення та правові наслідки їх здійснення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність підстав для визнання оскарженого заповіту недійсним, посилання на неповне з"ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О СТ А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова