Рішення

від 18.04.2024 по справі 902/48/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2024 р. Cправа №902/48/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Київ

до фізичної особи ОСОБА_2 , с.Вишенька Хмільницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство", с.Вишенька Хмільницького району Вінницької області

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни, м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_3 , м.Київ

про визнання недійсним рішення, витребування частки у статутному капіталі та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 як фізична особа з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни з такими позовними вимогами:

1) витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8%, визначивши у складі учасників цього Товариства ОСОБА_1 як власника частки у статутному капіталі у розмірі 5139,50 грн, що становить 93,3%;

2) визнати недійсними рішення, що прийняті загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, про зміну керівника та місцезнаходження Товариства;

3) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" №10731450000034333, що проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмилою Павлівною 11.11.2022 "Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи" та 14.11.2022 "Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Виправлення помилок".

В обґрунтування позову фізична особа ОСОБА_1 зазначив, що 17.05.2022 учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" ОСОБА_4 , порушуючи переважне право ОСОБА_1 на придбання частки в статутному капіталі Товариства, відчужила на користь ОСОБА_3 свою частку у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу такого Товариства.

Враховуючи наведені обставини позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про переведення прав та обов`язків покупця, визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/6287/22 позовні вимоги задоволені та, зокрема переведено на позивача права та обов`язки покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" в розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу такого Товариства.

Водночас під час розгляду справи №910/6287/22 ОСОБА_3 свою частку в статутному капіталі Товариства відчужила на користь ОСОБА_2 , що унеможливило виконання рішення суду у цій справі, а тому позивач звернувся із цим позовом до суду.

В обґрунтування вимог про визнання недійсним рішення, прийнятого загальними зборами учасників Товариства 11.11.2022, позивач зауважив, що мало місце порушення порядку його повідомлення про проведення таких загальних зборів.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №902/48/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14.02.2024; залучено до участі у розгляді справи №902/48/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичну особу ОСОБА_3 .

За наслідком слухання справи, 14.02.2024, за клопотанням відповідача судом постановлена ухвала про відкладення підготовчого судового засідання до 07.03.2024.

Ухвалою суду від 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/48/24 до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

На визначену судом дату, 18.04.2024, учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується: відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 07.03.2024 на адресу електронної пошти та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС представника позивача та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. (№3пр від 15.03.2024); підписами на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (листів з ухвалами суду від 07.03.2024) фізичної особи ОСОБА_2 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вх. канц. суду №416/24 та №417/24 від 25.03.2024).

Третя особа про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена шляхом надіслання ухвали суду від 07.03.2024 на відому суду адресу місця проживання, водночас лист з цим судовим рішенням повернувся до суду з відміткою про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить довідка оператора поштового зв`язку (вх. канц. суду №455/24 від 27.03.2024).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

У зв`язку з ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, 17.04.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Положеннями ч.4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців - Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації Маренкова Ю.Д. про переведення прав та обов`язків покупця, визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування записів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/6287/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023:

- переведено на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8%, за договором купівлі-продажу частки та актом приймання-передачі цієї частки від 17.05.2022, укладеними між ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем;

- визнано недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" і оформлені протоколом №14 від 25.05.2022.

В зазначеному судовому рішенні встановлено наступні обставини:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (далі - TOB "КМСРНТ", Товариство, відповідач-2) зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.05.2017, запис №10731450000034333, в результаті реорганізації Приватного акціонерного товариства "Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного товариства".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.03.2022 засновниками (учасниками) ТОВ "КМСРНТ" були:

1. ОСОБА_6 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

2. ОСОБА_7 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

3. ОСОБА_8 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

4. ОСОБА_9 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

5. ОСОБА_10 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

6. ОСОБА_11 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

7. ОСОБА_12 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

8. ОСОБА_13 , розмір частки засновника: 69,00 грн;

9. ОСОБА_14 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

10. ОСОБА_15 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

11. ОСОБА_16 , розмір частки засновника: 31,50 грн;

12. ОСОБА_1 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

13. ОСОБА_17 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

14. ОСОБА_18 , розмір частки засновника: 27,50 грн;

15. ОСОБА_19 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

16. ОСОБА_20 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

17. ОСОБА_21 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

18. ОСОБА_22 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

19. ОСОБА_23 , розмір частки засновника: 10,50 грн;

20. ОСОБА_5 , розмір частки засновника: 5.112,00 грн.

17.05.2022 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) складено акт приймання-передавання частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтноналагоджувальне товариство» (далі - акт приймання-передавання частки від 17.05.2022), відповідно до п. 1 якого підписанням цього акту продавець та покупець визнають та підтверджують, що продавець та покупець уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство» у простій письмовій формі 17.05.2022 (далі - договір).

Згідно з п. 2 акту приймання-передавання частки від 17.05.2022 відповідно до п. 1.1 договору продавець продала та передала, а покупець придбала, набула і прийняла частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство» номінальною вартістю 5.112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу товариства.

У пункті 3 акту приймання-передавання частки від 17.05.2022 зазначено, що відповідно до п. 3.1, 3.5 договору право власності на частку у статутному капіталі товариства перейшло до покупця з моменту підписання договору та з моменту державної реєстрації змін до статуту товариства у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд відзначає, що в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. було витребувано належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство» від 17.05.2022, проте отримано відповідь від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. про неможливість надання договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство» від 17.05.2022, у зв`язку з його відсутністю.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на

06.06.2022 вбачається, що відносно ТОВ «КМСРНТ» приватним нотаріусом Лахно Ю.В. 19.05.2022 14:58:15 за №1000731070003034333 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну складу засновників (учасників).

25.05.2022 проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство», оформлені протоколом № 14 від 25.05.2022, в яких прийняв участь лише один учасник - ОСОБА_3 , із часткою, що становить 92,8% статутного капіталу товариства.

У протоколі № 14 від 25.05.2022 зазначено, що на загальних зборах учасників Товариства відсутні наступні учасники товариства

1. ОСОБА_14 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

2. ОСОБА_15 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

3. ОСОБА_23 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

4. ОСОБА_7 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

5. ОСОБА_8 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

6. ОСОБА_9 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

7. ОСОБА_13 , розмір частки 69,00 грн (1,2%);

8. ОСОБА_10 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

9. ОСОБА_16 , розмір частки 31,50 грн (0,5%);

10. ОСОБА_1 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

11. ОСОБА_17 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

12. ОСОБА_18 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

13. ОСОБА_11 , розмір частки 27,50 грн (0,5%);

14. ОСОБА_12 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

15. ОСОБА_20 , розмір частки 10,50 грн (0,5%);

16. ОСОБА_6 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

17. ОСОБА_19 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

18. ОСОБА_21 , розмір частки 10,50 грн (0,2%);

19. ОСОБА_22 , розмір частки 10,50 грн (0,2%).

Порядком денним були наступні питання:

1. Про звільнення ОСОБА_24 з посади директора Товариства.

2. Про призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_3 .

3. Про перехід на діяльність Товариства на підставі модельного статуту.

4. Про призначення уповноваженої особи для проведення змін до установчих документів та Єдиного державного реєстру.

Вирішено:

1. Звільнити ОСОБА_24 з посади директора Товариства з 25.05.2022.

2. Призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_3 з 26.05.2022.

3. Перейти на діяльність Товариства на підставі модельного статуту.

4. Уповноважити на діяльність Товариства провести державну реєстрацію змін до установчих документів та Єдиного державного реєстру відповідно до чинного законодавства з правом залучення третіх осіб на свій власний розсуд.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.06.2022 вбачається, що відносно ТОВ «КМСРНТ» державним реєстратором Меренковим Ю.Д. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації 01.06.2022 10:35:35 за № 1000731070004034333, проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; 06.06.2022 14:10:11 за № 1000731810005034333 проведено державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту."

Відповідно до акту приймання-передачі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" від 10.11.2022 (а.с.98, т.2) ОСОБА_3 на виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі передала, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 92,8 %, що становить 5112,00 грн.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 11.11.2022 проведено державну реєстрацію щодо зміни складу учасників Товариства, відповідно до якої ОСОБА_2 стала учасником Товариства з відповідною часткою у статутному капіталі у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу цього Товариства.

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" від 11.11.2022, оформленим протоколом №1 (а.с.124,125,т.2), вирішено:

- звільнити ОСОБА_3 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" з 11.11.2022;

- призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" ОСОБА_2;

- змінити місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" на: АДРЕСА_1 .

Зі змісту означеного протоколу слідує, що на загальних зборах була присутня лише ОСОБА_2 , яка володіє 92,8% статутного капіталу Товариства.

За змістом відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14.11.2022 проведено державну реєстрацію щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, керівника та місцезнаходження Товариства, відповідно до якої ОСОБА_2 стала директором Товариства; місцезнаходженням Товариства стало: АДРЕСА_1 .

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни про визнання недійсним рішення, витребування частки у статутному капіталі та скасування державної реєстрації.

Вирішуючи даний спір в частині вимог про витребування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство", суд зауважує, що за змістом ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

За правилами ч.1, 5 ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі; учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 у справі №910/6287/22, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, переведено на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8%, за договором купівлі-продажу частки та актом приймання-передачі цієї частки від 17.05.2022, укладеними між ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що актом приймання-передачі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" від 10.11.2022 (а.с.98, т.2) ОСОБА_3 на виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі передала, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 92,8 %, що становить 5112,00 грн.

Надалі, 11.11.2022 (до моменту ухвалення рішення у справі №910/6287/22), проведено державну реєстрацію щодо зміни складу учасників Товариства, відповідно до якої ОСОБА_2 стала учасником Товариства з відповідною часткою у статутному капіталі у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу цього Товариства.

Відповідно до приписів положень ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, власник має право звертатись з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа майном власника.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Власник з дотриманням вимог ст.387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (такі висновки наведено в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Право на витребування майна з чужого незаконного володіння має зокрема особа (власник, який не володіє), яка має відповідні правовстановлюючі документи, що беззаперечно підтверджують належність їй конкретно визначеного майна, яке було незаконно привласнено іншою особою (не власник, який володіє).

Водночас закон розрізняє два види незаконного володіння чужою річчю, що породжує різні цивільно-правові наслідки. Умови задоволення віндикаційного позову залежать від характеру незаконного володіння, в якому перебуває річ.

Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. З огляду на приписи ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна презюмується. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним потрібне встановлення наміру чи грубої необережності, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача (такі висновки наведено в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №911/3312/17).

Оскільки акт приймання-передачі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" складено 10.11.2022 та відповідні реєстраційні дії щодо переходу частки у статутному капіталі Товариства проведено 11.11.2022 - до моменту ухвалення рішення суду у справі №910/6287/22 та набуття ним законної сили, суд доходить висновку, що в розумінні ст.388 ЦК України ОСОБА_2 є добросовісним володільцем.

Водночас оскільки частка у статутному капіталі Товариства в розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу Товариства, вибула з володіння власника (позивача) не з його волі суд доходить висновку, що наявні підстави для застосування норм п.3 ч.1 ст.388 ЦК України та витребування належного позивачу майна (частки в статутному капіталі Товариства) від добросовісного набувача - ОСОБА_2 .

Ухвалюючи дане рішення суд також враховує висновки щодо застосування норм права, наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №902/1055/22, за змістом яких: "Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що відповідно до п. "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників. Саме такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.

Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в складі Верховного суду у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21, яку Суд враховує в силу частини четвертої статті 300 ГПК України, зазначила, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України)."

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову в цій частині, а тому вимоги позивача про витребування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" підлягають задоволенню.

При вирішенні цієї справи в частині вимог позивача про визнання недійсними рішення, що прийняте загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, оформленого протоколом №1, суд враховує висновки щодо застосувань норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 04.07.2021 у справі №910/1748/22, відповідно до яких: підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Суд також звертається до висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №906/461/19, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 10.10.2019 у справі №916/1807/17, за якими: позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.

Судом встановлено, що 11.11.2022 за результатами проведених загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" прийнято рішення, яке оформлене протоколом №1 від 11.11.2022 (а.с.124-125, т.2), відповідно до якого, зокрема призначено на посаду директора Товариства Гуменюк Н.А, що свідчить про те, що таким рішенням порушуються права позивача.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників регламентовано Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018 (надалі в редакції, чинній станом на 10.11.2022).

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст.11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

За приписами ч.1 ст.31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч.1-5 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Частиною 4 ст.33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що на загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, від 25.04.2018 у справі №904/6965/17 наголошено, що особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд відповідно до постанови від 11.12.2019 у справі №916/2584/18. Водночас відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Суд зауважує, що відповідно до абз.3 п.8.4 статуту Товариства, затвердженого рішеннями загальних зборів від 16.05.2017 та оформленого протоколом №1, повідомлення про проведення загальних зборів учасників здійснює директор Товариства. Про проведення загальних зборів учасників, учасники повідомляються персонально простими поштовими листами або під розписку не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників.

Водночас в матеріалах справи докази виконання пункту 8.4 Статуту при скликанні загальних зборів учасників відсутні (повідомлення позивача про збори 11.11.2022).

За правилами ч.1 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку, що Товариством було порушено порядок повідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів учасників Товариства, що є беззаперечною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, оформленого протоколом №1.

Позивачем також заявлено вимоги про скасування реєстраційних дій/записів, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесених на підставі набуття ОСОБА_2 частки в статутному капіталі Товариства та прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, оформленого протоколом №1 від 11.11.2022.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з абз.2 п.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Оскільки вимоги позивача про скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі є похідними від вимог про витребування частки та вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, оформлених протоколом №1 від 11.11.2022, суд доходить висновку про їх обґрунтованість та правомірність.

Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.94 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом: позивачем заявлені три позовні вимоги: витребування майна, визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В зв`язку з задоволенням позову в частині вимог про витребування від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн слід покласти на ОСОБА_2 .

Також оскільки судом задоволено позовні вимоги про визнання недійсними рішення, що прийняті загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022, оформлені протоколом №1 від 11.11.2022, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" 11.11.2022 (як особу, якій пред`явлено відповідну позовну вимогу).

Що стосується вимог позивача про скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд відзначає, що під час розгляду цієї справи не встановлено обставин порушення Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій. Водночас оскільки спірні реєстраційні дії проведені за ініціативою ОСОБА_2 та в її інтересах, судовий збір в цій частині в сумі 2422,40 грн покладаються на неї.

Також в позовній заяві б/н від 08.01.2024 позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу, які включають в себе: фіксований розмір за надання послуг з правничої допомоги в сумі - 50000,00 грн; компенсацію за послуги з надсилання документів іншим учасникам справи; гонорар успіху в сумі 30000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Варто зауважити, що позивачем жодних заяв про розподіл судових витрат в порядку ст.221 ГПК України не подавалось, а відтак суд вирішує питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення в справі на підставі наявних документів.

Відповідно до ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №06/2022 від 18.07.2022 (а.с.34), предметом якого визначено зобов`язання адвоката Брушко С.М. надавати позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1 договору про надання правничої допомоги №06/2022 від 18.07.2022).

За умовам п.3.1 договору про надання правничої допомоги №06/2022 від 18.07.2022: за правничу допомогу, передбачену підп.1.2 Договору позивач сплачує адвокату Брушко С.М. винагороду в розмірі визначеною додатком(-ми) до цього Договору.

Водночас в матеріалах справи відсутній відповідний додаток до договору про надання правничої допомоги №06/2022 від 18.07.2022, а також документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ тощо).

Враховуючи, що матеріали справи не містяться належних доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати під час розгляду справи №902/48/24 на професійну правничу допомогу, відсутні підстави для покладення їх на відповідачів.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати від ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041; ідентифікаційний код: 22893286) у розмірі 5112,00 грн, що становить 92,8% статутного капіталу.

3. Визнати недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041; ідентифікаційний код: 22893286) 11.11.2022, оформлені протоколом №1 від 11.11.2022.

4. Скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії/записи відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041; ідентифікаційний код: 22893286):

- "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 11.11.2022 10:21:45, 1000731070006034333, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_25 , Приватний нотаріус Забігайло Л.П.";

- "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 14.11.2022 10:14:50, 1000731070007034333, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи., ОСОБА_25 , Приватний нотаріус Забігайло Л.П.";

- "Виправлення помилок, 14.11.2022 10:53:39, 1000737770008034333, ОСОБА_25 , Приватний нотаріус Забігайло Л.П."

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) 4844,80 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041; ідентифікаційний код: 22893286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) 2422,40 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Повний текст рішення надіслати учасникам справи.

9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

10. Повне рішення складено 01 травня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - представнику ОСОБА_1 адвокату Брушку С.М. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення;

5 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне товариство" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення;

6 - адвокату Грабіку М.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 );

7, 8 - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_4 );

9 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення