Ухвала

від 01.05.2024 по справі 908/1260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.05.2024 справа № 908/1260/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/1260/24

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма Газпромсервіс (вул. Руставі, буд 3-А, кв. 76, м. Запоріжжя, 69093)

про стягнення 251817,61 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма Газпромсервіс доходу, отриманого від безпідставного набутого майна у розмірі 251817,61 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 справу № 908/1260/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Разом з позовом Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: майстерню літ. Ш1, гараж літ. Ш, побутові приміщення літ. Э, склад літ. Ю, склад літ. Ю1, битовки літ. Я, вбиральню літ. Щ, розташовані за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 20е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2365455923101, номер відомостей про речове право 42090026, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма Газпромсервіс на праві власності.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву про забезпечення позову у справі № 908/1260/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову прокурор вказав наступне. Товариству з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційна фірма Газпромсервіс на праві власності належить нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 20е. Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2310100000:02:018:0168, площею 1,3585 га, яка за відомостями Державного земельного кадастру належить Запорізькій міській раді. ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» 16.03.2021 звернулось до Запорізького міського голови із заявою № 393 про передачу у довгострокову оренду вказаної земельної ділянки для розташування виробництва промислових газів. Запорізькою міською радою 11.06.2021 прийнято рішення № 102/44 «Про надання дозволу ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Північному шосе, 20е для розташування виробництва промислових газів». Рішенням Запорізької міської ради від 05.10.2023 № 135 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» земельної ділянки по Північному шосе, 20е; товариству строком на 19 років передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:018:0168) площею 1,3585 га для розташування виробництва промислових газів. На виконання зазначеного рішення 23.11.2023 Запорізькою міською радою та ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» укладений договір оренди землі №202302000100041, який зареєстрований 13.12.2023. За твердженням прокурора, ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» у період з 17.03.2023 по 12.12.2023 не сплачувало плату за землю (земельний податок або орендну плату за землю) за користування земельною ділянкою площею 1,3585 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0168, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20е. За розрахунком Запорізької міської ради, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 18.03.2023 до 22.11.2023 становить 251817,61 грн. Прокурор вказує, що у даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору оренди у розмірі 251817,61 грн., отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, вартість якого еквівалентна такій сумі. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову відповідає принципу збалансованості інтересів сторін, оскільки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Інше майно у відповідача відсутнє. Відповідно до пункту 1.2 дублікату договору купівлі-продажу від 06.12.2007 № 252 вартість нерухомого майна - майстерня літ. Ш1, гараж літ. Ш, побутові приміщення літ. Э, склад літ. Ю, склад літ. Ю1, битовки літ. Я, вбиральня літ. Щ, придбаного відповідачем, становить 379875,00 грн. Отже, для забезпечення позову необхідним є накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості загальною вартістю 379875,00 грн. Накладення арешту на зазначене майно прокурор вважає співмірним із заявленими позовними вимогами. Прокурор звернув увагу на негативні випадки розгляду судами аналогічних спорів, в рамках яких позовні вимоги забезпечені не були, внаслідок чого наразі не виконані відповідні судові рішення та не поновлені права позивача, тобто інтереси держави залишаються незахищеними (справи №№ 908/896/19, 908/1692/20, 908/2866/21).

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В той же час, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову прокурором жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Посилання у заяві на неправомірну поведінку відповідача щодо користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа та несплати орендної плати, що призвело до утворення безпідставно набутого доходу у розмірі 251817,61 грн., в якості обґрунтування підстав для забезпечення позову, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача певного обов`язку, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Набуття відповідачем безпідставного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди стало підставою для звернення прокурора до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду суду у даній справі.

Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи прокурора щодо користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа та несплати орендної плати, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Таким чином, не можна розглядати твердження прокурора як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на все перелічене прокурором майно відповідача, яке знаходиться на зазначеній земельній ділянці.

Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого прокурором до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав позивача, без надання доказів здійснення ТОВ «ПКФ «ГАЗПРОМСЕРВІС» будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення.

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн. відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Заступнику керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області у забезпеченні позову у справі №908/1260/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи знаходження судді Левкут В.В. на навчанні, ухвалу оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 234, 235 ГПК України 01.05.2024.

Суддя В.В. Левкут