Постанова

від 16.01.2025 по справі 908/1260/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025м. ДніпроСправа № 908/1260/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.05.2024 (суддя Левкут В.В.; повне судове рішення складено 01.05.2024) у справі № 908/1260/24

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс», м. Запоріжжя

про стягнення 251817,61 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про забезпечення позову у справі № 908/1260/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» на користь Запорізької міської ради 251817,61 грн за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без укладення договору оренди.

Заява обґрунтована необхідністю забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема у спосіб звернення стягнення на майно.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 01.05.2024 відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 908/1260/24.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні обставини, з якими повязується застосування заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно відповідача, оскільки саме лише посилання на неправомірну поведінку відповідача щодо безоплатного користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, не є підставою для вжиття такого виду заходів забезпечення позову.

Місцевий господарський суд зазначив, що доводи прокурора про порушення відповідачем правил користування землями комунальної власності не є безумовними, вони потребують дослідження, перевірки та оцінці під час розгляду справи по суті спору, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Керівник Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.05.2024 у справі № 908/1260/24 скасувати і ухвалити нове, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Скаржник зазначає, що позов у даній справі пред`явлено через безоплатне використання відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності за відсутності правовстановлюючих документів. Своєю чергою прокурор позбавлений можливості встановити наявність на рахунках відповідача грошових коштів, необхідних для погашення його заборгованості, тому з метою забезпечення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, необхідно накласти арешт на належне відповідачу майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача.

Скаржник зауважує, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з предметом спору, оскільки вартість майна, що є предметом забезпечення становить 379875,00 грн, а їх застосування не порушить прав власності відповідача, що свідчить про дотримання принципу розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.10.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/3950/24.

У судовому засіданні 16.01.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» доходу, отриманого від безпідставного набутого майна у розмірі 251817,61 грн. Позов мотивований тим, що відповідач користується земельною ділянкою комунальної форми власності без укладення договору оренди.

Разом з позовом Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: майстерню літ. Ш1, гараж літ. Ш, побутові приміщення літ. Э, склад літ. Ю, склад літ. Ю1, битовки літ. Я, вбиральню літ. Щ, розташовані за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 20е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2365455923101, номер відомостей про речове право 42090026, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» на праві власності.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалами від 01.05.2024 відкрив провадження у справі № 908/1260/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Газпромсервіс» на користь Запорізької міської ради 251817,61 грн і відмовив у задоволенні заяви про забезпечення заходів забезпечення позову.

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Обєктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у забезпеченні позову у спосіб накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно.

Предметом апеляційного оскарження є встановлення дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права під час ухвалення рішення про відмову у забезпеченні позову.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У даній справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язку сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди у розмірі 251817,61 грн.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах справи немає доказів наявності на рахунках відповідача грошових коштів у сумі, необхідній для погашення заборгованості у разі задоволення позову, тому існує ризик невиконання такого рішення, також немає доказів наявності у відповідача іншого майна, за рахунок якого може бути виконане рішення суду в разі задоволення позову.

Дослідивши викладені скаржником доводи і надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у даному випадку наявні підстави для забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Апеляційний господарський суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договорів оренди, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості. Своєю чергою відповідач не спростував наведені прокурором аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Жодних доказів, що спростовували б викладену у зазначених відкритих джерелах інформацію про майновий стан відповідача, останнім не надано.

Оскільки предметом спору є стягнення орендної плати, накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, водночас накладення арешту на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, безоплатне користування якою стало підставою позову у справі, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.

Таким чином, заявлений прокурором захід забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Апеляційний господарський суд зауважує, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Водночас обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічні висновки викладені у Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.06.2022, прийнятої за результатами розгляду справи № 908/2382/21, і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.02.2020, прийнятої за результатом розгляду справи № 381/4019/18.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зокрема є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню із ухваленням нового рішення.

Оскільки апеляційний господарський суд не здійснював розгляд справи по суті спору, розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, має бути здійснений місцевим господарським судом у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України за наслідками вирішення спору.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.05.2024 у справі № 908/1260/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.05.2024 у справі № 908/1260/24 скасувати.

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у справі № 908/1260/24 у спосіб накладення арешту на нерухоме майно (реєстраційний № 2365455923101), яке розташоване на Північному шосе, 20-е, у м. Запоріжжі і складається з майстерні літ. Ш1, гаража літ. Ш, побутових приміщень літ. Э, складу літ. Ю, складу літ. Ю1, битовки літ. Я, вбиральні літ. Щ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 22.01.2025

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ