Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/19173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2024Справа № 910/19173/23

За позовом Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП"

про виселення з займаного нежитлового приміщення

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - Родіонова О.В.

від відповідача - Рущак В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (далі - позивач, АТ "УКРТЕЛЕКОМ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (далі - відповідач, ТОВ "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП") про усунення перешкод Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" з нерухомого майна загальною площею 897,40 кв.м., а саме: приміщення 4-го поверху, окрім, приміщень №№21-24, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи на 4 поверсі 5-поверхового будинку № 8.

Позовна заява сформована позивачем в системі "Електронний суд" та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

22.12.2023 позивачем сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 прийнято позовну заяву АТ "УКРТЕЛЕКОМ" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/19173/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 05.02.2024 о 12:00 год.

10.01.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" пояснення з посиланням на висновки щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

05.02.2024 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 05.02.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та з процесуальних питань.

Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.02.2024 о 16:00 год.

26.02.2024 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.02.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстровано відзив з додатками разом клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання відзиву, сформований представником відповідача в системі "Електронний суд" 24.02.2024.

У підготовче засідання, призначене на 26.02.2024, з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 11.03.2024 о 10:20 год.

08.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів у справі.

08.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" пояснення у справі.

У підготовче засідання, призначене на 11.03.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд поновив строк для подання відзиву та долучив до матеріалів справи відзив і заяви з процесуальних питань.

В підготовчому засіданні, призначеному на 11.03.2024, представник відповідача подав усне клопотання про витребування доказів у справі та клопотання про долучення доказів.

Суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів.

Суд прокольною ухвалою зобов`язав позивача надати докази на підтвердження повноважень Іванця А.В.

Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.03.2024 о 14:20 год.

10.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та 11.03.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів у справі та клопотання про витребування доказів у справі.

12.03.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та 13.03.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про виконання ухвали суду та відповідь на відзив.

14.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та 15.03.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення у справі.

21.03.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про вступ у справу як представника.

У підготовче засідання, призначене на 18.03.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через систему "Електронний суд" суд заяви по суті справи та з процесуальних питань.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.03.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024 о 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 29.04.2024, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 29.04.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 29.04.2024 судом заслухане вступне слово сторін.

Представник позивача повністю підтримав заявлені у позовній заяві вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 29.04.2024 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів, в яких представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.04.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20.07.2010 серія САC №923052, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27044381 від 17.08.2010, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №166499538 від 14.05.2019 Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" є власником нерухомого майна - будинок виробничий АТС-457, 458 (літера А), загальною площею 5639,8 кв.м, розташований у м. Києві по вулиці Голего Миколи (вулиця Лебедєва-Кумача), будинок 8 (а.с. 15, 16 т. 1).

27.10.2020 між Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", яке згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів № 20 від 22.04.2021 перейменоване на Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно (далі - орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего, на четвертому поверсі п`яти-поверхового будинку №8, загальною площею 897,4 м2 (приміщення 4-го поверху, окрім приміщень №№21-24) для використання під готель та ведення господарської діяльності. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у Додатку №1 до Договору (а.с. 9-13 т. 1)

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.

За умовами п. 2.3 Договору передання орендованого майна у користування за даним Договором ні за яких умов не може призвести до виникнення у орендаря права власності (у тому числі спільної) на орендоване майно.

Відповідно до п. 2.4 Договору орендар зобов??язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати Орендодавцю орендну плату, що складається з:

3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 16,72 гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 18 005,43 грн за 897,40 м2 за місяць;

3.1.2. плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коєфіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

Відповідно до пп. 5.3.16 п. 5.3 Договору орендар зобов`язаний у разі припинення дії чи дострокового розірвання цього Договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки внаслідок погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 15 вересня 2023 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов?язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору орендар зобов?язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або припинення дії цього Договору (п. 11.5 Договору).

Згідно з п. 12.1 Договору сторони узгодили, що передбачені цим Договором права і обов`язки ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ" (перейменоване на АТ "УКРТЕЛЕКОМ"), у тому числі проведення розрахунків, виконуються Київською міською філією.

Відповідно до п. 12.2 Договору сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 Nє786.

Пунктом 13.5 Договору встановлено, що сторони зобов?язуються письмово повідомляти одна одну про всі зміни реквізитів, даних, зазначених у розділі 14 цього Договору, та/або даних, які необхідні для належного виконання сторонами своїх зобов?язань за цим Договором, протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня настання таких змін. Зобов?язання, передбачене цим пунктом Договору, вважається належним чином виконаним в день отримання стороною відповідного повідомлення іншої сторони (про зміну даних) з доданням підтверджуючих документів. У разі невиконання/неналежного виконання стороною своїх зобов?язань, передбачених цим пунктом Договору, така сторона самостійно несе ризик настання для себе несприятливих наслідків, а інша сторона звільняється від відповідальності за невиконання/неналежне виконання своїх зобов?язань за цим Договором, якщо це сталося внаслідок невиконання/неналежного виконання іншою стороною умов цього пункту Договору.

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего, на четвертому поверсі п`яти-поверхового будинку №8, загальною площею 897,4 м2 (приміщення 4-го поверху, окрім приміщень №№21-24), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 21.01.2021 (а.с. 14 т. 1).

Листом №2146-вих-КV-82Е100-2023 від 09.05.2023 позивач повідомив відповідача про те, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" не має наміру продовжувати термін дії Договору оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року, який спливає 15.09.2023, і вимагав повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 15.09.2023. Крім того, повідомлено про наявність дебіторської заборгованості за Договором станом на 01.05.2023 у сумі 254 464,25 грн. Наведений лист позивача було вручено нарочно під підпис кінцевому бенефіціарному власнику відповідача ОСОБА_1 та надіслано на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується копіями фіскального чеку від 17.05.2023, списку згрупованого поштового відправлення (а.с.17-19 т. 1).

Листом №150723/2 від 15.07.2023 відповідач запропонував позивачу відповідно до п. 11.1 Договору укласти договір оренди даного приміщення на новий строк, який був отриманий позивачем за вх. №3791-2023 від 18.07.2023 (а.с. 20 т. 1).

Листом №2164-вих-КV-82Е100-2023 від 20.07.2023 позивач надав відповідь на вищенаведений лист відповідача, зауваживши, що, як вже було зазначено у листі від 09.05.2023 № 2146-ВИХ-KV-82E100-2023, Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" не має наміру продовжувати орендні відносини з ТОВ "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП", тому вимагало повернути орендоване майно за актом приймання - передачі майна (повернення) не пізніше останнього дня строку дії Договору. Також було зазначено, що з огляду на те, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" буде використовувати орендовані приміщення для власних потреб і ведення господарської діяльності, укладання договору оренди на новий строк з використанням переважного права орендаря не є можливим. Також було звернуто увагу, що станом на 20.07.2023 за Договором обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 406 999,42 грн, яка не сплачена. Враховуючи викладене, позивач повторно повідомив відповідача про відсутність намірів продовження договірних відносин з ТОВ "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" щодо оренди приміщень та вимагав повернути орендоване майно за актом приймання - передачі майна (повернення) не пізніше дати закінчення строку дії Договору. Направлення листа №2164-вих-КV-82Е100-2023 від 19.07.2023 на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується копіями фіскального чеку накладної та опису вкладення у цінний лист від 21.07.2023 (а.с. 21-22 т. 1).

Листами №2169-вих-КV-82Е100-2023 від 27.09.2023, №2183-вих-КV-82Е100-2023 від 17.10.2023 позивач повідомляв відповідача про відсутність прав користування нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Голего, 8, загальною площею 897,40 м2, та про необхідність термінового повернення орендованого майна за актом приймання-передачі майна (повернення), а також про нарахування неустойки за прострочення повернення орендарем майна після закінчення строку дії Договору. Направлення листів №2169-вих-КV-82Е100-2023 від 27.09.2023, №2183-вих-КV-82Е100-2023 від 17.10.2023 на адресу місцезнаходження відповідача підтверджується копіями фіскальних чеків, накладних, описів вкладення у цінний лист від 28.09.2023 та від 19.10.2023 (а.с. 23-25 т. 1).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що строк дії Договору закінчився 15.09.2023, проте відповідач не звільнив орендоване приміщення та не передав його за актом приймання - передачі позивачу, відповідач без належних правових підстав використовує належне позивачу на праві власності майно, що є перешкодою для позивача здійснювати володіння та користування таким майном на власний розсуд.

За таких підстав, позивач просить суд усунути перешкоди Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" з нерухомого майна загальною площею 897,40 кв.м., а саме: приміщення 4-го поверху, окрім, приміщень №№21-24, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи на 4 поверсі 5-поверхового будинку № 8.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що:

- Договір не містить такої підстави відмови, зазначеної у листах позивача, як необхідність використання приміщень для господарської діяльності (власних потреб) орендодавця;

- Договір взагалі не містить підстав відмови у поновленні договору оренди у разі, якщо орендар в строки звернувся з листом про поновлення;

- позивачем не доведено наявність реальної необхідності у використанні орендованого майна для господарської діяльності позивача, не доведено яке саме використання планувалось, для чого, в якому обсязі, відтак, посилання позивачем на дані обставини, на думку відповідача, було виключно предметом позбавлення відповідача переважного права на поновлення строку дії договору (укладення договору на новий строк);

- враховуючи подання відповідачем у строк, визначений у Договорі, листа про укладення договору оренди на новий строк, відповідач вважає, що Договір було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, враховуючи відсутність заперечень протягом місяця після закінчення строку дії Договору, відповідно, твердження позивача про обов`язок відповідача з 15.09.2023 звільнити орендоване приміщення відповідач вважає такими, що не відповідають обставинам справи;

- вручення листа позивача №2146-вих-КV-82Е100-2023 від 09.05.2023 ОСОБА_1 , який не був посадовою особою відповідача, не мав повноважень отримувати документи та ставити підписи від імені відповідача, не є належним врученням цього листа відповідачу;

- в матеріалах справи відсутні належні докази отримання відповідачем листів позивача, на які останній посилається як на підставу не продовження договору оренди;

- відповідач також зазначив, що при направленні листів про відмову у поновленні Договору (які надає позивач), не було надано жодних рішень АТ "УКРТЕЛЕКОМ", не надано доказів повноважень директора філії Іванця А.В. на прийняття особисто таких рішень.

Позивач заперечив доводи відповідача у відповіді на відзив, зокрема зазначив, що:

- належним доказом направлення відповідачу листів позивача про волевиявлення орендодавця стосовно припинення Договору в зв`язку з закінченням строку його дії та використанням даного приміщення для власних потреб є оригінали розрахункового документу (поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з переліком документів, що видані відправнику поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи;

- волевиявлення на укладення договору оренди на новий строк не було висловлено сторонами у Договорі, укладений між сторонами Договір не передбачає обов`язок орендодавця укласти договір на новий строк після отримання від орендаря повідомлення про такий намір;

- чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час дії договору;

- відповідач безпідставно вважає, що Договір був поновлений на новий строк, так як відповідно до частини першої статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, а не автоматичного продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах, натомість відповідач неналежно виконував умови Договору;

- намір власника використовувати орендоване майно для власних потреб означатиме відсутність інших претендентів на отримання в оренду майна, а отже і повну відсутність, як такого, переважного права у попереднього наймача перед такими претендентами;

- з огляду на положення ч. 1 ст. 41 Конституції України, ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, позивач наголошує, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим;

- оскільки сторони не укладали будь-яких документів на продовження строку дії Договору, не укладали нового договору оренди на спірне майно, тому відповідач безпідставно не повертає спірне майно позивачу за актом приймання-передачі (повернення) та використовує його після закінчення строку дії Договору оренди без належної правової підстави.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, заперечуючи проти позову, зазначив також, що відповідно до довіреності, що видана АТ "УКРТЕЛЕКОМ" директору Київської міської філії Іванцю А.В., є обмеження щодо прийняття останнім самостійних рішень, які стосуються договорів, строк оренди яких є більшим, ніж 1 рік, всі дії за такими договорами повинні вчинятись за погодженням директора дирекції АТ "УКРТЕЛЕКОМ". За відсутності таких погоджень, відповідач вважає, що Іванець А.В. при підписанні листів, направлених, відповідачу, діяв з перевищенням повноважень, наданих довіреністю від 20.12.2022 №7974, оскільки не міг самостійно визначати, продовжувати чи не продовжувати договірні відносини з відповідачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 від 27.10.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Частиною 1 статті 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України, частиною першою якої визначено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування наступне майно нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего, на четвертому поверсі п`яти-поверхового будинку №8, загальною площею 897,4 м2 (приміщення 4-го поверху, окрім приміщень №№21-24), що підтверджується Актом приймання - передачі майна від 21.01.2021, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 15.09.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов?язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору орендар зобов?язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

Листом №2146-вих-КV-82Е100-2023 від 09.05.2023 позивач повідомив відповідача про те, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" не має наміру продовжувати термін дії Договору оренди нерухомого майна №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року, який спливає 15.09.2023, і вимагав повернути орендоване майно за актом приймання - передачі не пізніше 15.09.2023.

Вказаний лист було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 17.05.2023, списку згрупованого поштового відправлення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пунктів 9, 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, як інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" є адреса: 04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27.

Судом досліджено, що лист №2146-вих-КV-82Е100-2023 від 09.05.2023 був надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП", яка відповідає адресі місцезнаходження останнього, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у реквізитах Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020. При цьому судом враховано, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем у порядку пункту 13.5 Договору про зміну місцезнаходження відповідача.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Суд зазначає, що Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" належним чином виконало свій обов`язок щодо повідомлення орендаря про відсутність намірів щодо подальшої оренди орендованого майна, а негативні наслідки неотримання (як про це стверджував відповідач) листа позивача №2146-вих-КV-82Е100-2023 від 09.05.2023, рівно як і інших рекомендованих листів позивача, покладаються на відповідача.

Доводи відповідача стосовно того, що директор Київської міської філії АТ "УКРТЕЛЕКОМ" Іванець А.В. при підписанні листів, направлених, відповідачу, діяв з перевищенням повноважень, наданих довіреністю від 20.12.2022 №7974, оскільки не міг самостійно визначати, продовжувати чи не продовжувати договірні відносини з відповідачем, - судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що Договір оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020, на підставі якого відповідач отримав в строкове платне користування спірне майно, був підписаний орендодавцем в особі директора Київської міської філії Іванці А.В., який на час підписання цього договору діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 19.02.2020 № 5365.

На підтвердження повноважень директора Київської міської філії АТ "УКРТЕЛЕКОМ" Іванця А.В. на підписання листів про відмову у поновленні Договору, позивачем надано довіреність № 7974 від 20.12.2022, яка видана АТ "УКРТЕЛЕКОМ" директору Київської міської філії АТ "УКРТЕЛЕКОМ" Іванцю А.В. на вчинення від імені Товариства дій з питань діяльності, зокрема Київської міської філії АТ "УКРТЕЛЕКОМ", зокрема згідно пункту 11: "Укладати договори про надання в оренду нерухомого майна Товариства комерційного призначення за умови, що орендар визначетиметься на конкурентній основі за допомогою електронної системи Prozorro.Продажі або умови оренди погоджено директором дирекції корпоративних відносин (без права надання погоджень на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна орендарем)", "Одноособово", "Без обмежень по сумі. Строк дії кожного договору має бути меншим 3 років" (при цьому у наведеній довіреності зазначено: "Поняття "правочин" або "договір" включає в себе також будь-які документи, які змінюють, припиняють правочин або договір, а також будь-які документи, які підписуються на виконання вчиненого правочину чи укладеного договору").

Крім того, судом враховано, що звернувшись з позовом у даній справі з вимогою до відповідача про усунення перешкод Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" зі спірного нерухомого майна, позивач (АТ "УКРТЕЛЕКОМ") фактично вчинив дії, що свідчать про схвалення ним дій директора філії, направлених на відмову від продовження терміну дії Договору та повернення орендованого майна.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що строк дії Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020 закінчився 15.09.2023, а тому з 16.09.2023 цей договір припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму. У разі, якщо наймач не надсилає повідомлення наймодавцю, він відмовляється від здійснення переважного права (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.05.2017 у справі № 3-122гс17).

Листом №150723/2 від 15.07.2023 відповідач запропонував позивачу укласти договір оренди спірного приміщення на новий строк, який був отриманий позивачем за вх. №3608-2023 від 05.07.2023. У відповідь на який останній листом №2164-вих-КV-82Е100-2023 від 20.07.2023 повідомив відповідача, що укладення договору на новий строк є неможливим та повторно повідомлено про відсутність наміру на продовження договірних відносин щодо оренди приміщення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку, накладної, опису вкладення у цінний лист від 21.07.2023.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/15387/17).

Наявними у матеріалах справи листами позивача підтверджується заперечення позивача продовжувати орендні правовідносини з відповідачем, про що позивач, як орендодавець, повідомив відповідача до закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020.

Отже, зважаючи на те, що строк дії Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020 закінчився 15.09.2023 та орендодавець висловив власні заперечення стосовно подальшого продовження орендних правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП", суд доходить висновку, що відповідач використовує спірне приміщення після закінчення строку дії договору оренди без належної правової підстави.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 статті 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п. 2.4 Договору орендар зобов?язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії Договору (у тому числі при достроковому припиненні Договору).

Таким чином, у разі припинення цього Договору, у відповідача виникає обов`язок повернути позивачу не пізніше останнього дня строку дії Договору майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження повернення відповідачем за актом приймання-передачі нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи, на 4 поверсі 5-поверхового будинку № 8, загальною площею 897,40 м2, переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020.

Отже, відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення об`єкту оренди, переданого на підставі Договору оренди нерухомого майна № 113-КМФ/20 від 27.10.2020, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

За змістом статей 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено статтею 387 ЦК України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до положень статті 391 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

За змістом частин 1 статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373//16-ц (пункт 67) звернула увагу на те, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Зайняття приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, тобто негаторний позов.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" про усунення перешкод Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" з нерухомого майна загальною площею 897,40 кв.м., а саме: приміщення 4-го поверху, окрім, приміщень №№21-24, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи на 4 поверсі 5-поверхового будинку № 8, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) суми судових витрат, який складається із суми сплаченого судового збору, а також зазначено, що інших судових витрат у зв`язку із розглядом цієї справи позивач не очікує понести.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" (Україна, 01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) у здійсненні права власності шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27, ідентифікаційний код 40862690) з нерухомого майна загальною площею 897,40 кв.м., а саме: - приміщення 4-го поверху, окрім, приміщень №№21-24, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Голего Миколи на 4 поверсі 5-поверхового будинку № 8.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ.ХОТЕЛ ГРУП" (04107, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАГІРНА, будинок 25-27, ідентифікаційний код 40862690) на користь Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (Україна, 01601, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 01.05.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА