Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/18111/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 Справа № 910/18111/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна», м.Борислав Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ Україна», м.Київ,

про стягнення 417'397,87 грн.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін - не з`явились.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору: У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №910/18111/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ УКРАЇНА» про стягнення 417'397,87 грн. заборгованості за договором оренди №01/10/01 нежитлових приміщень від 01.10.2022. У позовній заяві позивач зазначив, що понесені витрати на правову допомогу складають 15'000,00 грн. та зазначив, що докази понесених витрат будуть надані по мірі виникнення таких витрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2024 у справі №910/18111/23 позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» 44'009,48 грн заборгованості з орендної плати, 21'310,55 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання обслуговування орендованого майна та прилеглої території, 343'557,84 грн. неустойки та 6'133,17 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Розгляд заяви про стягнення витрат на правову допомогу призначено до розгляду на 30.04.2024.

24.04.2024 представник позивача подав суду заяву (вх.№ 1628/24) про стягнення судових витрат. Просить стягнути з відповідача 29'000,00 грн витрат на правову допомогу; та розглянути заяву без участі представника. До заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги №1-28/08/2023 від 27.08.2023; додаткового договору від 10.02.2024; актів надання правової допомоги №34 від 11.12.2023, №№13, 15, 20 від 16.04.2024,; рахунків на оплату №29 від 04.10.2023, №5від 10.02.2024, №10 від 14.03.2024, №16 від 08.04.2024; платіжних інструкцій про оплату наданих послуг, ордеру та докази відправлення заяви відповідачу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2024 заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Представники сторін у судове засідання не з`явились. Відповідач доказів неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, щодо заяви не заперечив.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.4 ст.129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №1-28/08/2023 від 28.08.2023, укладений адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем та ТОВ «НТД-Україна» (клієнт), відповідно до умов якого адвокат приймає доручення по наданню правової допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ Україна» перед клієнтом за договором оренди нежитлових приміщень. Розмір гонорару, порядок його обчислення і оплати погоджено сторонами у розділі 3 договору. Так, у п.3.1 договору зазначено, що сторони визначили гонорар за підготовку документів, складання позовної заяви, подання позову до суду першої інстанції щодо стягнення за пунктом 1.1.1 цього договору у розмірі 15000,00 грн. Умова оплати - попередня оплата впродовж 2 (двох) днів з моменту отримання рахунку від адвоката. В разі проведення судом судових засідань, гонорар адвоката за кожне судове засідання становитиме 3000,00 грн. Умова оплати - попередня оплата впродовж 2 (двох) днів з моменту отримання рахунку від адвоката. В разі, якщо адвокат прибув в судове засідання/на процесуальну дію, а судове засідання/процесуальна дія не відбулося (не з вини адвоката) гонорар поверненню не підлягає.

Договір чинний протягом часу провадження у справі (п.5.1 договору).

10 лютого 2024 року між сторонами підписано додатковий договір до договору №1-28/08/2023 від 28.08.2023, яким доповнено п.3.7 договору наступним: «Сторони узгодили розмір гонорару адвоката за участь у судовому засіданні, яке призначене на 26.02.2024 об 09.30 у м.Львів в Господарському суді Львівської області по справі №910/1811103 в розмірі 8000,00 грн. Гонорар клієнт зобов`язується оплатити за 5 (п`ять) днів до судового засідання. Гонорар не підлягас поверненню адвокатом клієнту в разі відкладення, перенесення судового засідання з будь-яких причин на іншу дату або перерви в судовому засіданні і призначення судом іншої дати продовження судового засідання.»

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі зазначеного, під час вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що згідно актів приймання-передачі правової допомоги №№34, 13, 15 та №20 адвокатом І. Полєтаєвим надано наступні послуги: підготовка позовної заяви та направлення її до суду (15000,00 грн); участь у судових засіданнях (26.02.2024 8000,00 грн, 18.03.2024 та 09.04.2024 по 3000,00 грн). Загальна вартість наданих послуг 29'000,00 грн. ТОВ «НТД-Україна» здійснило розрахунок із адвокатом на суму 29'000,00 грн., претензії щодо обсягу наданих послуг відсутні.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При цьому, господарський суд враховує, що клопотання відповідача в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Щодо заявленого адвокатом розміру витрат за участь у судовому засіданні 09.04.2024 суд відзначає, що такі витрати не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки ухвалою суду від 06.03.2024 було задоволено заяву представника позивача про надання можливості приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та призначення проведення судового засідання у режимі відеоконференції. У вказаній ухвалі суд інформував позивача, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Представник позивача 09.04.2024 не вийшов на зв`язок із судом через наявність у нього технічних проблем, про що було відзначено в ухвалі суду від 09.04.2024.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2024 у справі №910/18111/23 позовні вимоги задоволено частково, тому у силу приписів ч.4 ст.129 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25'480,00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а у задоволенні решти вимог за заявою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШНЛ ФЛЕЙВОРС ЕНД ФРЕГРАНСІЗ ІФФ Україна» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58; ідентифікаційний код 39001959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Коваліва, 46Б; ідентифікаційний код 25227710) 25'480,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 01.05.2024.

Додаткове рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Б. Яворський.