Рішення

від 30.04.2024 по справі 914/309/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 Справа № 914/309/24

За позовом: Приватного підприємства «Ілона-Транс», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Турист», м. Львів,

про стягнення 379'616,23 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін - не з`явились.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору: У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Приватного підприємства «Ілона-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Турист» про стягнення 379'616,23 грн заборгованості за договором поставки № 04/06-2018 від 04.06.2018, з яких: 318'387,52 грн втрат від інфляції та 61'228,71 грн 3% річних. У позовній заяві позивач також зазначив, що поніс та очікує понести орієнтовні витрати за надання правової допомоги у розмірі 30'000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.04.2024 позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення з ТОВ «Підприємство «Турист» на користь ПП «Ілона-Транс» 318'387,52 грн втрат від інфляції та 61'228,71 грн 3% річних, 5'694,24 грн судового збору.

Під час судового розгляду представник позивача зазначив, що докази судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

22.04.2024 представник позивача подав суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 22'710,00 грн. (вх.№ 1598/24). До заяви долучено копію договору про надання правової допомоги №21/24 від 15.06.2021 та додаткової угоди №1 від 22.01.2024 до нього; акта приймання-передачі наданих послуг від 22.04.2024 на суму 11'900,00 грн. та докази відправлення заяви відповідачу. Крім того, до позовної заяви було долучено копію ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2024 заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.04.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 30.04.2024. Явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Представники сторін у судове засідання не з`явились. Відповідач доказів неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката не подав, щодо заяви не заперечив.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.4 ст.129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №21/24 від 15.06.2021, укладений адвокатським об`єднанням «ЛЮРЦ» та Приватним підприємством «Ілона-Транс» (клієнт), відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати на підставі звернення клієнта правову допомогу, визначену договором.

Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що клієнт оплачує послуги адвокатського об`єднання, передбачені в розділі 1 цього договору в розмірі, визначеному окремою угодою, або актах приймання-передачі наданих послуг чи іншому аналогічному документі.

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 договору та закінчується у момент повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.6.2 договору).

22 січня 2024 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору. Сторони у пункті 1 та 2 угоди узгодили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у спорі про стягнення 3 % річних та інфляційні втрати з прострочення в оплаті за поставлений товар ТОВ «Підприємство «ТУРИСТ» (код ЄДРПОУ 23959053) згідно договору поставки №04/06-2018 від 04.06.2018 за період з жовтня 2021 року по грудень 2023 року. Гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи про стягнення з ТОВ «Підприємство «ТУРИСТ» 3 % річних та інфляційних втрат, що визначені у п. 1 цієї угоди, становить 30 000 грн, якщо інша вартість послуг не буде визначена сторонами в акті прийманні-передачі наданих послуг за договором та цією додатковою угодою, чи іншому аналогічному документі. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі. Надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, чи іншому аналогічному документі, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 6.1 угоди).

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі зазначеного, під час вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 22.04.2024 адвокатом надано наступну правничу допомогу: аналіз та консультування (3028,00*0,5*3/4542,00 грн); підготовка позовної заяви та розрахунку (3028,00*05,*5/9084,00 грн); участь у судових засіданнях (04.03.2024, 01.04.2024, 16.04.2024) вартість 9084,00 грн. Загальна вартість наданих послуг 22'710,00 грн. Претензії щодо обсягу наданих послуг відсутні.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому, відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При цьому, господарський суд враховує, що клопотання відповідача в порядку ч. 5 ст. 126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не надходило. Натомість витрати позивача на правову допомогу підтверджуються наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи пов`язаність витрат із розглядом справи, її складністю, матеріально-правовою складовою, а також зважаючи на те, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з розглядом справи є обґрунтованими та співмірними із ціною позову та обсягом виконаних адвокатом послуг, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 22'710,00 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства «Ілона-Транс» про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Турист» (7907, м. Львів, вул. Зелена, 269в; ідентифікаційний код 23959053) на користь Приватного підприємства «Ілона-Транс» (79057, м.Львів, ву. Генерала Чупринки, 123/6; ідентифікаційний код 22347253) 22'710,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 01.05.2024.

Додаткове рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Б. Яворський.