ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4253/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши справу № 916/4253/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /
про стягнення 19 557 906,68 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника /вх. № 16113/24 від 19.04.2024/;
від відповідача: не з`явився, повідомлявся належним чином.
ВСТАНОВИВ:
29.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4809/23/ до публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" з вимогою про стягнення заборгованості за акції, що підлягають викупу в порядку ст.ст. 68-70 Закону України "Про акціонерні товариства" у розмірі 19 557 906,68 грн, з яких:
- 9 577 043,60 грн - сума боргу;
- 1 766 374,00 грн - 3 % річних у зв`язку із затримкою виплат;
- 8 214 489,08 грн - інфляційне збільшення.
У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що розмір його річного доходу за 2022 рік разом із пенсією становить 160 551,76 грн. Позивач вказує, що він потрапляє до під дію ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки 5 % його річного доходу менше у 35,55 разів належного до сплати судового збору. Позивач надає довідку переселенця, довідку про відсутність транспортних засобів, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, банківські довідки.
Ухвалою суду від 04.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 вх. № 4809/23 від 29.09.2023; зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви.
16.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків /вх. № 36490/23/ на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2023. У заяві позивач просить зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви до 8 027,60 грн, що є 5 % від його річного доходу. При цьому позивач надає докази сплати судового збору у вказаному розмірі.
В обґрунтування клопотання про зменшення судового збору позивач посилається на те, що сплата належного судового збору у даній справі у пропорції до майнового стану позивача перешкоджає доступу до правосуддя, і у цьому розумінні позивач заявляє, що має скрутний майновий стан. Позивач надає додаткові докази, які на його думку, дають можливість встановити обіг грошових коштів за 2022 рік.
Ухвалою суду від 23.10.3023 задоволено клопотання позивача про зменшення судового збору; зменшено позивачу ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви вх. № 4809/23 від 29.09.2023 до суми 8 027,60 грн; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі № 916/4253/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.11.2023 о 12:45 год.
16.11.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 41804/23/ у справі № 916/4253/23.
Ухвалою суду від 20.11.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 29.11.2023 о 12:45 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
Разом із тим, 23.11.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та у приміщенні суду /вх. № 43026/23/, в якій позивач зауважує, що у заяві від 16.11.2023 просив суд забезпечити участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також забезпечити безпосередньо участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а саме Берегівському районному суді Закарпатської області.
Ухвалою суду від 27.11.2023 доручено Берегівському районному суді Закарпатської області забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні по справі № 916/4253/23, призначеному на 29.11.2023 о 12:45 год. за участю позивача ОСОБА_1 .
У підготовчому засіданні 29.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2023 о 10:30 в режимі в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача. Також доручено Берегівському районному суді Закарпатської області забезпечити проведення за участю позивача ОСОБА_1 .
У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 07.02.2024 о 10:30 в режимі в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача. Також доручено Берегівському районному суді Закарпатської області забезпечити проведення за участю позивача ОСОБА_1 .
У ході розгляду справи від представника позивача надійшла заява /вх. № 42643/23 від 22.11.2023/, в якій представник, з поміж іншого, вказує, що від імені відповідача може діяти Голова Наглядової ради - Колесник Н.Б. /49027, м. Дніпро, пл. Соборна, 12, поверх 5, тел. 067-634-62-35/.
Також 10.01.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про дослідження доказів /вх. № 1053/24/, в якій позивач просить витребувати в архіві Господарського суду Одеської області матеріали справи № 923/628/17 і дослідити наявні у справі документи та докази.
10.01.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про заміну відповідача /вх. № 1044/24/, в якій позивач зауважує, що згідно витягу з ЄДРПОУ за кодом 00413475 зареєстровано не публічне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія", як вказано позивачем у позовній заяві, а приватне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія".
У підготовчому засіданні 07.02.2024 судом оголошено протокольну ухвалу:
1) про зміну найменування відповідача з публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" /код 00413475/ на: приватне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія" /код 00413475/;
2) про задоволення клопотання позивача про дослідження доказів /вх. № 1053/24 від 10.01.2024/ та витребувано з Господарського суду Одеської області матеріали справи № 923/628/17 для дослідження у судовому засіданні;
3) про розгляд справи № 913/4253/23 у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду, відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 ГПК України.
4) про відкладення підготовчого засідання на 13.03.2024 о 12:00 в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача. Також доручено Берегівському районному суді Закарпатської області забезпечити проведення за участю позивача ОСОБА_1 .
11.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_2 /вх. № 100017/24/ на ухвалу суду від 08.02.2024, в якій ОСОБА_2 просить не приймати рішення по справі поки відповідач перебуває на окупованій території та фактично не існує; зупинити розгляд справи та не ухвалювати рішення до моменту зміни відповідачем податкової адреси або виключення території місцезнаходження відповідача з переліку окупованих територій. ОСОБА_2 вказує, що підприємство фактично зараз існує тільки в державному реєстрі, а фізично підприємство вже майже два роки фактично не існує.
13.03.2024 на адресу суду надійшла заява позивача /вх. № 10583/24/ на спростування заяви ОСОБА_2 .
У підготовчому засіданні 13.03.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/4253/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 19.04.2024 об 11:00 год.
19.04.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника /вх. № 16113/24/. Представник просить позов задовольнити у повному обсязі.
До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлялися належним чином.
До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Судом встановлено, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_2 .
Положеннями ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, господарський суд повідомляв відповідача про призначене підготовче засідання публікацією у мережі інтернет /від 15.12.2023, 05.01.2024, 15.02.2024, 13.03.2024/, направленням ухвали на відомі суду електронні адреси, а також направленням листа на адресу Голови Наглядової ради відповідача - ОСОБА_2 , а також повідомленням Голови Наглядової ради - Колесник Н.Б. за тел. НОМЕР_2 .
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, у провадженні Господарського суду Херсонської області знаходилась справа № 923/628/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" про:
- визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія", оформлене протоколом засідання №40 від 23.03.2017;
- визнання укладеним договір купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів) за запропонованою позивачем - акціонером ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" ОСОБА_1 , на підставі замовленої ним незалежної оцінки - ціною у розмірі 16,61 гривні за одну акцію, між ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" та ОСОБА_1 щодо обов`язкового викупу належних ОСОБА_1 576 583 акцій ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" за загальною вартістю договору 9 577 043,60 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.06.2018 у справі №923/628/17, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.
Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.
Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Враховуючи, що під час розгляду справи № 923/628/17 приймали участь ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія" та ОСОБА_1 , тобто ті самі особи, які приймають участь під розгляду даної справи, обставини встановлені рішеннями суду у справі № 923/628/17 мають преюдиційне значення.
Таким чином, не підлягають доказуванню обставини щодо права вимоги ОСОБА_1 від акціонерного товариства викупу усіх належних позивачу акцій у кількості 576 583 штук за ціною 16,61 грн за акцію - усього на суму 9 577 043,60 грн.
Рішенням у справі встановлено, що керуючись вимогами Закону України «Про акціонерні товариства», а саме статті 69, ПАТ «ДМК «Таврія» повідомило позивача про виникнення у нього, як акціонера, права вимагати здійснення ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» обов`язкового викупу всіх належних йому голосуючих акцій, якими він голосував проти прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, а саме 576 583 акції, про що направило Повідомлення №1000 від 05.05.2017 про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру Публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія», яким зазначило ціну обов`язкового викупу акцій ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» на рівні 1,20 грн., що є ринковою вартістю однієї акції , визначеної у відповідності до ст..8 Закону України «Про акціонерні товариства» та направило проект Договору купівлі-продажу акцій (обов`язковий викуп).
На Повідомлення відповідача №1000 від 05.05.2017 про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру Публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» Позивач направив Вимогу про обов`язковий викуп акцій №5 від 24 травня 2017 року, в якій зазначив, що ринковою ціною акції є 25,0013 гривень. В своїй вимозі Позивач не погодився із запропонованими ПАТ «ДМК «Таврія» умовами, викладеними в листі №1000 від 05.05.2017 р. (повідомлення про право обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру ПАТ «ДМК «Таврія»), мотивуючи тим, що йому не надано для ознайомлення Звіт з незалежної оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акції ПАТ «ДМК «Таврія» та направив договір купівлі-продажу акцій (обов`язків викуп) б/д №1 в 2 (двох) примірниках.
На Вимогу позивача про обов`язковий викуп акцій №5 від 24 травня 2017 року ПАТ «ДМК «Таврія» надало 09 червня 2017 року відповідь №1276, в якій зазначило ціну 1,20 грн. та направило протокол розбіжностей до договору №1 б/д.
Листом №1276 від 09.06.2017 на вимогу Позивача щодо обов`язкового викупу акцій №5 від 24.05.2017 в кількості 576 583 штук за ціною 25,0013 грн. гривень за 1 акцію ПАТ «ДМК «Таврія» повідомило ОСОБА_1 , що частиною першою статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства».
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що відповідачем вимога про викуп акцій отримана не пізніше 09.06.2017.
У ході розгляду справи судом витребувано з Господарського суду Одеської області матеріали справи № 923/628/17 та досліджено матеріали справи № 923/628/17 у судовому засіданні. Матеріали справи № 923/628/17 не містять доказів отримання відповідачем вимоги про викуп акцій в іншій день, аніж не пізніше 09.06.2017.
Відносини з викупу акцій, що виникають між акціонером та товариством у разі голосування акціонера на зборах проти укладення значного правочину, регулюються ст. ст. 68, 69 Закону "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ).
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону про АТ кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) вчинення товариством значного правочину; 3) зміну розміру статутного капіталу.
Акціонерне товариство у випадках, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону про АТ, зобов`язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.
У ст. 36 Закону про АТ встановлено, що у разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проєктом договору про викуп товариством акцій. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Таким чином, ще до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проєктом договору купівлі-продажу в порядку, передбаченому ст. 36 Закону про АТ.
У ст. 69 Закону про АТ визначено порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.
Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону (визначається суб`єктом оціночної діяльності на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і затверджується наглядовою радою товариства). Таким чином, ціна акцій при викупі відповідно до ст. 68 Закону про АТ мала бути визначена наглядовою радою ще до дати проведення зборів.
У абз. 4 ч. 1 ст. 69 Закону про АТ вказано, що договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
Згідно з ч. 4 ст. 69 Закону про АТ протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає.
Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.
Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
Отже, відповідно до ст. ст. 36, 68, 69 Закону про АТ обов`язковий викуп акцій у позивача мав би відбуватися у наступному порядку:
- повідомлення акціонерів про скликання загальних зборів, порядок денний яких включає питання про вчинення товариством значного правочину;
- визначення оцінювача, проведення незалежної оцінки ринкової вартості акцій;
- затвердження ціни обов`язкового викупу акцій наглядовою радою товариства;
- надання акціонерам можливості ознайомитися з проєктом договору купівлі-продажу з зазначенням всіх умов, включаючи ціну викупу;
- голосування акціонером проти рішення про вчинення значного правочину на загальних зборах товариства;
- складення товариством переліку акціонерів, які мають право на викуп;
- направлення товариством акціонеру повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру;
- направлення акціонером вимоги про викуп акцій (не пізніше 30 днів з дати ухвалення рішення);
- оплата товариством викуплених акцій (протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій);
- укладення договору купівлі-продажу акцій (протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.07.2021 по справі № 921/260/19 строк проведення товариством розрахунку за акції визначено законом і він починає перебіг з дати отримання вимоги про викуп від акціонера, а не з дати укладення договору. Такий підхід свідчить про намір законодавця спростити процедуру укладення договору і тим самим захистити акціонера від спроб товариства затягнути чи ускладнити процес підписання договору, наприклад, включити в проєкт договору несприятливі, обтяжливі для акціонера умови.
Верховний Суд звертає увагу на вказану в Законі послідовність дій - першою дією вказано оплату акцій, другою - укладення договору купівлі-продажу акцій (хоча обидві дії мають відбутися в однаковий строк).
Верховний Суд вважає, що норми ЦК щодо порядку укладення договору (ст. ст. 638, 649) застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 68, 69 Закону про АТ. Адже йдеться про обов`язковий викуп акцій і товариство у випадку настання умов, передбачених у ст. 68 Закону про АТ, вже позбавлено права на вільне волевиявлення щодо правочину з купівлі-продажу акцій (воно не може відмовитися від укладання цього правочину), воно обмежене у праві погоджувати з акціонером умови правочину на загальних засадах (такі умови вже визначені у ст. ст. 68, 69 Закону про АТ - предмет, порядок визначення ціни, строк розрахунків).
З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 9 577 043,60 грн в якості обов`язкового викупу належних ОСОБА_1 576 583 акцій ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія".
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку, відповідно до якого 3 % річних становить 1 766 374,00 грн, інфляційні втрати - 8 214 489,08 грн. Розрахунок здійснено за період з 09.06.2017 по 01.08.2023, та виходячи з суми боргу - 9 577 043,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд зазначає, що вірним днем початку розрахунку є 10.06.2017, оскільки прострочення має місце на наступний день після 09.06.2017 у даному випадку. При цьому суд зауважує, за вірною сумою основного боргу є 9 577 043,60 грн, а не 9 577 043,00 грн як застосовано позивачем у розрахунку. Проте, розглядаючи справу за правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України, тобто в межах заявлених вимог, суд при здійснені власного розрахунку застосовує суму основного боргу, що визначено позивачем.
Таким чином, здійснивши власний розрахунок заборгованості, застосувавши вірні вихідні дані, господарський суд зазначає, що за період з 10.06.2017 по 01.08.2023 нараховані 3 % річних становлять - 1 761 114,28 грн, а інфляційні нарахування - 8 197 334,59 грн.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені, а саме стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 19 515 492,5 грн, з яких: 9 577 043,60 грн в якості обов`язкового викупу належних ОСОБА_1 576 583 акцій ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія"; 1 761 114,28 грн - 3 % річних за період з 10.06.2017 по 01.08.2023, 8 197 334,59 грн - інфляційні нарахування за період з 10.06.2017 по 01.08.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.10.2023 зменшено позивачу ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви вх. № 4809/23 від 29.09.2023 року до суми 8 027,60 грн. У зв`язку із чим, позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 8 027,6 грн., що вбачається із платіжної інструкції від 09.10.2023.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 8 027,6 грн.
При цьому оскільки належний розмір судового збору за вимоги, що задоволено судом становить 292 732,39 грн /1,5 % від 19 515 492,5 грн/, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь державного бюджету у розмірі 284 704,79 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 ГПК України суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" /ЄДРПОУ 00413475, адреса - 74905, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр-т. Дніпровський, 299, e-mail: WWW.tavria.ua, igo2@tavria.ua, info@tavria.ua/ на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 / грошові кошти у розмірі 19 515 492,5 грн /дев`ятнадцять мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 5 копійок/, з яких: 9 577 043,60 грн в якості обов`язкового викупу належних ОСОБА_1 576 583 акцій ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія"; 1 761 114,28 грн - 3 % річних, 8 197 334,59 грн - інфляційні нарахування; а також судовий збір у розмірі 8 027,60 грн /вісім тисяч двадцять сім гривень 60 копійок/.
3. В іншій частині вимог - відмовлено.
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" /ЄДРПОУ 00413475, адреса - 74905, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр-т. Дніпровський, 299, e-mail: WWW.tavria.ua, igo2@tavria.ua, info@tavria.ua/ на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 284 704,79 грн /двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот чотири гривні 79 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2024 р.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2024 |
Оприлюднено | 03.05.2024 |
Номер документу | 118753275 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні