Постанова

від 25.04.2024 по справі 920/207/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/207/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області

у складі судді Вдовенко Д. В.,

від 31 серпня 2023 року

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Сітайло Л. Г., Шапрана В. В., Буравльова С. І.,

від 18 грудня 2023 року (повний текст складено 20 грудня 2023 року)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_3 ,

3) ОСОБА_4 ,

4) ОСОБА_5 ,

про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, визначення розміру статутного капіталу, визначення частки у статутному капіталі,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Кугай А. В.

від третьої особи-1: не з`явилися

від третьої особи-2: не з`явилися

від третьої особи-3: не з`явилися

від третьої особи-4: не з`явилися

від третьої особи-5: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про:

- визнання недійсним рішення про збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників, пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> № 1 від 28 січня 2022 року;

- визнання недійсним рішення про зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> на розмір неоплаченої частини частки позивача - до 4 001 480,00 грн, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> від 10 червня 2022 року;

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у розмірі 7 400,00 грн;

- визначення часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> наступним чином: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) із часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, а саме: позивач, як учасник цього товариства, не був повідомлений про скликання зборів, був відсутній на загальних зборах, що позбавило його можливості реалізувати своє право на участь в управлінні товариством та вплинути на хід голосування шляхом викладення своєї позиції щодо збільшення статутного капіталу товариства. Крім того, позивач зазначає про те, що він не отримував повідомлення про прострочення строку внесення вкладу чи його частини з додатковим строком для погашення заборгованості, а спірні рішення загальних зборів суперечать частині другій статті 51 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній до 26 лютого 2018 року та пункту 4.5. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у редакції від 26 лютого 2018 року, статті 16 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки за спірним рішенням від 28 січня 2022 року відбулося збільшення статутного капіталу товариства, яке допускається лише після внесення усіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі, а за спірним рішенням від 10 червня 2022 року була зменшена частка позивача у статутному капіталі товариства без його згоди. За твердженням позивача спірні рішення порушують його корпоративні права, які включають право власності на частку в статутному капіталі товариства, право на участь у діяльності товариства, право на отримання дивідендів та, у разі виходу зі складу часників товариства, право на виплату вартості майна товариства пропорційно частці в статутному капіталі.

Господарський суд Сумської області ухвалою від 31 березня 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/207/23.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у редакції, затвердженій рішенням зборів учасників від 26 лютого 2018 року, засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, які в подальшому іменуються Учасники, є громадяни України: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Згідно з пунктом 4.7. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у редакції, затвердженій рішенням зборів учасників від 26 лютого 2018 року, в утворенні статутного фонду товариства учасники беруть участь своїми внесками у розмірі по 1 480,00 грн у кожного учасника товариства, що становить по 20% статутного капіталу у кожного учасника.

28 січня 2022 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, в яких взяли участь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На зазначених загальних зборах за результатами розгляду питань № 3 та № 4 порядку денного учасники товариства прийняли рішення, оформлені протоколом загальних зборів від 28 січня 2022 року № 1, про:

- збільшення статутного капіталу товариства до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників пропорційно розміру частки кожного учасника у статутному капіталі, строк внесення додаткових вкладів один місяць;

- затвердження нової редакції статуту товариства.

У новій редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> був визначений статутний капітал товариства у розмірі 5 000 000,00 грн та частки учасників по 1 000 000,00 грн у кожного учасника, що складає по 20% у статутному капіталі на кожного учасника .

10 червня 2022 року відбулися загальні збори учасників товариства, в яких взяли участь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

На зазначених загальних зборах за результатами розгляду питання № 2 порядку денного "Про прийняття рішення у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 обов`язку щодо внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства протягом наданого йому виконавчим органом додаткового строку" учасники товариства прийняли рішення, оформлене протоколом загальних зборів від 10 червня 2022 року, про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки ОСОБА_1 до 4 001 480,00 грн. У зв`язку із зазначеним рішенням загальні збори прийняли також рішення про затвердження нової редакції статуту товариства, в якій визначили статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у розмірі 4 001 480,00 грн та частки кожного з учасників: ОСОБА_1 - 1 480,00 грн, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - по 1 000 000,00 грн.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, в якому просив визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників, пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі, оформлені протоколом № 1 від 28 січня 2022 року, та про зменшення статутного капіталу Товариства на розмір неоплаченої частини частки позивача до 4 001 480,00 грн, оформлене протоколом від 10 червня 2022 року, а також просив визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у розмірі 7 400,00 грн та визначити частки учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у розмірі 1 480,00 грн, що складає 20%, у кожного учасника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, оскільки позивач, як учасник цього товариства, не був повідомлений про скликання зборів, був відсутній на загальних зборах, що позбавило його можливості реалізувати своє право на участь в управлінні товариством та вплинути на хід голосування шляхом викладення своєї позиції щодо збільшення статутного капіталу товариства, спірні рішення суперечать вимогами чинного законодавства та положенням статуту, порушують його корпоративні права.

3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх ухвалення.

Господарський суд Сумської області рішенням від 31 серпня 2023 року у справі № 920/207/23 відмовив у задоволенні позову, стягнув з позивача на користь відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 18 грудня 2023 року залишив без змін рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року, судові витрати за розгляд апеляційної скарги поклав на позивача, стягнув з позивача на користь відповідача 13 521,00 грн витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач дотримався положень свого статуту щодо повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, на яких були прийняті спірні рішення, що підтверджується матеріалами справи, позивач був належним чином повідомлений про скликання зборів, не був позбавлений права взяти участь у загальних зборах, в обговоренні питань порядку денного і голосуванні з цих питань, а також не був позбавлений права внести додатковий вклад у встановлений рішенням загальних зборів строк. За висновком судів підстави для визначення розміру статутного капіталу в сумі 7 400,00 грн і частки кожного з учасників в сумі 1 480,00 грн відсутні, оскільки частка позивача у статутному капіталі товариства у зв`язку з невнесенням ним додаткового вкладу залишилась незмінною - 1 480,00 грн, а інші учасники товариства на виконання рішення загальних зборів від 28 січня 2022 року внесли додаткові вклади у розмірі 998 520,00 грн кожен, спірні рішення не порушують корпоративних прав позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій хоча і врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 910/10275/20, однак, не з`ясували усі фактичні обставини справи, не дослідили їх та не надали їм належної оцінки.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, з правильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій та зводяться на переоцінки доказів. Крім того, відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить стягнути з позивача на його користь 13 430,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану з касаційним розглядом цієї справи, та 252,00 грн поштових витрат, а загалом - 13 682,00 грн.

Треті особи відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, та доводи відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників, пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі, оформленого протоколом № 1 від 28 січня 2022 року;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> на розмір неоплаченої частини частки позивача - до 4 001 480,00 грн, оформленого протоколом від 10 червня 2022 року;

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> у розмірі 7 400,00 грн;

- визначення часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> наступним чином: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) із часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з часткою 20% статутного капіталу та внеском до статутного капіталу у розмірі - 1 480,00 грн.

З огляду на зміст та підстави заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у цій справі позивач, звертаючись до суду з позовом у цій справі, та визначаючи предметом спору визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів учасників пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та про зменшення статутного капіталу Товариства на розмір неоплаченої позивачем частини частки, оформлених протоколами № 1 від 28 січня 2022 року та від 10 червня 2022 року, про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» у розмірах, що існували до прийняття зазначених оспорюваних позивачем рішень загальних зборів, фактично прагне відновити становище щодо розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське», яке існувало до прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> зазначених спірних рішень від 28 січня та 10 червня 2022 року.

Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, зокрема здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток учасників у статутному капіталі товариства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема:

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому, у розумінні пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже, у частині п`ятій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Верховний Суд зазначає про те, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю та / або змінами у розмірі статутного капіталу та часток учасників товариства.

Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, дійшов, зокрема таких висновків:

- у разі, якщо позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав (відновлення розміру статутного капіталу, розмірів часток учасників у статутному капіталі та/або складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю), заявлені позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу, розмір часток учасників у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 зазначила про те, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.

Разом з цим, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Верховний Суд у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 911/2446/21 дійшов висновку про те, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.

Як встановили суди попередніх інстанцій ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом у цій справі, визначив предметом спору як вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів учасників пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та про зменшення статутного капіталу Товариства на розмір неоплаченої позивачем частини частки, оформлених протоколами № 1 від 28 січня 2022 року та від 10 червня 2022 року, так і вимоги про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» у розмірах, що існували до прийняття зазначених оспорюваних позивачем рішень загальних зборів.

Отже, з огляду на зміст та підстави позовних вимог спірні правовідносини у цій справі виникли саме внаслідок зміни розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Верховний Суд зазначає про те, що у разі задоволення судом вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та про зменшення статутного капіталу Товариства на розмір неоплаченої позивачем частини частки, оформлених протоколами № 1 від 28 січня 2022 року та від 10 червня 2022 року, таке судове рішення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не поновить права позивача, не відновить становище, яке існувало до стверджуваного позивачем порушення його прав, тобто задоволення такої вимоги судом не призведе до дійсного захисту прав та / або інтересів позивача.

З огляду на викладене заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішень щодо збільшення та зменшення статутного капіталу товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, що узгоджується із зазначеними вище по тексту цієї постанови висновками Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» про передбачені цієї нормою належні та ефективні способи захисту порушених прав та інтересів позивача - учасника товариства.

Крім того, Верховний Суд враховує те, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішень про збільшення та зменшення статутного капіталу товариства за метою їх заявлення фактично дублюються іншими вимогами: про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі товариства, які згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, є належними та ефективними способами захисту порушених прав позивача внаслідок змін, що відбулися у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю та / або у розмірі статутного капіталу та часток учасників товариства.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок Верховного Суду сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21.), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

З огляду на викладене заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> про збільшення статутного капіталу Товариства до 5 000 000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників пропорційно до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та про зменшення статутного капіталу Товариства на розмір неоплаченої позивачем частини частки, оформлених протоколами № 1 від 28 січня 2022 року та від 10 червня 2022 року, не підлягають задоволенню, оскільки позивач обрав неефективний та неналежний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Судове рішення, яким задоволений позов про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, що стосуються зміни розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, не може бути підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін про розміри статутного капіталу та часток учасників товариства чи склад учасників.

Як вбачається суди попередніх інстанцій хоч і послалися в оскаржуваних рішенні та постанові у цій справі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, однак фактично при вирішенні спору у цій справі не врахували зазначені висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» про передбачені цієї нормою належні та ефективні способи захисту порушених прав та інтересів учасника товариства. Оскаржувані позивачем рішення та постанова судів попередніх інстанцій не містять висновків про те, що заявлені позивачем у цій справі вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>, що стосуються зміни розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників цього товариства, не відповідають визначеним законом способам захисту порушених прав та інтересів позивача, як учасника зазначеного товариства. Суди попередніх інстанцій фактично розглянули заявлені позивачем вимоги про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> по суті спору як належно обраний позивачем спосіб захисту, що свідчить про неправильне застосування судами частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми матеріального права.

Крім того, позивач також заявив вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> і такі заявлені вимоги відповідно до зазначених вище по тексту цієї постанови висновків Верховного Суду є правильно обраними позивачем (належними та ефективними) способами захисту порушених прав позивача.

Як вбачається зазначені вимоги були заявлені позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a>. Тобто позивач визначив відповідачем за цими вимогами лише товариство, учасником якого він є, а інші учасники цього товариства були визначені як позивачем у позові, так і судом третіми особами у справі.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій розглянули зазначенні позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства по суті спору та дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність цих вимог.

Однак, Верховний Суд зазначає про те, що суди попередніх інстанцій, розглянувши зазначені вимоги по суті спору, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про те, що відповідачами за позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства є не тільки саме господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 48 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначений порядок залучення до участі у справі співвідповідача та заміни неналежного відповідача, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, відповідно до зазначеної норми господарського процесуального закону на позивача покладено обов`язок визначити відповідача / відповідачів у справі. Залучення до участі у справі співвідповідача, заміна відповідача у справі можуть бути здійснені судом виключно за клопотанням позивача. Суд позбавлений можливості здійснити заміну відповідача за власною ініціативою (навіть якщо суд встановить, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом). Такий правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм процесуального права викладений у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 916/1872/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 922/1308/21.

Суд під час розгляду справи повинен вирішувати спір, виходячи зі складу сторін, які визначені позивачем, і не вправі зі своєї ініціативи без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів (подібний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 925/440/18, від 29 серпня 2023 року у справі № 912/1550/22).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач із заявами про залучення до участі у справі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> в якості відповідачів до суду першої інстанції не звертався. Отже, суд касаційної інстанції виходить із факту розгляду судами справи, коли відповідачем за вимогами про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства є лише саме товариство.

Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі задоволення позову не допускається покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) звернула увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20 січня 2021 року у справі №203/2/19 (провадження № 61-6983ск20), від 06 вересня 2023 року у справі № 757/8221/19-ц).

Отже, в силу наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у даному спорі за позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> належними відповідачами є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> та учасники цього товариства (обов`язкова процесуальна співучасть). Враховуючи те, що ці вимоги є нерозривно пов`язаними між собою та пред`явлені позивачем у їх сукупності лише до товариства, без визначення учасників товариства відповідачами у справі, такий поданий позивачем позов є таким, що пред`явлений до неналежного відповідача, а склад сторін у спорі не відповідає реальному складу учасників у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Не врахувавши зазначені вище висновки Верховного Суду щодо належного складу учасників у спірних правовідносинах за позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що особа, яку позивач визначив відповідачем у цій справі, сама по собі не є відповідальною за цими заявленими позовними вимогами, не є належним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад, з огляду на що помилково здійснили розгляд цих позовних вимог по суті спору.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що у задоволенні позову у цій справі про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Яструбщанське"</a> має бути відмовлено саме з огляду на неналежно обраний позивачем спосіб захисту, а у задоволенні позову про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства має бути відмовлено у зв`язку з пред`явленням цих вимог до неналежного відповідача.

Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій здійснили розгляд заявлених позовних вимог по суті спору та відмовили у задоволенні позову з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, тобто з інших підстав, ніж неналежно обраний позивачем спосіб захисту та пред`явлення цих вимог до неналежного відповідача.

Верховний Суд погоджується із загальним висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, однак з інших підстав, ніж визначили суди попередніх інстанцій. Наведене є підставою для зміни мотивувальних частин оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій у цій справі з викладенням їх у редакції цієї постанови. При цьому, у решті, у тому числі і резолютивні частини рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2023 року у цій справі, підлягають залишенню без змін.

Позивач у касаційній скарзі в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається на те, що суди попередніх інстанцій хоча і врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 910/10275/20, однак, не з`ясували усі фактичні обставини справи, не дослідили їх та не надали їм належної оцінки.

Відповідно до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а встановлення обставин справи, оцінка наявних в матеріалах справи доказів не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає про те, що висновки Верховного Суду, на які послався позивач у касаційній скарзі, були враховані судами попередніх інстанцій, що підтверджує і сам скаржник, а його доводи про не дослідження судами попередніх інстанцій усіх фактичних обставин справи стосуються підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на яку позивач не посилався як на підставу касаційного оскарження та відповідно яка не була підставою відкриття Верховним Судом касаційного провадження у цій справі.

Крім того, обставини, на не встановлення яких судами попередніх інстанцій посилається скаржник, є обставинами по суті спору, які з огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду не підлягають дослідженню у зв`язку з відмовою у задоволенні позову з підстав неналежно обраного позивачем способу захисту та пред`явленням вимог до неналежного відповідача.

8. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг.

За змістом пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити судові рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, однак помилилися щодо підстав для такої відмови, при мотивуванні в оскаржуваних рішенні та постанові у цій справі відмови у задоволенні позову допустили неправильне застосування та порушення норм матеріального і процесуального права, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд касаційної інстанції зазначає про те, що оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині їх мотивувальних частин з викладенням їх у редакції цієї постанови, а касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню. При цьому, в решті, у тому числі і резолютивні частини рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2023 року у цій справі, підлягають залишенню без змін.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає резолютивну частину оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій у цій справі № 920/207/23 без змін, судовий збір за подання позивачем касаційної скарги та витрати позивача, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника (позивача).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2023 року у справі № 920/207/23 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. У решті рішення Господарського суду Сумської області від 31 серпня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2023 року у справі № 920/207/23 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

О. Кролевець