Постанова

від 14.05.2024 по справі 914/1757/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1757/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Шпунта М. Б. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача - Пашкутської Н. М. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (колегія суддів: Зварич О. В. - головуючий, Гриців В. М., Скрипчук О. С.) у справі

за позовом Приватного підприємства Фірми "Спецреммаш"

до Державного підприємства "Львіввугілля"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 02.08.2022 року Приватне підприємство Фірма "Спецреммаш" (далі - ПП Фірма "Спецреммаш") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - ДП "Львіввугілля"), в якій просило зобов`язати ДП "Львіввугілля" виконати обов`язки за укладеним між ПП Фірмою "Спецреммаш" та ДП "Львіввугілля" договором про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021, а саме: прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 № 128 від ПП Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000 у кількості 100 шт., у визначеному договором місці поставки товару - Відокремлений підрозділ "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля" (далі - ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля"), с. Глухів, вул. Червоноградська, 22Б, Червоноградський район Львівської області, 80054.

1.2. Позовні вимоги ПП Фірми "Спецреммаш" мотивовані тим, що 07.04.2021 між ДП "Львіввугілля" та ПП Фірмою "Спецреммаш" укладено договір № 128 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021. Позивач зазначав, що відповідач не виконав свого зобов`язання згідно з укладеним договором від 07.04.2021 № 128, а саме відповідач відмовляється прийняти вже оплачений та виготовлений на його замовлення на підставі зазначеного договору товар. Позивач стверджував, що відповідач не розривав договір в односторонньому порядку і не зменшував кількість замовлення. Тому відмова від отримання товару, на думку ПП Фірми "Спецреммаш", є безпідставною та незаконною.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 01.11.2022 у справі № 914/1757/22, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2023, повністю задоволено позовні вимоги ПП Фірми "Спецреммаш". Зобов`язано ДП "Львіввугілля" виконати обов`язки за укладеним між ПП Фірмою "Спецреммаш" та ДП "Львіввугілля" договором про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021, а саме: прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 № 128 від ПП Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000 у кількості 100 шт., у визначеному договором місці поставки товару - ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля", с. Глухів, вул. Червоноградська, 22 Б, Червоноградський район Львівської області.

2.2. Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 914/1757/22 частково задоволено касаційну скаргу ДП "Львіввугілля". Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 та рішення господарського суду Львівської області від 01.11.2022 у справі № 914/1757/22. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

2.3. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення, зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, чи є обставини закінчення строку, визначеного пунктом 10.1 договору від 07.04.2021 № 128, підставою для зобов`язання покупця прийняти весь обсяг товару, який визначений специфікацією до договору, однак ще не був замовлений останнім, та не оцінили домовленості сторін договору, унормовані ними у пункті 10.1 договору від 07.04.2021 № 128, щодо вчинення ними дій на його виконання після 31.12.2021, враховуючи те, що в частині виконання зобов`язань за договором він діє до повного і належного виконання.

2.4. Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 07.09.2023 у справі № 914/1757/22 (суддя Король М. Р.), яким у задоволенні позову ПП Фірми "Спецреммаш" відмовив.

2.5. Суд першої інстанції виходив із того, що за умовами укладеного між сторонами договору, а також відповідно до приписів чинного законодавства протягом строку дії договору не було вжито заходів щодо направлення на адресу позивача заявки на отримання спірного товару. При цьому суд першої інстанції зауважив, що надання письмової заявки на поставку товару має на меті забезпечити реалізацію права відповідача на прийняття товару у зручний для відповідача проміжок часу, але у будь-якому випадку протягом строку дії договору поставки. Суд першої інстанції зауважив, що відсутність замовлення на отримання товару звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти товар. Відтак суд першої інстанції зазначив, що оскільки право відповідача на надання заявки реалізовано не було, правові підстави для прийняття від позивача товару відсутні. Отже, господарський суд, враховуючи обґрунтовану відмову відповідача прийняти від позивача товар згідно з умовами договору поставки протягом строку дії договору у зв`язку з ненаправленням на адресу позивача письмової заявки, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача прийняти товар.

2.6. Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 року у справі № 914/1757/22 скасоване. Прийнято нове рішення, яким позов ПП Фірми "Спецреммаш" задоволено.

Зобов`язано ДП "Львіввугілля" виконати обов`язки за укладеним між ПП Фірмою "Спецреммаш" та ДП "Львіввугілля" договором про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021, а саме: прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 № 128 від ПП Фірма "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000 у кількості 100 шт., у визначеному договором місці поставки товару - ВП "Шахта "Степова" ДП Львіввугілля, с. Глухів, вул. Червоноградська, 22Б, Червоноградський район Львівської області, 80054.

2.7. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19 у подібних правовідносинах, та виходив із того, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, зазначене не ставиться у залежність від того, чи виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору, чи ні. Наведеним суд апеляційної інстанції спростував доводи відповідача про те, що права та обов`язки сторін за договором є припиненими, оскільки строк дії договору закінчився.

Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність замовлення на отримання товару звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти товар. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що направлення замовлення згідно з умовами договору є правом покупця, яке мало бути реалізоване покупцем в межах строку дії договору, тобто у період із 07.04.2021 до 31.12.2021 року. Суд апеляційної інстанції встановив, що загальна кількість товару, ціна за одиницю та ціна договору визначені сторонами у самому договорі та специфікації до нього, тому дійшов висновку, що визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ДП "Львіввугілля" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22, рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2023 року у справі № 914/1757/22 - залишити в силі.

3.2. ДП "Львіввугілля", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, а також не виконав вказівки Верховного Суду у цій справі.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 07.04.2021 ДП "Львіввугілля" (покупець) та ПП Фірма "Спецреммаш" (постачальник) уклали договір № 128 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021 (далі - договір про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128).

4.2. Згідно з пунктом 1.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 постачальник зобов`язується поставити товар у порядку та на умовах, визначених у договорі, а саме: ДК 021:2015, 42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання, частини до скребкових конвеєрів, (борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму.

4.3. Відповідно до пункту 1.2 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, його номенклатура, ціна і строк поставки зазначено у специфікації до договору, яка є його невід`ємною частиною.

4.4. Сума договору складає 2 691 600,00 грн, у тому числі ПДВ 448 600,00 грн (пункт 3.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128).

4.5. Пунктом 4.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 передбачено, що покупець сплачує вартість товару за ціною, зазначеною в специфікації № 1, у національній валюті України шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника.

4.6. Згідно з пунктом 4.2 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 оплата за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Оплату за товар може здійснювати як покупець, так і вантажоодержувач.

4.7. Відповідно до пункту 5.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 строк поставки товару зазначений у специфікації. За погодженням із покупцем допускається як дострокова поставка, так і поставка товару партіями.

4.8. Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару; приймати поставлений товар відповідно до умов договору (пункти 6.1.1, 6.1.2 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128).

4.9. Пунктом 6.2.3 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 встановлено, що покупець має право зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість договору залежно від реального фінансування. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до договору.

4.10. Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; забезпечити відповідність якості товару, що поставляється, умовам договору (пункти 6.3.1, 6.3.2 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128).

4.11. Згідно з пунктом 10.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками обома сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині зобов`язань - до повного і належного їх виконання.

4.12. Специфікацією № 1 до договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 передбачено: найменування товару - борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000, кількість товару - 200 штук; загальна вартість товару 2 691 600,00 грн, у тому числі ПДВ 448 600,00 грн, умови розрахунків - оплата за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів протягом 30 робочих днів з моменту отримання узгодженої партії товару. Оплату за товар може здійснювати як покупець, так і вантажоодержувач; умови постачання - доставка товару здійснюється на умовах DDР (станція або склад покупця згідно з Правилами ІНКОТЕРМС-2020) протягом 20 днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару, вантажоодержувач - Відокремлений підрозділ "Шахта "Межирічанська" ДП "Львіввугілля", вул. Львівська, 68, м. Червоноград, 80100; ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля", с. Глухів, вул. Червоноградська, 22 Б, Червоноградський район, Львівської області, 80054.

4.13. Згідно з листом від 18.05.2021 № 3/880 ДП "Львіввугілля" подало заявку на поставку товару в кількості 100 штук у строк - липень 2021 року.

4.14. Позивач відвантажив першу партію товару в кількості 100 штук на загальну суму 1 345 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 224 300,00 грн, про що склав видаткову накладну від 25.06.2021 № 44 та акт № 3 приймання-передачі товару від 25.06.2021.

4.15. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що покупець провів повну оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями: від 25.06.2021 № 1736 на суму 1 043 040,00 грн, від 29.06.2021 № 713 на суму 302 760,00 грн.

4.16. 09.08.2021 ПП Фірма "Спецреммаш" надіслало на електронну адресу відповідача рахунок від 09.08.2021 № 63 на оплату товару: борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000 в кількості 100 штук на загальну суму 1 345 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 224 300,00 грн.

4.17. Як установили суди попередніх інстанцій, 09.08.2021 відповідач надав доручення банку здійснити переказ коштів у сумі 1 345 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 224 300,00 грн, на рахунок ПП Фірми "Спецреммаш". У призначенні платежу у платіжному дорученні від 09.08.2021 № 2193 року зазначено: за борти (жолоби) шахта Степова згідно з договором № 128 (тендер) від 07.04.2021 року, в т. ч. ПДВ 20% - 224 300 грн.

4.18. ПП Фірма "Спецреммаш" 21.10.2021 зі складу підприємства відвантажило борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000 у кількості 100 штук на загальну суму 1 345 800,00 грн, у т. ч. ПДВ 224 300,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 21.10.2021 № 86 та актом № 1 приймання-передачі товару від 21.10.2021, сертифікатом відповідності якості та товаротранспортними документами. Товар доставлявся за адресою: ВП "Шахта "Степова".

4.19. Суди попередніх інстанцій установили, що доставка товару здійснювалася за допомогою автомобільного перевізника - Фізичної-особи підприємця Власюк О. В., автомобілем із державним номерним знаком НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 Автомобіль із вантажем прибув за вказаною адресою - с. Глухів, вул. Червоноградська, 22 Б, Червоноградський район Львівської області. Однак покупець відмовився від прийняття товару, про що складено відповідний акт про відмову від допуску та здачі товару від 21.10.2021.

4.20. Позивач 22.10.2021 направив на адресу ДП "Львіввугілля" лист від 21.10.2021 № 841 із повідомленням про те, що 01.11.2021 ПП Фірма "Спецреммаш" здійснить поставку товару за адресою: ВП "Шахта "Степова", ДП "Львіввугілля", с. Глухів, вул. Червоноградська, 22 Б, Червоноградський район Львівської області. На вказаний лист покупець відповіді не надав.

4.21. Суди попередніх інстанцій зазначили, що 01.11.2021 позивач повторно за попереднім письмовим повідомленням ДП "Львіввугілля" про заплановану дату поставки товару зі складу позивача відвантажив борти (жолоби) Н026УЛС 1.03.000 у кількості 30 штук за адресою: с. Глухів, вул. Червоноградська, 22 Б, Червоноградський район Львівської області, проте працівники ВП "Шахта "Степова" відмовились від отримання поставленого товару. Письмово підтверджувати недопуск автомобіля до пункту доставки товару та відмову від отримання товару працівник служби охорони ВП "Шахта "Степова" відмовився. Факт недопуску автомобіля на територію ВП "Шахта "Степова" зафіксовано фотозйомкою та актом про відмову від допуску на склад покупця від 01.11.2021.

4.22. 02.11.2021 позивач направив відповідачу лист № 910 про те, що зобов`язання ПП Фірма "Спецреммаш" щодо поставки товару вважаються виконаними і з 01.11.2021 товар буде зберігатися за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 49 В.

4.23. 30.11.2021 позивач повторно направив відповідачу лист № 1008, в якому зазначив, що будь-яких заявок на зменшення обсягу закупівлі товару, як це передбачено пунктом 1.3 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, покупець не направив, умови договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 постачальник виконав, товар знаходиться на зберіганні у продавця за адресою: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 49 В.

4.24. Відповідач у листі від 22.11.2021 № 7/2039 повідомив позивача, що потреби в поставці товару в кількості решти 100 шт. жолобів на цей час немає, а відповідно до пункту 1.3 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 обсяги закупівлі можуть бути зменшені, а тому просив повернути перераховані кошти в сумі 1 345 800,00 грн.

4.25. ДП "Львіввугілля" повторно 15.12.2021 направило ПП Фірмі "Спецреммаш" лист № 7/2271 про повернення коштів у сумі 1 345 800,00 грн, посилаючись на неподання заявки на іншу партію товару в кількості 100 шт. бортів (жолобів).

4.26. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що станом на дату ухвалення рішення місцевим господарським судом товар відповідачем не прийнято.

4.27. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене договором про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, зокрема, прийняти від позивача виготовлений товар (борти (жолоби) Н026УЛС1.03.000) відповідно до специфікації № 1, що є додатком до договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, у кількості 100 шт. у визначеному договором місці поставки товару.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Таким чином, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ДП "Львіввугілля" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ПП Фірми "Спецреммаш" про спонукання відповідача виконати зобов`язання, передбачене договором про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, зокрема, прийняти від позивача виготовлений товар у визначеному договором місці поставки товару.

5.5. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

5.6. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.7. Колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.8. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

5.9. Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

5.10. Згідно із частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

5.11. За змістом статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

5.12. Водночас чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, у зв`язку із чим кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання. Зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору, чи ні. Визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19).

5.13. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням, за твердженням позивача, відповідачем обов`язку, передбаченого договором, щодо прийняття оплаченого відповідачем товару за умов відсутності факту розірвання договору в односторонньому порядку чи внесення змін до нього щодо обсягу закупівлі.

5.14. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПП Фірми "Спецреммаш" виходив із того, що за умовами укладеного між сторонами договору, а також приписів чинного законодавства протягом строку дії договору не було вжито заходів щодо направлення на адресу позивача заявки на отримання спірного товару. При цьому суд першої інстанції зауважив, що надання письмової заявки на поставку товару має на меті забезпечити реалізацію права відповідача на прийняття товару у зручний для відповідача проміжок часу, але в будь-якому випадку протягом строку дії договору поставки. Суд першої інстанції зауважив, що відсутність замовлення на отримання товару звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти товар. Відтак суд першої інстанції зазначив, що оскільки право відповідача на надання заявки реалізовано не було, правові підстави для прийняття від позивача товару відсутні. Тому господарський суд, враховуючи відмову відповідача прийняти від позивача товар згідно з умовами договору поставки протягом строку дії договору у зв`язку із ненаправленням на адресу позивача письмової заявки, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача прийняти товар.

5.15. Натомість суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог ПП Фірми "Спецреммаш", врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19 у подібних правовідносинах, та виходив із того, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, зазначене не ставиться у залежність від того, чи виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору, чи ні. Наведеним суд апеляційної інстанції спростував доводи відповідача про те, що права та обов`язки сторін за договором є припиненими, оскільки строк дії договору закінчився.

Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність замовлення на отримання товару звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти товар. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що направлення замовлення згідно з умовами договору є правом покупця, яке мало бути реалізоване покупцем у межах строку дії договору, тобто у період із 07.04.2021 до 31.12.2021 року. Суд апеляційної інстанції встановив, що загальна кількість товару, ціна за одиницю та ціна договору визначені сторонами у самому договорі та специфікації до нього, тому дійшов висновку, що визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував положення частин 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо основних вимог до договору про закупівлі та випадків, визначених цим Законом, для внесення змін до нього.

5.16. ДП "Львіввугілля", не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, а також не виконав вказівки Верховного Суду у цій справі.

5.17. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.18. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.19. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.20. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним і ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96- 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.21. Дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі ДП "Львіввугілля", Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної постанови з огляду на таке.

5.22. Колегія суддів установила, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Верховний Суд у цій постанові виклав такі висновки:

"За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)".

5.23. У справі № 127/15672/16-ц предметом позову були вимоги позивача про стягнення з відповідачів коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" у справі № 127/15672/16-ц обґрунтовані тим, що відповідачі виконали рішення суду, ухваленого 24.11.2009 у цивільній справі № 2-4129/2009 про стягнення заборгованості за кредитним договором, лише 06.07.2015. Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

5.24. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" про стягнення коштів та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" про стягнення коштів. Верховний Суд у зазначеній постанові виклав такі висновки:

"…договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі".

5.25. У справі № 910/1102/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг". Так, суди у справі № 910/1102/20, встановивши, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав договірні зобов`язання в частині проведення розрахунків, тому допустив порушення умов договору, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг".

5.26. Водночас у справі № 914/1757/22, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що направлення замовлення згідно з умовами договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 є правом покупця, яке мало бути реалізоване покупцем у межах строку дії договору, тобто у період із 07.04.2021 до 31.12.2021 року. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що загальна кількість товару, ціна за одиницю та ціна договору визначені сторонами у самому договорі та специфікації до нього. Тому суд апеляційної інстанції зауважив, що визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання. Відтак суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність замовлення на отримання товару звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти товар.

Крім того, суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19, зазначив, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, у зв`язку із чим кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання

5.27. Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, є необґрунтованими, оскільки висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не суперечать висновкам, на які посилається скаржник.

5.28. Доводи скаржника про те, що відповідно до пункту 10.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 у ДП "Львіввугілля" відсутній обов`язок приймати товар після закінчення строку дії цього договору (тобто після 31.12.2021), та про невиконання судом апеляційної інстанції вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 22.03.2023 у цій справі колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

5.29. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення у цій справі, зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, чи є обставини закінчення строку, визначеного пунктом 10.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, підставою для зобов`язання покупця прийняти весь обсяг товару, який визначений специфікацією до договору, однак ще не був замовлений останнім, та не оцінили домовленості сторін договору, унормовані ними у пункті 10.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128, щодо здійснення вчинення ними дій на його виконання після 31.12.2021, враховуючи те, що в частині виконання зобов`язань за договором він діє до повного і належного виконання.

5.30. Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду цієї справи встановив, що згідно з пунктом 10.1 договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками обома сторонами і діє до 31.12.2021 року, а в частині зобов`язань - до повного і належного їх виконання.

5.31. Суд апеляційної інстанції зазначив, що приписи статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, як зазначив суд апеляційної інстанції, чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

Враховуючи правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 910/1144/19, суд апеляційної інстанції зазначив, що припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним; зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору чи ні.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що права та обов`язки сторін за договором є припиненими, оскільки строк дії договору про закупівлю товару від 07.04.2021 № 128 закінчився.

5.32. Таким чином, у цій справі суд апеляційної інстанції надав оцінку поданим сторонами доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватися не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73- 80, 86, 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.33. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд вважає, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі та які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права при вирішенні цієї справи.

5.34. При цьому колегія суддів зазначає, що інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

6.5. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ДП "Львіввугілля" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 914/1757/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак