Ухвала

від 29.04.2024 по справі 695/493/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/493/23

номер провадження 1-р/695/1/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2024 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золотоноша заяву адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради про роз`яснення судового рішення від 15.04.2024 у справі № 695/493/23 за клопотанням начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000054 від 11.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.04.2024р. до суду надійшла заява представника КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради, адвоката ОСОБА_3 , в якій останній просив роз`яснити порядок виконання ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 у справі №695/493/23 від 15.04.2024 року, не змінюючи при цьому її зміст, а саме: Що таке «ID-пацієнта» та «ID-медичних записів пацієнта»? До яких саме реєстрів застосовується вимога надати тимчасовий доступ до «ID-пацієнта» та до «ID-медичних записів пацієнта»? Як співвідносяться між собою «ID-пацієнта» та «ID-медичних записів пацієнта», з одного боку, та номер картки стаціонарного хворого з іншого? За який період часу треба надавати «ID-пацієнта» та «ID-медичних записів пацієнта», у випадку роз`яснення цих термінів та вказівки на реєстри яких стосується така вимога? Чи слід відмовити у надані тимчасового доступу, якщо після роз`яснення виявиться що КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради не є володільцем та/чи розпорядником інформації щодо відповідного реєстру? Чи слід відмовити у надані тимчасового доступу, якщо термін «ID-пацієнта» та «ID- медичних записів пацієнта» не визначено законодавством, що перешкоджає його роз`ясненню та усвідомленню значення, а для забезпечення доступу до іншої інформації треба змінювати зміст ухвали слідчого судді, що заборонено законом?

Мотивуючи вказану заяву заявник вказує, що діюче законодавство не містить таких термінів як «ID-пацієнта» та «ID-медичних записів пацієнта», не розкриває їх наповнення та зміст, що перешкоджає заявнику усвідомити та виконати вимоги слідчого судді. Крім того, заявник звертав увагу, що навіть посилання у описовій частині ухвали на електронну систему охорони здоров`я не дає можливості точно встановити про що саме йдеться, оскільки Порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 за №411, не містить таких термінів, та не розкриває їх значення. Також заявнику незрозуміло звідки саме потрібно взяти таку інформацію до якої надається тимчасовий доступ. Невизначеність з тим, до якої саме інформації треба надати тимчасовий доступ може призвести до порушення прав пацієнтів на лікарську таємницю, на що не було дозволу слідчого судді.

За таких підстав заявник, посилаючись на норми ст.. 380 КПК України звернувся до суду із вказаною заявою.

У судове засідання заявник не з`явився, скерувавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, жодних клопотань до суду не скерував.

Згідно з ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді від 15.04.2024р. по справі №695/493/23 було задоволено клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000054 від 11.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та надано визначеним в ухвалі слідчого судді працівникам поліції доступ із можливістю вилучення відомостей в електронному та паперовому виді про ID - пацієнта та ID - медичних записів пацієнта, здійснених КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради відносно тридцяти трьох осіб, які вказані в ухвалі суду.

Слідчий суддя зауважує, що вказаною ухвалою суду наведено чіткий перелік осіб, щодо яких надано дозвіл на отримання відповідних медичних даних, зокрема повністю вказано прізвище, ім`я та по батькові особу, дата, місяць та рік народження, адреса місця проживання та номер медичної картки стаціонарного хворого, що саме по собі дає можливість відповідному працівнику лікарні ідентифікувати відповідних осіб з числа усіх інших хворих.

Також слідчий суддя звертає увагу заявника, що при розгляді вказаного клопотання слідчим суддею було враховано, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом та становить лікарську таємницю, про що вказувалось у змісті самої ухвали з посиланням на ст. 162 КПК України.

Щодо посилання заявника на відсутність у чинному законодавстві поняття ID, нерозуміння, з якої саме системи необхідно надати вказану в ухвалі інформацію, та неможливість зрозуміти, про що саме йдеться, слідчий суддя зауважує наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що органами досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 12023250370000054 від 11.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України було здійснено запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до відповіді якого (від 27.02.2024р. вих..№6218/2-16-24) надані органом досудового розслідування відомості з МІС не містять необхідної інформацію, наявність якої забезпечить можливість здійснити перевірку проведених НЗСУ оплат, а саме відсутні: - ID - пацієнта та/або ID медичних записів пацієнта, здійснених КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради (медичних записів щодо наданих медичних послуг, які за даними свідоцтва фактично не надавались пацієнтам). Тому для надання запитуваної інформації щодо суми коштів, яку НЗСУ було оплачено КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради за надані медичні послуги пацієнтам згідно з списком, вказаним у листі, до НЗСУ необхідно надати знеособлені дані про пацієнтів в електронній системі охорони здоров`я (id пацієнта, id медичного епізоду/запису, тощо).

Відповідно до Положення про Національну службу здоров`я України затвердженого постановою КМУ від 27.12. 2017 р. №1101 ІНФОРМАЦІЯ_5 (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» контроль за дотриманням законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення здійснюють центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до закону.

Таким чином вказівка про зазначення ID - пацієнта та/або ID - медичних записів пацієнта для надання відповідної інформації, що спрямована на повне та всебічне проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні вказана саме центральним органом виконавчої влади.

Хоча законодавче визначення поняття ID відсутнє, однак за загальноприйнятим розумінням (identity document, id) унікальна ознака об`єкта, що дозволяє відрізняти його від інших об`єктів, тобто ідентифікувати.

Разом із тим, на переконання слідчого судді, відсутність визначення вказаного терміну в національному законодавстві, нерозуміння заявником терміну «ID - пацієнта та/або ID медичних записів пацієнта», про які вказані у клопотанні органів досудового розслідування та в ухвалі слідчого судді за відповідною вказівкою центрального органу виконавчої влади - НЗСУ, не робить незрозумілою для виконання ухвалу слідчого судді від 15.04.2024р. в якій вказано, окрім зазначених понять, перелік пацієнтів, їх персональні дані та номери медичних карток доступ до яких надано органам досудового розслідування та порядок його отримання.

Щодо нерозуміння заявника звідки брати вказані дані, слідчий суддя вказує наступне.

Електронна система охорони здоров`я (ЕСОЗ) складається із центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 (НСЗУ). Тоді як МІС - це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД.

Завдяки електронній системі охорони здоров`я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо. У ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації. Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки. Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо). У електронну систему вносяться: прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу, контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо. Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає - лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі. Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров?я - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До медичної інформації в ІНФОРМАЦІЯ_7 належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.

Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов`язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.

Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.

Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.

eHealth - українська інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс.

При цьому Електронна система «eHealth» - це сукупність інформаційних сервісів для лікарів, пацієнтів і державних органів системи охорони здоров`я, призначених для систематизації всієї медичної інформації

Для держави медична програма «eHealth» - це джерело даних про роботу всієї системи охорони здоров`я, які є базою для ухвалення стратегічних управлінських рішень. Головне завдання «eHealth» - надати необхідні інструменти управління і контролю за використанням медичних і фінансових ресурсів держави, створення умов для прозорої ринкової конкуренції в сфері медичних послуг.

Центральний компонент системи «eHealth» - це центральна база даних державної системи електронної охорони здоров`я, яка накопичує дані в центральному сховищі. Доступ до цих даних є у Міністерства охорони здоров`я, НСЗУ і постачальників медичних послуг, підключених до системи. Інформація в «eHealth» надходить з периферійного рівня - медичних установ, які передають дані через медичні інформаційні системи (МІС).

Відправляти дані в центральний компонент електронної системи охорони здоров`я зобов`язані всі медичні установи, які уклали договори з НСЗУ за програмою медичних гарантій. Для цього МІС, використовувані цими медичними закладами, повинні бути підключені до eHealth.

На сайті КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ІНФОРМАЦІЯ_8 ), яке є у відкритому доступі, міститься повідомлення, що фахівці вказаної лікарні зареєструвалися в Електронній системі охорони здоров`я eHealth.

Отже, нерозуміння заявника змісту ухвали слідчого судді, яку інформацію затребувано та де вона розміщена на переконання слідчого судді є надуманим, а обґрунтованість поданої заяви про роз`яснення судового рішення викликає обґрунтований сумнів.

Так, на особу, що звертається із заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

При цьому суд не наділений повноваженням роз`яснення порядку виконання такого рішення, тим більше порядку виконання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки порядок виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ врегульований ст.. 165 КПК України.

Також слідчий суддя зауважує, що нормами ст. 166 КПК України передбачено наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів.

Так, відповідно до ст. 534 КПК України строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні, але у разі, якщо суд прийде до висновку про таку необхідність.

Окреме, розширене пояснення дій, що вимагаються судовим рішенням від сторони судового провадження може вказуватись з метою полегшення розуміння та сприяння визнанню сторонами суті рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Таким чином, слідчий суддя вивчивши заяву, дослідивши матеріали провадження, не встановив необхідності роз`яснення судового рішення, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам статті 372 КПК України, за своїм змістом є зрозумілою, зміст не містить неоднозначного трактування, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заяви про роз`яснення судового рішення та, як наслідок у її задоволенні вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Драбівської селищної ради про роз`яснення судового рішення від 15.04.2024 у справі № 695/493/23 за клопотанням начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370000054 від 11.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1