Ухвала

від 01.05.2024 по справі 243/3270/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/3270/24

1-кс/243/354/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , узгоджене з прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, громадянина України, працює в АТ «ЮАРДІ УКРАЇНСЬКІ ДОРОГИ» на посаді зварювальника, не одруженого, освіта вища, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду звернулась слідчий СВ ВП № 4 Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , узгоджене з прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

З клопотання видно, що 27.04.2024 більш точний під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення через мессенджер «Telegram» канал «Beggle» у невстановленої під час досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Того ж дня, після обумовленої оплати ОСОБА_4 за допомогою своєї банківської картки банку «ПУМБ» здійснив переказ грошових коштів у сумі 10450 гривень та надав свої анкетні дані та номер мобільного телефону для відправки посилки за допомогою ТОВ «Нова пошта».

29.04.2024 ОСОБА_4 через застосунок Нова пошта отримав повідомлення поштового відправлення з номером НОМЕР_1 до поштомату Нова пошта № НОМЕР_2 розташованого за адресою за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 29.04.2024 приблизно об 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , якому достовірно було відомо про вміст посилки, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля поштомату Нова пошта № 45203, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , отримав посилку з номером ТТН 20450915316227, всередині якої знаходилась кристалічна речовина, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 36, 4208 г.

Під час огляду місця події 29.04.2024 в період часу з 19 годин 00 хвилин по 22 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 , був зупинений співробітниками поліції на відкритій ділянці місцевості, біля поштомату Нова пошта № 45203 розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де у останнього в посилці з номером ТТН 20450915316227 виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) загальна маса якої складає 36, 4208 г, що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_4 умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та наполягала на його задоволені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважають, що це недоцільний запобіжний захід, наполягали на відмові у задоволенні даного клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наступні обставини та відповідні їм докази.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити у своїх рішеннях, а саме «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

В судовому засіданні встановлено, що 29.04.2024 року о 22 годині 01 хвилин ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052510000409 від 29.04.2024 року;

- протоколом огляду місця події від 29.04.2024, з якого вбачається, що в період часу з 19 годин 00 хвилин по 22 годин 00 хвилин, ОСОБА_4 , був зупинений співробітниками поліції на відкритій ділянці місцевості, біля поштомату Нова пошта № 45203 розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де у останнього в посилці з номером ТТН 20450915316227 виявлено та вилучено кристалічну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) загальна маса якої складає 36, 4208 г, що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_4 умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту;

- допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які 29.04.2024 приблизно о 19 год. 00 хв. проходили по АДРЕСА_2 , де до них звернулися працівники поліції та запросили бути понятими при проведенні слідчої дій, на що останні погодились. В подальшому, свідки пояснили, що при проведенні слідчої дії на ділянці місцевості знаходився раніше невідомий їм чоловік, який представився як, ОСОБА_9 , у якого слідчим вилучено мобільний телефон марки «Samsung» та 2 зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору. Надалі вказані предмети запаковано до сейф-пакетів, на яких свідки поставив свій підпис;

- допитом підозрюваного ОСОБА_4 , який пояснив, що 27.04.2024 він за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення через мессенджер «Telegram» канал «Beggle» у невстановленої під час досудового розслідування особи психотропну речовину PVP. Того ж дня, після обумовленої оплати ОСОБА_4 за допомогою своєї банківської картки банку «ПУМБ» здійснив переказ грошових коштів у сумі 10450 гривень та надав свої анкетні дані та номер мобільного телефону для відправки посилки за допомогою ТОВ «Нова пошта». 29.04.2024 ОСОБА_4 через застосунок Нова пошта отримав повідомлення поштового відправлення з номером НОМЕР_1 до поштомату Нова пошта № НОМЕР_2 та приблизно об 15 годині отримав посилку з номером ТТН 20450915316227, всередині якої знаходилась кристалічна речовина, що є що психотропною речовиною PVP;

- висновком експерта №СЕ-19/105-24/3066-НЗПРАП від 30.04.2024, згідно якого надана на дослідження кристалічна речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 18,2703г;

- висновком експерта №СЕ-19/105-24/3065-НЗПРАП від 30.04.2024, згідно якого надана на дослідження кристалічна речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 18,1505г.

Суд, враховуючи відомості про сукупність обставин пред`явленої підозри, що інкримінується ОСОБА_4 та обсяг відомостей, які були повідомленні слідчим у клопотанні та в судовому засіданні прокурором, приходить до переконання, що висновки досудового розслідування, викладені в клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

З огляду на вищевказане суд зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд разом з тим враховує позиції, думки та доводи підозрюваного на свою користь та його захисника щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак зазначає, що у даному кримінальному провадженні, в контексті пред`явленого обсягу підозри за ч.3 ст.309 КК України, не перевищують саме суспільного інтересу у даній кримінальній справі, який з урахуванням обставин кримінального правопорушення, та його тяжкості є наявним в даній справі та полягає у повному, всебічному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на думку суду, не зможе в достатній мірі забезпечити додержання підозрюваним його обов`язків та запобігання процесуальним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення скоєння іншого кримінального правопорушення та запобіганню його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.ст.177, 183 КПК України підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є встановлення певних ризиків неправомірної поведінки підозрюваного. В даному випадку, ризиком є дія, що може відбутися з високим ступенем імовірності з урахуванням сукупності обставин. Таким чином, стороною обвинувачення встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України:

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Крім того, санкція статті 309 КК України, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Знаючи про наслідки своїх протиправних дій, ОСОБА_4 може вчинити дії, спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Натомість, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування. Переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.

Вищевикладені обставити свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, мається ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою викривлення істини по справі на свою користь, шляхом унеможливлення виявлення зазначеного та визнанням речовими доказами. Тобто підозрюваний буде мати таку реальну можливість.

Також мається ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків, так як йому відоме їх місце мешкання та вони є знайомими, шляхом умовляння чи погроз з метою схилення до дачі неправдивих показань та викривлення істини по справі, спонукаючи до зміни вже наданих, небажаних для нього свідчень.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слід зазначити, що чинний КПК України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», проте таке визначення міститься в рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Тому необхідно взяти до уваги позицію ЄСПЛ, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. Проте, ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення». Тому для забезпечення безперешкодного та ефективного проведення в подальшому досудового розслідування, слід взяти до уваги, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 буде мати реальну можливість зашкодити органам досудового розслідування та суду встановлювати обставини вчинення підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у параграфі 33 свого рішення по справі «В. проти Швейцарії» № 14379/88 від 26.01.1993 стверджує: «Небезпеку переховування від правосуддя неможна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя або ж зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти та зв`язки з державою…».

З зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що під час вирішення питання щодо можливості застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід брати до уваги не тільки тяжкість вчиненого злочину, а й інші чинники, зокрема характер обвинуваченого, його моральні якості та інше.

Суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного, які передбаченіст.176 КПК України,однак звертає увагу на те, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Станом на теперішній час, у місті м. Слов`янськ Донецької області тривають активні бойові дії, що унеможливлює здійснювати контроль за виконанням обвинуваченим умов будь-якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У зв`язку з чим, при обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок та з урахуванням матеріального становища обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов`язків, встановлених КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 178 183, 193, 196, 199, 309, 396 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , узгоджене з прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 год. 01 хв. 27 червня 2024 року.

Розмір застави визначається у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.

В разі внесення застави підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибувати за кожною вимогою суду та слідчого, а також виконувати обов`язки: не відлучатися зі свого місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. У разі невиконання обов`язків застава звертається в доход держави.

Копії ухвали суду негайно надіслати на адресу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1