Ухвала

від 31.05.2024 по справі 243/3270/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/3270/24

1-кс/243/423/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2024 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулась старший слідчий СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що 27.04.2024 більш точний під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, з метою подальшого збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення через мессенджер «Telegram» канал «Beggle» у невстановленої під час досудового розслідування особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Того ж дня, після обумовленої оплати ОСОБА_4 за допомогою своєї банківської картки банку «ПУМБ» здійснив переказ грошових коштів у сумі 10450 гривень та надав свої анкетні дані та номер мобільного телефону для відправки посилки за допомогою ТОВ «Нова пошта».

29.04.2024 ОСОБА_4 через застосунок Нова пошта отримав повідомлення поштового відправлення з номером ТТН № 20450915316227 до поштомату Нова пошта № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 29.04.2024 приблизно об 15 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , якому достовірно було відомо про вміст посилки, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля поштомату Нова пошта № 45203, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , отримав посилку з номером ТТН 20450915316227, всередині якої знаходилась кристалічна речовина, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 36, 4208 г, тим самим незаконно, умисно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP в особливо великому розмірі з метою подальшого збуту.

Під часогляду місцяподії 29.04.2024в періодчасу з19годин 00хвилин по22годин 00хвилин ОСОБА_4 був зупиненийспівробітниками поліціїна відкритійділянці місцевостібіля поштоматуНова пошта№ 45203,розташованому заадресою: АДРЕСА_1 ,де уостаннього впосилці зномером ТТН20450915316227виявлено тавилучено кристалічнуречовину,яка міститьособливо небезпечнупсихотропну речовину,обіг якоїзаборонено PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он),загальна масаякої складає36,4208г, щоє особливовеликим розміром, яку ОСОБА_4 умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, придбав та зберігав з метою подальшого збуту.

Своїми умиснимидіями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.307КК України,тобто незаконнепридбання тазберігання особливонебезпечної психотропноїречовини зметою збуту в особливо великих розмірах.

30.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено зміну раніше повідомленої підозри у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

У зв`язку з тим, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є однією з підстав для накладення арешту на майно.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.

Виходячи з норм ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Сукупність зібраних на даний час доказів дають підстави для подальшого продовження досудового розслідування свідчать про те, що було вчинено кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що виправдовує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на заявлених вимогах, просив їх задовольнити.

ОСОБА_4 та його захисний ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, надали на адресу суду заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, не заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Під час судового розгляду на обґрунтування даного клопотання слідчим надані наступні документи:

* Витяг, відповідно до якого з ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення за №12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;

*протокол оглядумісця подіївід 29.04.2024в періодчасу з19годин 00хвилин по22годин 00хвилин ОСОБА_4 був зупиненийспівробітниками поліціїна відкритійділянці місцевостібіля поштоматуНова пошта№ 45203,розташованому заадресою: АДРЕСА_1 ,де уостаннього впосилці зномером ТТН20450915316227виявлено тавилучено кристалічнуречовину,яка міститьособливо небезпечнупсихотропну речовину,обіг якоїзаборонено PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он),загальна масаякої складає36,4208г, щоє особливовеликим розміром, яку ОСОБА_4 умисно, незаконно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовини і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, придбав та зберігав з метою подальшого збуту.

30.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено зміну раніше повідомленої підозри у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Так, згідно інформації Територіального сервісного центру МВС №1452 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортний засіб ВАЗ 21099, н/з НОМЕР_2 , 1998 року випуску, колір чорний, кузов НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 21.04.2015, адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 належить на праві спільної часткової власності у розмірі частки житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 ; а також частка земельної ділянки з кадастровим номером 6320686000:01:001:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням викладеного, з метою проведення судових експертиз, а саме експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи, збереження вилучених речей, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, та забезпечення виконання завдань кримінального провадження вцілому, необхідно накласти арешт на вказане майно, оскільки в разі його повернення є достатні підстави вважати, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене, що може значно перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно довимог ст.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою ст. 170 КПК України, встановлюється мета забезпечення, з якою допускається арешт майна, в тому числі для збереження речових доказів.

В розумінні ЦК України, майном є предмети матеріального світу, які перебувають у власності фізичної чи юридичної особи, держави або територіальної громади.

Слідчий суддя зазначає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України. Тобто арешт майна є тимчасовим заходом та не позбавляє права власності на вказане майно.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №12024052510000409 від 29.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно:

- транспортний засіб ВАЗ 21099, н/з НОМЕР_2 , 1998 року випуску, колір чорний, кузов НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 21.04.2015, адреса реєстрації АДРЕСА_1 ;

- частку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;

- частку земельної ділянки з кадастровим номером 6320686000:01:001:0002, яка розташована за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с/рада Семенівська шляхом заборони на відчуження та розпорядження.

Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1