Рішення

від 30.04.2024 по справі 260/538/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2024 року м. Ужгород№ 260/538/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача -адвоката Естінко Т.Е.

відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-представник Барановська О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2024 року про відмову у перетині державного кордону.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 12 січня 2024 року на пункті пропуску через державний кордон України він надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон та підтверджуючі документи, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, зокрема свідоцтво про смерть свого сина та сповіщення про його загибель у березні 2022 року, захищаючи Батьківщину, що є підставою для перетину державного кордону України у відповідності до п.2-6 Правил перетину державного кордону № 57 від 17.01.1995 року та ст. 23 ЗУ " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

07 лютого 2024 року ухвалою ЗОАС позов було залишено без руху.

20 лютого 2024 року від представника позивача - адвоката Естінко Т.Е. надійшла заява на усунення недоліків.

22 лютого 2022 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження та зобов`язано ОСОБА_1 надати суду копію паспорта , який пред`являвся при перетині державного кордону., а також зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати суду всі матеріали , які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також вказати , які документи ОСОБА_1 пред`являв, а яких конкретно не надав при перетині державного кордону.

26 лютого 2024 року на виконання ухвали від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали суду .

07 березня 2024 року відповідач подав Відзив, в якому заперечив позовні вимоги, обгрунтовуючи тим, що поняття права на відстрочку від призову на час мобілізації не є тотожним поняттю наявності права на виїзд за межі України, оскільки відповідно до Правил № 57 право на перетин державного кордону для певних категорій військовослужбовців , що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є обмеженим на період дії воєнного стану. Таким чином Законом № 3543-ХІІ визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову у разі перетину державного кордону необхідно мати підтверджуючі документи.

Позивач предявив на кордоні паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення сімї загиблого, свідоцтво про народження загиблого сина та свідоцтво про його смерть. Оскільки позивач не надав документи, які підтверджують факт його перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , надання йому відстрочки чи звільнення від призову під час мобілізації, а посадові особи ДПСУ не уповноважені встановлювати факт родинного звязку позивача та померлого ОСОБА_2 .

22 березня 2024 року ухвалою ЗОАС було вирішено викликати сторони в судове засідання.

В судовому засіданні сторони підтримали свої позиції, викладені у позові та відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

12 січня 2024 року в пункті пропуску Вілок інспектором прикордонної служби впс Вилок ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовлено у виїзді за кордон ОСОБА_3 , документ, що дає право на перетинання державного кордону України.... , місце проживання Виноградів з причини:

- тимчасово обмежено в праві виїзду з України за відсутності підстав на право перетинання ДКУ з причини того , що не зміг надати на паспортний контроль документи , що підтверджують підстави для виїзду за кордон в умовах правового режиму воєнного стану.( Підпис ОСОБА_4 ).

- ОСОБА_5 від підпису відмовився.. при двох свідках..

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий 25 квітня 2017 року ... ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсний до 25 квітня 2027 року.

Відповідно до посвідчення сері НОМЕР_1 , виданого 06 жовтня 2022 року Управлінням соціального захисту населення Берегівського РДА ОСОБА_1 має право на пільги , встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 у віці 19 років помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харків , що стверджується Свіодцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого у березні 2022 року .

Відповідно до Витягу з протоколу Харківської ВЛК та лікарського свідоцтва про смерть від 11.03.2022 року солдат ОСОБА_2 01.03.2022 року отримав вибухову травму, яка призвела до смері.

30 березня 2022 року Указом Президента України ОСОБА_2 нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни" (посмертно).

Згідно військового квитка НОМЕР_4 ОСОБА_1 взятий на військовий облік 16.03.2023 року.

Мотиви та норми права застосовані судом

Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон №3857). При цьому вказаною статтею також передбачено, що на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

2. Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

На підставі вищевказаної норми Закону 24.02.2022 року Головою ДПСУ було направлено директиву органам Держприкордонслужби "Про Указ Президента України ", де вказано наступне:

- Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022"Про введення воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема, передбачені статтею 33 Конституції України

- З метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонити , на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Згідно ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються, крім іншого, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.( ст. 20 Закону №389-VIII).

Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Пунктом 3 вказаного вище Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543).

Положеннями ст. 22 вказаного законодавчого акту визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;

Відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Отже позивач є військовозобовязаним.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України, згідно ст. 2 вказаного законодавчого акту, є, в тому числі, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Відповідно до ст. 3 Закон №3857, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI встановлено, що пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.

Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль»).

Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила).

Так, згідно п. 2 Правил у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.

Відповідно до п. 2-6 Правил, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Проте для реалізації такого права вказана обставина повинна бути підтверджена належними доказами та документами.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, є Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 9 зазначеного Положення передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Відповідно до п. 11 Положення № 154 Районні територіальні центри омплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:, серед іншого оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік;

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - Порядок №921).

Відповідно до п. 2 Порядку №921, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Згідно п. 16 Порядку №921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

- для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

П. 56 Порядку №921 передбачено, що про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Відповідно до Додатку 1 до Порядку №921 - "ПРАВИЛА військового обліку призовників і військовозобов`язаних" призовники і військовозобов`язані повинні , серед іншого:

подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.

Вказане кореспондується також з нормами Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого указом Президента України від 30 грудня 2016 року №582/2016.

Так, військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу в розумінні зазначеного вище Положення є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Згідно з нормами вказаного Положення, у військовому квитку, серед іншого, проставляється відмітка про зняття військовослужбовця з військового обліку.

Отже, з проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регламентують порядок здійснення військового обліку, єдиними документами, що посвідчують факт зняття особи з військового обліку є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відповідною відміткою.

Судом встановлено, що для проходження паспортного контролю ОСОБА_1 військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою зняття його з військового обліку або надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації уповноваженій особі органу Державної прикордонної служби не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль», іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позивач при здійсненні перетину державного кордону 12 січня 2023 року не подав для паспортного контролю всіх необхідних документів для підтвердження наявності права перетину кордону в умовах воєнного стану, а тому відповідач правомірно відмовив у дозволі на його перетин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідає критеріям встановленим у ч. 2 ст. 2 КАСУ , у звязку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення можу бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 травня 2024 року.