Постанова

від 01.05.2024 по справі 420/32554/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32554/23

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

повний текст судового рішення

складено 19.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Крусяна А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №420/32554/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ГородокКВП» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

23.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного підприємства «ГОРОДОК-КВП» при розгляді звернення ОСОБА_1 від 16.10.2023;

- зобов`язати приватне підприємство «ГОРОДОК-КВП» розглянути звернення ОСОБА_1 від 16.10.2023 відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що в порушення законодавчих приписів його звернення від 16.10.2023 не розглянуто. Також, позивач просив здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

13.12.2023 ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано заяву про закриття провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України з огляду на отримання відповіді на своє звернення від 16.10.2023. У вказаній заяві позивач також просить здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

У подальшому, 15.12.2023 приватним підприємством «ГОРОДОК-КВП» до Одеського окружного адміністративного суду подано відзив на адміністративний позов, у якому відповідач зазначає, що даний спір не має ознак публічно-правового характеру, а тому не належить до юрисдикції адміністративного суду. ПП «ГОРОДОК-КВП» не є суб`єктом владних повноважень. Також, відповідач зауважує, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому відповідні посилання позивача на такий нормативно-правовий акт є безпідставними. Крім того, ПП «ГОРОДОК-КВП» стверджує, що звернення ОСОБА_1 у визначені законодавством строки розглянуто та позивачу своєчасно надано відповідь.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №420/32554/23 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вказав, що відповідачем надано ОСОБА_1 відповідь на його звернення від 16.10.2023. Також, окружний адміністративний суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з`ясування окружним адміністративним судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права порушення норм процесуального права, позивачем викладено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат, ухвали у справі нове судове рішення про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції застосовано норми права без урахування правових висновків Верховного Суду, які викладено в постановах від 11.06.2020 у справі №821/227/17, від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 25.10.2019 у справі №826/13270/16, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 21.11.2018 у справі 454/908/16-ц щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Також, на думку позивача, окружний адміністративний суд мав врахувати правові висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 09.09.2020 у справі №467/1274/18, від 18.03.2020 у справі №369/891/18, від 06.05.2022 у справі №495/8567/16-ц, від 27.02.2019 у справі №755/2545/15-ц щодо оцінки доказів. Крім того, скаржник акцентує увагу на тому, що відповідь на звернення від 16.10.2023 відповідачем надіслано на невірну електронну адресу.

Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом приватним підприємством «ГОРОДОК-КВП» до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує на необґрунтованість вимоги позивача стосовно скасування рішення окружного адміністративного суду в частині розподілу судових витрат. Також, на думку відповідача, немає підстав для закриття провадження у справі відповідно до положень п.8 ч.1 ст.238 КАС України. Як стверджує відповідач, він не є суб`єктом владних повноважень.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 на електронну адресу приватного підприємства «ГОРОДОК-КВП» скеровано звернення від 16.10.2023, у якому зазначено, що біля будинку №203 по вул.Армійська у м.Подільськ Одеської області в аварійному стані знаходиться паркан. У зв`язку з чим, позивачем викладено прохання провести ремонт паркану біля будинку №203 по вул.Армійська у м.Подільськ Одеської області.

За наслідком розгляду означеного звернення приватним підприємством «ГОРОДОК-КВП» надано відповідь від 18.10.2023 №93 стосовно ремонту паркану прибудинкової території по вул.Армійська буд.203.

Як стверджує позивач, такої відповіді він не отримував, а тому звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи колегія суддів виходить із наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пунктчі 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як установлено колегією суддів, у даному випадку, ОСОБА_1 звернулося до адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «ГОРОДОК-КВП» стосовно не розгляду його звернення від 16.10.2023 щодо проведення ремонту паркану біля будинку №203 по вул.Армійська в м.Подільськ Одеської області.

Згідно фактичних обставин справи, приватне підприємство «ГОРОДОК-КВП» надає послуги з обслуговування багатоквартирного будинку №203 по вул.Армійська в м.Подільськ Одеської області, а ОСОБА_1 є споживачем таких послуг.

Отже, у спірних правовідносинах звернення позивача від 16.10.2023 скеровано до приватного підприємства «ГОРОДОК-КВП», яке, у розумінні приписів КАС України, не є суб`єктом владних повноважень, а відтак наявний суб`єктний склад учасників правовідносин та їх суть виключає можливість існування між позивачем та відповідачем публічно-правового спору.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що спірні відносини виникли між особами приватного права, а відтак за своїм змістом є цивільно-правовими та не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції установлено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення визначено статтею 315 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і закрити провадження у справі.

Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі передбачено статтею 319 КАС України, згідно із якою судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч.2 ст.319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що спірні правовідносини мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 420/32554/23 із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі № 420/32554/23 скасувати.

Провадження у справі №420/32554/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ГородокКВП» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутися до апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді А.В. Крусян Т.М. Танасогло