Ухвала

від 10.04.2024 по справі 390/1283/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1283/23

Провадження № 2/390/603/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Шульзі А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1 - Молочка А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ», ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ», ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якому позивач просить стягнути на його користь суму покупки, відповідно до чеку № 3328105522, яка складає 70167 грн, а також 1400 грн за послуги надані суб`єктом оціночної вартості.

01.03.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ», в особі ФОП ОСОБА_2 , моральну шкоду в сумі 10000 грн. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» виявляє неповагу до суду, окільки навмисно затягує судовий процес, як доказ відмова від передачі позову за ухвалою суду про залучення в якості відповідача по справі ФОП ОСОБА_2 , хоча як вбачається з матеріалів договорів купівлі-продажу від 17.08.2022, договору доручення та довіреності від 02.12.2019 між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 існує тісний зв`язок і те, що відповідач - 1 не передав копію позову вказує на зловживання процесуальними правом, що суперечить ст.44 ЦПК України, а тому вважає, що йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В судовому засіданні позивач підтримав подану заяву та просив задовольнити. Зазначив, що оскільки йому на цей час невідома адреса ФОП ОСОБА_2 , він вимушений направляти всю кореспонденцію на адресу товариства, де вона здійснює свою діяльність.

Представник відповідача -1 зазначив, що заява подана з порушенням строків, передбачених ЦПК України, а тому просив її повернути позивачу. Крім того, зазначив, що ця заява не направлена ФОП ОСОБА_2 , та вважає, що ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» не зобов`язана доставляти відповідачу - 2 документи, які надає позивач. Це обов`язок позивача.

Пунктом 2 ч.2 ст.49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В постанові Верхового Суду від 09.07.2020 по справі № 922/404/19 зроблено правовий висновок, відповідно до якого під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19.

Дослідивши обгрунтування поданої заяви та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги у збільшеній його частині жодним чином не пов`язані, ані з предметом, ані з підставами позову в первісній редакції. При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним ЦПК України не передбачено.

При цьому, судом встановлено, що вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, не є похідними від вимог позову в первісній редакції, оскільки задоволення позову про захист прав споживачів щодо стягнення з ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ" суми покупки моторолерів, яка складає 70167 грн, жодним чином не залежить від задоволення вимог про стягнення з ТОВ "Промислова компанія "ДТЗ", в особі ФОП ОСОБА_2 , моральної шкоди, яка спричинена позивачу процесуальною позицією відповідача -1 під час розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 197 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог - відмовити.

Заяву про збільшення позовних вимог повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу процесуальне право на звернення до суду з позовом в загальному порядку, згідно з ст.ст.175-177 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Квітка