Постанова

від 30.04.2024 по справі 161/16755/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/16755/22 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/405/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Черняк О. В.,

з участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Смоленського Д. П. звернулася в суд із зазначеним позовом до Державного підприємства (далі ДП) «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», який обґрунтований тим, що вона тривалий час перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 25 березня 2022 року № 5-к «Про призупинення дії трудового договору» відповідач призупинив дію трудових договорів з деякими працівниками, зокрема з нею, на строк з 28 березня 2022 року до 24 квітня 2022 року без виплати заробітної плати. Також відповідач 22 квітня 2022 року видав новий наказ № 7-к «Про призупинення трудового договору», яким призупинив дії трудових договорів, у тому числі з нею, з 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливістю виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану з деякими працівниками.

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що таке систематичне призупинення дії трудового договору з нею є незаконним.

Покликаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати незаконним призупинення відповідачем ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» дії трудового договору з нею, оформлене наказами відповідача № 5-к від 25 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та № 7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення трудового договору»; зобов`язати відповідача ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» допустити її до виконання своїх посадових обов`язків; стягнути з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2022 року по день проголошення рішення суду; стягнути з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року у цій справі закрито провадження у цивільній справі № 161/16755/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» допустити позивачку ОСОБА_1 до виконання своїх посадових обов`язків.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено визнати незаконним призупинення ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» дії трудового договору з ОСОБА_1 , оформлене наказами № 5-к від 25 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та № 7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення трудового договору».

Стягнуто з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ЄДРПОУ 02568058) в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року в розмірі 129 372,32 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Місюк Р. П. просив апеляційну скаргу ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Шумський Б. А. апеляційну скаргу відповідача підтримав, просив скаргу задовольнити, позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено наявності передбачених статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» підстав для призупинення дії трудового договору, які свідчили б про неможливість виконання позивачкою виробничих завдань та функцій підприємства, а також про неможливість виконання позивачкою визначених трудовим договором завдань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у відповідача ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації» на посаді фахівця з публічних закупівель відділу економіки, маркетингу, закупівель та кадрового забезпечення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

25 березня 2022 року Державним підприємством «Волинський науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації» видано наказ № 5-к «Про призупинення дії трудового договору», відповідно до якого з деякими працівниками підприємства, у тому числі і з позивачкою як провідним фахівцем з публічних закупівель, призупинено дії трудових договорів на строк з 28 березня 2022 року до 24 квітня 2022 року без виплати заробітної плати (а. с. 10, 11).

22 квітня 2022 року Державним підприємством «Волинський науково-виробничий центр стандартизації та сертифікації» видано наказ № 7-к «Про призупинення трудового договору», відповідно до якого з деякими працівниками підприємства, у тому числі і з позивачкою як провідним фахівцем з публічних закупівель, призупинено дії трудових договорів на строк з 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливістю виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану (а. с. 12, 13).

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 3034, 38, 39, 4144, 53 Конституції України.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами першою та другою статті 1 Закону № 2136-ІХ (тут і далі в редакції на час винесення оспорюваних наказів від 25 березня 2022 року та 22 квітня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23) зроблено висновок, що наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 29 червня 2023 року № 6817 «Про реорганізацію державних підприємств, що здійснюють діяльність у сферах стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів» Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (а. с. 195, 196).

Судом першої інстанції встановлено, що за період з січня 2022 року по червень 2022 року та в подальшому Державне підприємство «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» не припиняло свою роботу.

В наказі про призупинення дії трудового договору від 25 березня 2022 року № 5-к зазначено, що дії трудових договорів призупиняються у зв`язку з відсутністю замовлень. При цього генеральний директор підприємства, видаючи цей наказ, керувався Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

В наказі про призупинення трудового договору від 22 квітня 2022 року № 7-к зазначено про призупинення дії трудових договорів із 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливістю виконання роботи, або не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. При цьому генеральний директор підприємства, видаючи цей наказ, керувався статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ та Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 64/2022 зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» через військову агресію проти України, що унеможливлює надання та виконання роботи, а також у зв`язку із запровадженням воєнного стану.

Судом крім того встановлено, що на час прийняття оспорюваних наказів про призупинення дії трудових договорів, а також на час розгляду справи судом Державне підприємство «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» здійснювало свій основний вид діяльності та надавало послуги з метрології, сертифікації та стандартизації та інші, про що свідчать, зокрема, накази про виплату премій генеральному директору за І квартал 2022 року, ІІ квартал 2022 року, де підставою виплати вказано - за досягнуті показники фінансово-господарської діяльності підприємства.

Дії трудових договорів відповідач призупинив вибірково з окремими працівниками, у тому числі з позивачем, але не з усіма працівниками. Трудові договори не були призупинені з переважною більшістю працівників Державного підприємства «Волиньстандартметрологія».

Сама по собі обставина зменшення замовлень послуг відповідача після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість роботодавця забезпечити позивачку ОСОБА_1 , яка обіймає посаду фахівця з публічних закупівель відділу економіки, маркетингу, закупівель та кадрового забезпечення, роботою.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, за наявності яких Державне підприємство «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було не в змозі надавати роботу, а ОСОБА_1 не була в змозі її виконувати, відсутні, а тому призупинення дії трудового договору з позивачкою є незаконним.

Колегіясуддів такожпогоджується звисновками судупро стягненняз відповідачав користьпозивачки середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу урозмірі 129372,32грн,а самеза періодз 28березня 2022року по01 грудня 2022 року, оскільки призупинення дії трудового договору з позивачкою судом визнано незаконним.

У пункті21своєї постанови№ 13 від24грудня 1999року «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро оплатупраці» ПленумВерховного СудуУкраїни роз`яснив,що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

З врахуванням того, що середньоденна заробітна плата позивачки ОСОБА_1 складала 735,07 грн та того, що за період з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року було 176 робочих днів, суд першої інстанції правильно визначив, що розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року складає 129 372,32 грн (735,07 грн середньоденна заробітна плата позивачки х 176 робочих днів = 129 372,32 грн).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставінаведеного судапеляційної інстанціїдоходить висновку,що рішеннясуду першоїінстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді