Ухвала

від 24.06.2024 по справі 161/16755/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2024 року

м. Київ

справа № 161/16755/22

провадження № 61-7977ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року на постанову Волинського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волинський науково -виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації , метрології та сертифікації» (далі - ДП "Львівстандартметрологія") з позовом про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 129 372,32 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним призупинення ДП "Львівстандартметрологія" дії трудового договору з ОСОБА_1 , оформлене наказами від 25 березня 2022 року № 5-к «Про призупинення дії трудового договору» та від 22 квітня 2022 року № 7-к «Про призупинення трудового договору».

Стягнено з ДП "Львівстандартметрологія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року в розмірі 129 372,32 гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ДП "Львівстандартметрологія" залишено без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року залишено без змін.

У травні 2024 року ДП "Львівстандартметрологія" звернулося до Верховного Суду із касаційноюскаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року на постанову Волинського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у цій справі є вимога немайнового характеру - про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, а також вимоги майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Ціна позову за вимоги майнового характеру становить 139 372,32 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).

Щодо справи в частині вимоги немайнового характеру - визнання незаконним призупинення дії трудового договору, то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2024 року на постанову Волинського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська