Ухвала

від 29.04.2024 по справі 295/11554/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №295/11554/21 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.

Категорія 56 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання Бузган А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі №295/11554/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Сан Декор» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2023 року

встановив:

У вересні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 656 182,42 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ТОВ «СП Сан Декор» із 08.10.2014 року по 20.08.2020 року, в порушення статуту ТОВ «СП Сан Декор» та рішення засновника товариства від 08.10.2014 року, незаконно виплачувала собі заробітну плату у значно більшому розмірі. Компетентний орган товариства, який має повноваження щодо встановлення розміру заробітної плати директору товариства, відповідних рішень про схвалення вказаних вище виплат не ухвалював.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СП Сан Декор» безпідставно отримані кошти у розмірі 656 182,42 грн. та 6 561,82 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2023 року скасовано, а провадження у справі закрито.

Повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Сан Декор», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

23 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої просила стягнути з ТОВ «СП Сан Декор» на свою користь 14 764,11 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування заяви зазначала, що у провадженні апеляційного суду знаходилась дана цивільна справа, провадження у якій було закрито у зв`язку з неправильним визначенням саме стороною позивача предметної юрисдикції спору. Вказувала, що відповідач понесла судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги на загальну суму 14 764,11 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 05.10.2023 року та від 17.10.2023 року, у зв`язку з чим просила покласти такі витрати на позивача на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала, просила її задовольнити.

Представник ТОВ «СП Сан Декор» в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин. Хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням положень ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, який не з`явився в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з частиною шостою статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у разі закриття провадження у справі вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною 1 статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною першою статті 4 ЦПК України. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, у порядку, встановленому статтею 44 ЦПК України.

Відповідач стверджує, що необґрунтованість дій позивача, виражених у свідомому поданні позову до суду неналежної юрисдикції, підтверджена фактом закриття апеляційним судом провадження у справі.

Однак, колегія суддів з такими доводами відповідача не погоджується, оскільки закриття провадження у справі №295/11554/21 не підтверджує ні відсутність спору між позивачем та відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції.

При цьому, закриваючи провадження у справі, суд не встановив факт зловживання позивачем його процесуальними правами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача обов`язку щодо відшкодування відповідачу витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України та ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 270, 367, 368 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №295/11554/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Сан Декор» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 02 травня 2024 року.

Головуючий Судді