Рішення

від 31.10.2007 по справі 1/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/121

31.10.07

За позовом     Приватного підприємства " Білдінг-трейд"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна торгівельна корпорація "Інтер сервіс"

про                    стягнення 16 896,11 грн.

Суддя  Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    не з'явились

від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Білдінг-Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна торгівельна корпорація «Інтер сервіс»про стягнення заборгованості у розмірі 16 896 грн. 11 коп. за Договором поставки  № 20 від 01.02.2006, у тому числі 11 050,00 грн. –основний борг, 1 079,51 грн. –сума інфляційних витрат, 362,05 грн. –3 % річних, 4 404,55 грн. –пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до умов вищезазначеного договору, не виконує своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати коштів за отриманий товар.

Ухвалою суду від 13.07.2007 було порушено провадження у справі             № 1/121 та призначено розгляд справи на 11.09.2007.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по справі, в яких заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.09.2007, в зв'язку з тим, що представник відповідача не з'явився в судове засідання та не виконав вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження від 13.07.2007, судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.10.2007.

В судове засідання 10.10.2007 позивач та відповідач не направив своїх повноважних представників, вимоги ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили в зв'язку з чим в судовому засіданні оголошена ухвала про відкладення розгляду справи на 31.10.2007.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, позивач та відповідач в судове засідання 31.10.2007 не з'явились, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надали, вимоги ухвал суду від 13.07.2007, 11.09.2007 та 10.10.2007 не виконали.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2006 року між Приватне підприємство «Білдінг-Трейд»(надалі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна торгівельна корпорація «Інтер сервіс»(надалі – покупець) було укладено Договір поставки № 20 (надалі –Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність постачальника товар, в якості, асортименті та по ціні вказаної в накладній, яка є невід»ємною частиною Договору, а постачальник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна на товар є договірна та вказується у відповідних накладних. Загальна сума Договору складає 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Згідно із пунктом 6.1.2. Договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в наступному порядку –передоплата 50 % згідно графіку отриманого товару; повний розрахунок протягом 3 банківських днів з дати поставки товару.

Датою поставки вважається дата зазначена в накладній (п. 5.2. Договору).

Факт поставки товару на загальну суму 34 358,00 грн., підтверджується видатковими накладними № РН-000452 від 31.05.2006 на суму 1 915,00 грн.,          № РН-000317 від 28.04.2006 на суму 1 178,00 грн., № РН-000290 від 20.04.2006 на суму 2 250,00 грн., № РН-000232 від 31.03.2006 на суму 2 430,00 грн., № РН-000204 від 31.03.2006 на суму 13 365 грн., № РН-000218 від 31.03.2006 на суму 3 780,00 грн., № РН-000239 від 05.04.2006 на суму 3 750 грн., № РН-000250 від 07.04.2006 на суму 500,00 грн., № РН-000233 від 31.03.2006 на суму 5 190,00 грн., належним чином копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач покладені на нього обов'язки щодо оплати отриманого товару на момент розгляду справи у суді виконав лише частково.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача згідно Договору становить 11050 грн.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки товар) у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вище наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу підлягають задоволенню в повному розмірі в сумі 11050 грн.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що на момент винесення рішення у справі суду не надано доказів оплати відповідачем заборгованості за придбаний у позивача товар, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язання.

Позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 404,55 грн. за період з 01.04.2006р. по 15.05.2007р.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що покупець за Договором несе відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді неустойки у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Суд зазначає, що оскільки розмір пені при обчисленні від суми заборгованості перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, то розмір пені потрібно обчислювати відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, і є підстави для застосування відповідальності за нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення з 01.04.2006р. по 15.05.2007р., підлягають задоволенню згідно розрахунку суду в сумі 2 104 грн. 95 коп.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України збитки від інфляції в розмірі 1 079,51 грн. та три проценти річних в сумі 362,05 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавства не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 ЦК України, підлягають стягненню інфляційні витрати в розмірі 1 079,51 грн. та        3 % річних в сумі 362,05 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідно до ст. 4і Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими до суду доказами.

Позивачем були надані суду належні докази на підтвердження обставин, викладених ним в позові.

Між тим, відповідачем суду не надано жодних доказів виконання зобов'язань перед позивачем або неможливості їх виконання в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно ч.2 цієї ж статті Закону відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Водночас, всупереч згаданій нормі Закону відповідачем не доведено факт виконання своїх зобов'язань перед позивачем по оплаті придбаного товару або відсутності своєї вини в порушенні таких зобов'язань.

За таких обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, Господарський суд міста Києва вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 11050 грн., 2 104 грн. 95 коп. –пені, інфляційні витрати в розмірі 1 079,51 грн. та 3 % річних в сумі 362,05 грн. є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 168,96 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 610, ч.1 ст.612, ч.1, ч.2 ст.614, ч.2 ст.625  Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна торгівельна корпорація «Інтер сервіс»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 25, р/р 26003001306575 в АКБ «Райффайзенбанк Україна», МФО 300528, код ЄДРПОУ 32206833, або з будь–якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Білдінг-Трейд»(61106, м. Харків, с. Плиткове; р/р 26006002979001 у філії ВАТ КБ «Надра»ХРУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 32676375) 11 050 (одинадцять тисяч п'ятдесят)грн. боргу, 2 104 (дві тисячі сто чотири)грн. 95 коп. –пені, інфляційні витрати в розмірі 1 079 (одна тисяча сімдесят дев'ять)грн. 51 коп. та 3 % річних в сумі 362 грн. 05 коп., 168 (сто шістдесят вісім)грн. 96 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                          В.І. Мельник