Постанова

від 29.04.2024 по справі 918/420/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Справа №918/420/16(918/580/20)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 (повний текст - 03.01.2024) у справі №918/420/16(918/580/20) (суддя Марач В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбазальтінвест" (33028, м.Рівне, вул.В`ячеслава Чорновола, 13, код ЄДРПОУ 41620705,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" (33001, м.Рівне, вул.Руська, буд.29А, код ЄДРПОУ 42709663)

про витребування майна із чужого незаконного володіння

в межах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул.Степанська, 115, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026)

про визнання банкрутом

за участю представників:

ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" не з`явився;

ОСОБА_1 - Величко О.М. (в залі суду);

ТОВ "Укрбазальтінвест" - не з`явився;

ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" - не з`явився;

арбітражний керуючий не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбазальтінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" про витребування майна із чужого незаконного володіння. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" (33001, м.Рівне, вул.Руська, буд.29А, код ЄДРПОУ 42709663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія (вул.Степанська,115, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 35462026) будівлі та земельні ділянки, розташовані за адресою Рівненська область, м.Костопіль, вул.Степанська, 115, а саме: гараж (літ.Ж), площею 96 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334323256234; будівля складу сировини (літ.І), площею 1182,2 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334318656234; будівля складу (літ.Й), площею 4027,3 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334314656234; будівля магазину (літ.К), площею 91,4 м.кв реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334305856234; будівля цеху БТВ (літ.М), площею 13363,5 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334296556234; адмінбудівля (літ.А-2), площею 948,2 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334289456234; будівля ремонтно-механічного цеху (літ.В), площею 1711,1 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334278656234; гараж (літ.Г), площею 362,7 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334269556234; будівля центрального складу (літ.Д), площею 125,2 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334243256234; будівля складу (літ.Н), площею 193,7 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334231656234; будівля градирні (літ.Т), площею 32,3 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334183956234; будівля заправки (літ.Ф), площею 9,7 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334153456234; скважина (літ.Ч), площею 8,9 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1334118156234; будівля обліку газу (літ.У), площею 11,2 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333664156234; будівля складу готової продукції (літ.О-2), площею 557,6 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333635456234; будівля складу готової продукції (літ.Ш-1), площею 528,1 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333600756234; будівля прохідної (літ.Б), площею 23 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333568356234; будівля прохідної (літ.Щ-2), площею 5,3 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1333430356234; земельна ділянка, площею 0,4553 га, кадастровий номер 5623410100:03:007:0066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 272352156234; земельна ділянка, площею 0,0077 га, кадастровий номер 5623410100:03:010:0029, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270806856234; земельна ділянка, площею 7,9989 га, кадастровий номер 5623410100:03:003:0004, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270762256234; земельна ділянка, площею 0,1048 га, кадастровий номер 5623410100:03:010:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270745356234; земельна ділянка, площею 0,6588 га, кадастровий номер 5623410100:03:007:0067, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270704156234;земельна ділянка, площею 0,2418 га, кадастровий номер 5623410100:03:004:0002, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270677156234; земельна ділянка, площею 0,3029 га, кадастровий номер 5623410100:03:003:0005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 270645456234. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" (33001, м.Рівне, вул.Руська, буд.29А, код ЄДРПОУ 42709663), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбазальтінвест" (33028, м.Рівне, вул.В`ячеслава Чорновола, 13, код ЄДРПОУ 41620705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія (вул.Степанська,115, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 35462026) по 3536 грн 43 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 (апелянт-1) звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт-1 вважає вимоги позивача безпідставним так як, реєстраційна дія щодо задоволення вимог іпотекодержателя, ОСОБА_1 , вчинена приватним нотаріусом відповідно до п.2 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», який перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Відповідно, записи в державний реєстр вносяться на підставі рішень державного реєстратора.

Запис у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно вноситься на підставі прийнятого рішення, в той же час позивач рішень приватного нотаріуса, що діяв як державний реєстратор не оскаржував, а відтак, сам по собі, запис в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є результатом вчинення дій та прийнятих рішень, не може бути скасований, тобто відсутні підстави для витребування майна, з огляду на те, що рішення про перехід права власності є чинним і ніким не скасоване.

За доводами апелянта-1 судом не врахована правова позиція у подібних правовідносинах, а саме - визнання недійсними результатів торгів (аукціону) на виконання рішення суду про грошове стягнення є підставою для витребування власником майна від добросовісного набувача за статтею 388 ЦК України, оскільки продане на таких торгах (аукціоні) майно вважається таким, що вибуло від власника поза його волею іншим шляхом - шляхом проведення публічних торгів іншою особою на виконання судового рішення про стягнення коштів. Така правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно постанови від 03.10.2011 у справі №51/232 та постанови від 17.10.2011 у справі №5002-8/5447-2010, а також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2018 у справі №904/11074/16. Тобто, для витребування майна необхідною умовою є визнання недійсним підстави на якій таке майно перейшло у власність іншої особи.

Також зазначає - майно, що є предметом спору не було загублено власником, не було викрадено у власника або особи, якій він передав в управління, вибуло з володіння власника на підставі іпотечного застереження, що і є вираженням волі власника на перехід права власності на майно у випадку невиконання ним своїх грошових зобов`язань

Таким чином, станом на день звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, мораторій на задоволення вимог забезпеченого кредитора, яким є ОСОБА_1 , припинився, оскільки ОСОБА_1 відчужив належне йому майно, що свідчить про його намір задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна.

Власником майна стало ТОВ "Захід-Базальт-Інвест" на відплатній основі, а тому майно не може бути витребуване у ОСОБА_1 , який нічого не порушив та є добросовісним набувачем.

На підставі викладеного апелянт-1 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Листом від 05.02.2024 матеріали справи витребувано з господарського суду Рівненської області.

13.02.2024 матеріали справи №918/420/16(918/580/20) надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20) та призначено розгляд апеляційної скарги на 03.04.2024 об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" (апелянт-2) звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що ухвалене всупереч положенням матеріального закону, а тому підлягає скасуванню. Ухвалюючи спірне рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення частини 1 статті 316, частини 1, 2 статті 321 ЦК України, пункту 3 частини 1 статті 388 ЦК України.

Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд не врахував, що перший ( ОСОБА_1 ) та всі послідуючі (ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» та ТОВ «Укрбазальтінвест») володільці нерухомого майна є добросовісними набувачами за відплатними правочинами.

Стверджує, що ОСОБА_1 не знав та не міг знати про заборону відчуження майна, накладену в межах справи №918/420/16 ухвалою від 16.08.2016, оскільки набув статусу кредитора у цій справі лише 13.12.2017, тобто після проведення електронних торгів, набуття ним права власності на спірне майно та вільного розпорядження набутим ним майном.

При цьому, ні ТОВ «Захід-Базальт-Інвест», ні ТОВ «Укрбазальтінвест» не є учасниками справи про банкрутство ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія», що в розумінні закону наділяє їх статусом добросовісних набувачів.

Вважає, що ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» є добросовісним набувачем майна, а його дії відповідають принципам розумності та добросовісності, на що вказують наступі ознаки: ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» набув майно у власність за відплатним правочином, як внесок до статутного капіталу від ТОВ «Укрбазальтінвест»; попередні власники ТОВ «Укрбазальтінвест» та ОСОБА_1 теж набули дане майно за відплатними правочинами; відповідачі не знали, і не могли знати, що відносно майна накладено обтяження, обмеження та заборона відчуження; ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» не є учасником справи про банкрутство ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія»; обставини справи підтверджують наявність усіх ознак добросовісності та розумності дій ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» та інших відповідачів у справі.

За доводами апелянта-2, здійснюючи правочини щодо спірного майна відповідачі переконалися, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявних обтяжень майна відсутні записи щодо активної заборони відчуження.

Також зазначає, що судом не застосовані правові позиції Верховного Суду України у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03.10.2011 у справі №51/232, постанові від 17.10.2011 у справі №5002-8/5447-2010, постанові від 21.03.2018 у справі №904/11074/16.

Звертає увагу, що станом на день звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, мораторій на задоволення вимог забезпеченого кредитора, яким є ОСОБА_1 , припинився, і останній отримав право на задоволення своїх вимог в позасудовому порядку та процедур банкрутства

Вважає, що витребування майна у добросовісного набувача, що заволодів майном в порядку і на підставах передбачених законодавством, є незаконним та таким, що порушує права та інтереси власника - саме добросовісного набувача.

На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20). Об`єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20). Запропоновано учасникам у справі у строк до 01.04.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест".

02.04.2024 до суду від ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики П.Г. надійшов письмовий відзив, у якому, зокрема, зазначає, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема постановою Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №918/420/16, було встановлено незаконність вибуття спірного майна із власності боржника. В силу вимог ч.4 ст.75 ГПК України, такі обставини не підлягають доказуванню, тобто носять преюдиційний характер.

Ліквідатор зазначає, що у наведених апелянтом-1 постановах Верховного Суду України від 03.10.2011 у справі №51/232 та від 17.10.2011 у справі №5002-8/5447-2010, Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №904/11074/16, суди не вказували на обов`язковість визнання недійсним правочину на підставі якого спірне майно вибуло із власності особи.

У серпні 2017 року відповідачі не знали й не могли знати про майбутнє прийняття Кодексу України з процедур банкрутства у редакції, що містить норму про автоматичне припинення дії мораторію. Крім того, не враховує апелянт і обставин вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів, шляхом арешту цілісного майнового комплексу боржника, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 у цій справі.

Ліквідатор зазначає, що доводи апелянта про відсутність у кінцевого набувача інформації про обтяження майна на момент його набуття, та неможливість довідатися про обтяження, проявивши розумну обачність, спростовуються матеріалами справи.

Ліквідатор просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20) залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі від 04.03.2024 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу - до 20.03.2024.

Ввідповідно до ч.4 ст.262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Статтею 263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Однак, ліквідатором ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражним керуючим Дупликою П.Г. був пропущений зазначений строк та подано відзив на апеляційну скаргу 02.04.2024.

Згідно положень ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Клопотання про поновлення строку на подання відзиву не було подано.

Відповідно до положень ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведеного, відзив ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплики П.Г. залишається судом апеляційної інстанції без розгляду.

Ухвалою від 03.04.2024 задоволено клопотання представників апелянтів та відкладено розгляд справи на 17.04.2024 об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4.

Ухвалою від 17.04.2024 задоволено клопотання арбітражного керуючого Дуплики П.Г. та представника ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 29.04.2024 об 12:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4.

26.04.2024 до суду від директора ТОВ «Захід-Базальт-Інвест» надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження із розгляду справи №918/420/16(918/580/20) до завершення перегляду у касаційному порядку Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/5808/20 та справи №924/408/21 (924/287/23).

26.04.2024 до суду від ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючий Дуплики П.Г. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №918/420/16 (918/580/20) до розгляду справ №910/5808/20 та №924/408/21(924/287/23) Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

Заявники звертають увагу, що ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024 справу №924/408/21(924/287/23) передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права (частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України), а саме щодо недопущення покладення на добросовісного набувача індивідуального і надмірного тягаря, пов`язаного з втратою майна та необхідністю шукати способи компенсації своїх втрат, а також невиправданого та непропорційного втручання у мирне володіння майном особи, що набула його за відплатним правочином.

Також, ухвалою Верховного Суду від 23.01.2024 справу №910/5808/20 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з метою формування єдиної практики щодо застосування пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу саме на право суду, а не обов`язок, зупинити провадження у справі у випадках, встановлених ст.228 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів приймає до уваги, що у даній справі №918/420/16(918/580/20) спірне майно вибуло з власності після відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію та вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, однак у справах №910/5808/20 та №924/408/21(924/287/23) спірне майно вибуло з власності до відкриття провадження у справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що питання, які будуть досліджуватись судовою палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №910/5808/20 та №924/408/21(924/287/23), з огляду на різні обставини справ, не є подібними спірним правовідносинам у справі №918/420/16(918/580/20), а тому відсутні підстави для задоволення клопотань про зупинення провадження.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 29.04.2024 з`явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників, про причини неявки не повідомили, хоч про дату час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлялися у встановленому законом порядку.

Оскільки всі учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.04.2024 представник ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20) та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

12.07.2011 між ПАТ Укргазпромбанк і ТОВ Українська теплоізоляційна компанія укладено договір банківського кредиту №7-КЛ/11-Л (далі договір кредиту), на забезпечення виконання зобов`язань за яким укладено:

- договір іпотеки від 12.07.2011, предметом якого є цілісний майновий комплекс дільниця з виробництва базальтових теплоізоляційних матеріалів, розташована за адресою: Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 115 (далі договір іпотеки);

- договір застави (обладнання, рухомого майна) від 07.02.2014 (далі договір застави рухомого майна).

20.01.2015 рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1994/14 присуджено до стягнення з ТОВ Українська теплоізоляційна компанія на користь ПАТ Укргазпромбанк 12132634,56 грн та 16381,25 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

14.09.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду №168 Про початок процедури ліквідації ПАТ Укргазпромбанк та делегування повноважень ліквідатора банку розпочато процедуру ліквідації цього банку, а постановою Національного банку України №602 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Укргазпромбанк відкликано банківську ліцензію та ліквідовано цю банківську установу.

Рішенням Фонду від 27.07.2017 №3217 строк здійснення процедури ліквідації продовжено на один рік до 14.09.2018.

21.06.2016 господарський суд Рівненської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Кольчуга МС постановив ухвалу, якою: порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Українська теплоізоляційна компанія; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 1338862,06 грн основного боргу та 13780 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном і призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Аверкина В.В.

22.06.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення №032787 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, в якому зазначено граничний строк для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

16.08.2016 ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №918/420/16 вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс боржника за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Степанська, 115, та обладнання в кількості 8 одиниць. У цій же ухвалі з власної ініціативи суд заборонив Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України реалізацію на електронних торгах майна боржника, а саме: цілісного майнового комплексу, що належить ТОВ Українська теплоізоляційна компанія (вул.Степанська, 115, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ІК 35462026) дільниці по виробництву базальтових теплоізоляційних матеріалів та 8 одиниць обладнання, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Степанська, 115.

На підставі зазначеної ухвали суду від 16.08.2016 та відповідного судового наказу господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 винесено постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 29.08.2016 №52048165 та до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.08.2016 внесено запис про обтяження №16117571 - арешт нерухомого майна ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія».

11.05.2017 в межах процедури ліквідації ПАТ «Укргазпромбанк» проведено електронні торги, за результатами яких переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю Українська технологічна компанія-1385 (далі - ТОВ УТК-1385). Проте, оскільки переможець не виконав вимог, передбачених Регламентом роботи електронної торгової системи щодо організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, які виводяться з ринку, та банків, що ліквідуються, ТОВ УТК-1385 дискваліфіковано, що призвело до втрати ним статусу переможця. Переможцем торгів визначено ОСОБА_1 , який запропонував наступну по величині цінову пропозицію.

Згідно протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-04-25-000037-c найменування активів (майна) лоту: права вимоги за кредитним договором від 12.07.2011 №7-КЛ/11-Л. Забезпечення: Цілісний майновий комплекс дільниця по виробництву базальтових теплоізоляційних матеріалів, що розташований за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Степанська, 115. Шість земельних ділянок загальною площею 9,7702 га. Основні засоби - лінія по виробництву пелетів.

Ціна права вимоги за кредитним договором від 12.07.2011 №7-КЛ/11-Л сформована на підставі заставного майна, а саме - іпотеки цілісного майнового комплексу боржника: дільниці по виробництву базальтових теплоізоляційних матеріалів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно іпотечного договору від 12.07.2011 та застави виробничого обладнання лінії по виробництву пелетів, згідно договору застави від 07.02.2014.

06.07.2017 між ПАТ Укргазпромбанк та громадянином ОСОБА_1 укладено договори про відступлення права вимоги Банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна.

В подальшому громадянин ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. про переоформлення права власності на земельні ділянки та всі будівлі, що входили до цілісного майнового комплексу боржника ТОВ Українська теплоізоляційна компанія.

За результатами переоформлення права власності на земельні ділянки, 09.08.2017 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. були внесені записи до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності за номерами: №21883160, №21887324, №21887160, №21886720, №21886031, №21885218, №21886358.

15.08.2017 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. були внесені записи до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності за номерами: № 22009310, №22009221, №22009130, №22008961, №22008775, №22008645, №22008438, №22008274, №22007714, №22007457, №22006438, №22005801, №22005088, №21996251, №21995738, №21995132, №21994497, №21991991.

За результатами внесення даних записів до реєстру за громадянином ОСОБА_1 зареєстровано право власності на усі будівлі, що входили до цілісного майнового комплексу ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, що відображено у витягах з державних реєстрів, які залучені до матеріалів справи.

31.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Українська теплоізоляційна компанія звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про: 1) визнання недійсними електронних торгів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) від 11.05.2017 з продажу права вимоги ПАТ Укргазпромбанк до ТОВ Українська теплоізоляційна компанія за кредитним договором від 12.07.2011 №7-КЛ/11-Л (далі електронні торги); 2) визнання недійсним протоколу електронних торгів від 11.05.2017 №UA-ЕА-2017-04-25-000037-с; 3) визнання недійсним договору від 06.07.2017 №36 про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ Укргазпромбанк та ОСОБА_1 ; 4) визнання недійсним договору від 06.07.2017 про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 12.07.2011; 5) скасування внесених приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. змін до записів про обтяження нерухомого майна від 12.07.2011 №№ 4310687, 4311046, 4311558, 4312176, 4312398, 4313016, 4337839, 8515470 в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр) щодо заміни обтяжувача з ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 (далі зміни до записів у Реєстрі щодо заміни обтяжувача); 6) скасування внесених приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. змін до записів про іпотеку від 12.07.2011 №№4310663, 4311109, 4311531, 4312228, 4312377, 4313064, 4337901, 8515502 у Реєстрі щодо заміни іпотекодержателя з ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 (далі зміни до записів у Реєстрі щодо заміни іпотекодержателя); 7) скасування внесених приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. записів від 09.08.2017 у Реєстрі про проведену державну реєстрацію права власності №№ 21883160, 21887324, 21887160, 21886720, 21886031, 21885218, 21886358, за результатами внесення яких право власності на всі земельні ділянки, що входили до цілісного майнового комплексу ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, зареєстровано за іпотекодержателем ОСОБА_1 , а також скасування записів від 15.08.2017 №№22009310, 22009221, 22009130, 22008961, 22008775, 22008645, 22008438, 22008274, 22007714, 22007457, 22006438, 22005801, 22005088, 21996251, 21995738, 21995132, 21994497, 21991991, за результатами внесення яких право власності на всі будівлі, що входили до цілісного майнового комплексу ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, зареєстровано за тією ж особою (далі записи у Реєстрі про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно боржника); 8) зобов`язання осіб, уповноважених на проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, провести за ТОВ Українська теплоізоляційна компанія реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

18.10.2017 ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №918/420/16 серед іншого, визнано недійсними електронні торги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.05.2017 з продажу права вимоги ПАТ Укргазпромбанк до ТОВ Українська теплоізоляційна компанія за кредитним договором від 12.07.2011 №7-КЛ/11-Л, оформленні протоколом електронних торгів від 11.05.2017 №UA-ЕА-2017-04-25-000037-с; визнано недійсним Договір від 06.07.2017 №36 про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ Укргазпромбанк та ОСОБА_1 ; визнано недійсним Договір від 06.07.2017 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 12.07.2011; зобов`язано приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності від 09.08.2017 №21883160, №21887324, №21887160, №21886720, №21886031, №21885218, №21886358 та від 15.08.2017 №22009310, №22009221, №22009130, №22008961, №22008775, №22008645, № 22008438, №2008274, №22007714, №22007457, № 22006438, №22005801, №22005088, №21996251, №21995738, №21995132, №21994497, №1991991; зобов`язано приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. скасувати записи від 12.07.2011 №4310687, №4311046, №4311558, №4312176, №4312398, №4313016, №4337839, №8515470 у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо заміни обтяжувача із ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 ; зобов`язано приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. скасувати зміни до записів про іпотеку у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо заміни іпотекодержателя із ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 від 12.07.2011 №4310663, №4311109, №4311531, №4312228, №4312377, №4313064, №4337901, №8515502.

13.12.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №918/420/16 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ Укргазпромбанк задоволено, пункти 5-12 ухвали господарського суду Рівненської області від 18.10.2017 у справі №918/420/16 скасовано. Прийнято у цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви про визнання електронних торгів від 11.05.2017 недійсними, про визнання недійсним Договору від 06.07.2017 №36, про визнання недійсним Договору від 06.07.2017 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 12.07.2011. Відмовлено в задоволенні заяви про зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності, про зобов`язання приватного нотаріуса Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо заміни обтяжувача із ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 , скасувати зміни до записів про іпотеку у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо зміни іпотекодержателя із ПАТ Укргазпромбанк на ОСОБА_1 . Задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну кредитора у даній справі з ПАТ Укргазпромбанк на правонаступника ОСОБА_1 Замінено кредитора у даній справі ПАТ Укргазпромбанк на правонаступника ОСОБА_1 ..

12.03.2019 постановою Великої Палати Верховного Суду скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №918/420/16 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ Українська теплоізоляційна компанія про зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо проведеної державної реєстрації права власності; справу №918/420/16 у цій частині направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Зокрема, за висновками Великої Палати Верховного Суду, заявлені в цій справі вимоги боржника, який фактично оспорює перехід права власності на його майно до іншої особи переможця електронних торгів, слід розглядати як пов`язані з майном боржника, а спір з переходом права власності на його майно та в межах справи про банкрутство останнього. Оскільки вимога щодо зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Реєстрі про державну реєстрацію права власності на майно боржника за новим власником не пов`язана з іншими заявленими вимогами, так як право власності на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_1 , як за іпотекодержателем, а не як за переможцем оскаржуваних торгів та стороною оскаржуваних договорів, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду в межах справи про банкрутство цієї вимоги боржника (ТОВ Українська теплоізоляційна компанія).

24.07.2019 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №918/420/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 25.10.2017 (в частині відмови в задоволенні заяви про зобов`язання приватного нотаріуса скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо проведеної державної реєстрації права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16)) залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.10.2017 у справі №918/420/16 (в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ Українська теплоізоляційна компанія про зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо проведеної державної реєстрації права власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16) без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що як на момент прийняття оспорюваної ухвали, так і на момент розгляду апеляційної скарги громадянина ОСОБА_1 , право власності на ЦМК належало боржнику ТОВ Українська теплоізоляційна компанія. Вимога щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника поширюється і на вимоги заставних кредиторів, яким на день порушення справи про банкрутство ТОВ Українська теплоізоляційна компанія виступав ПАТ Укргазпромбанк. Уклавши 06.07.2017 договори відступлення права вимоги банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна між ПАТ Укргазпромбанк та громадянином ОСОБА_1 , останній у межах Закону про банкрутство зобов`язаний був заявитися із кредиторськими вимогами, як заставний кредитор. Недотримавшись зазначеної процедури, апелянт ОСОБА_1 фактично порушив вимоги статті 19 Закону про банкрутство; вчинив дії направлені на безпідставне зменшення активів боржника звернення на майно боржника, та, як наслідок, на зменшення ліквідаційної маси ТОВ Українська теплоізоляційна компанія. Мораторій на продаж предмету іпотеки є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання, відтак протягом дії мораторію звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе навіть на підставі рішення суду (аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №726/1538/16-ц).

В подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019 змінено постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі №918/420/16. Постановлено викласти другий абзац резолютивної частини постанови у такій редакції: Ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.10.2017 у справі №918/420/16 в частині зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності залишити без змін. У решті постанову від 24.07.2019 та ухвалу від 18.10.2017 у справі №918/420/16 у частині зобов`язання приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. скасувати записи у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія, вважаючи, що воно є власником спірного майно, і що вказане майно вибуло з його володіння поза його волею, звернулося до суду першої інстанції з позовом про витребування майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" (33001, м.Рівне, вул.Руська, буд.29А, код ЄДРПОУ 42709663), як недобросовісного набувача.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Частиною першою статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Абзацами другим і третім частини третьої, абзацом четвертим частини п`ятої статті 19 Закону про банкрутство унормовано, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; також забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Крім цього, ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 у справі №918/420/16 відповідно до вимог статті 18 Закону було вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс боржника за адресою: АДРЕСА_2 , та обладнання в кількості 8 одиниць. Також, заборонив Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України реалізацію на електронних торгах майна боржника, а саме цілісного майнового комплексу, що належить ТОВ Українська теплоізоляційна компанія (вул. Степанська, 115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ІК 35462026) дільниці по виробництву базальтових теплоізоляційних матеріалів та 8 одиниць обладнання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, на розпорядника майна арбітражного керуючого Аверкина В.В. було покладено обов`язки, передбачені частиною першою статті 18 Закону, а саме: заборонено боржнику ТОВ Українська теплоізоляційна компанія (вул.Степанська, 115, м.Костопіль, Рівненська область, 35000, ІК 35462026) укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) Аверкина В.В. правочини (договори).

При цьому, вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.08.2016 заходи забезпечення вимог кредиторів не змінювалися та не скасовувалися судами вищих інстанцій.

Тобто, у межах справи №918/420/16 про банкрутство ТОВ Українська теплоізоляційна компанія є чинним мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та вжиті заходи до забезпечення вимог кредиторів.

Однак, не зважаючи на наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника та вжиті заходи до забезпечення вимог кредиторів, 11.05.2017 в межах процедури ліквідації ПАТ Укргазпромбанк проведено електронні торги, за результатами яких переможцем визначено ТОВ Українська технологічна компанія-1385, яку в подальшому дискваліфіковано. Переможцем торгів визначено ОСОБА_1 , який запропонував наступну по величині цінову пропозицію.

06.07.2017 ПАТ Укргазпромбанк та громадянином ОСОБА_1 укладено договори відступлення права вимоги банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна.

Після укладення договорів відступлення права вимоги банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна громадянин ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса про переоформлення права власності на земельні ділянки та всі будівлі, що входили до цілісного майнового комплексу боржника ТОВ Українська теплоізоляційна компанія.

09.08.2017 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. переоформлено право власності на земельні ділянки, що були у складі ЦМК ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, про що були внесені записи до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно. 15.08.2017 були внесені записи про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Однак, судами першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі №918/420/16 було встановлено, що приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. були передчасно внесені записи до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності стосовно ЦМК боржника ТОВ Українська теплоізоляційна компанія.

У пункті 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав).

Згідно з абзацом першим частини другої статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У Постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі №918/420/16 встановлено, що ні ОСОБА_1 , ні його представник до суду апеляційної інстанції не надали жодного документа, який підтверджував би право власності на майно цілісного майнового комплексу боржника ТОВ Українська теплоізоляційна компанія за громадянином ОСОБА_1 . Банк не здійснював реалізацію майна, належного боржнику на праві власності, а виставляв на електронних торгах лот із продажем прав вимоги банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна.

Отже, рішеннями судів у справі №918/420/16 підтверджено протиправність проведеної нотаріусом державної реєстрації права власності на майно ТОВ Українська теплоізоляційна компанія за ОСОБА_1 , а отже, існує необхідність відновлення попереднього майнового стану боржника шляхом повернення усього нерухомого майна у власність ТОВ Українська теплоізоляційна компаній.

При цьому, після винесення судом касаційної інстанції постанови від 07.11.2019, приватним нотаріусом Кострикіним В.І. не вжито жодних заходів на виконання рішення суду - не скасовано записи про реєстрацію права власності у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не повернуто майно законному власнику.

Таким чином, право власності на цілісний майновий комплекс належало боржнику ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, що спростовує доводи відповідачів про те, що ОСОБА_1 був власником спірного майна.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2019 у справі №726/1538/16-ц, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе навіть на підставі рішення суду.

На момент прийняття ухвали господарського суду Рівненської області від 18.10.2017 право власності на цілісний майновий комплекс належало боржнику ТОВ Українська теплоізоляційна компанія.

Вимога щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника поширюється і на вимоги заставних кредиторів, яким на день порушення справи про банкрутство ТОВ Українська теплоізоляційна компанія виступав ПАТ Укргазпромбанк.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, після укладення 06.07.2017 договорів відступлення права вимоги Банку до боржника за договорами кредиту, іпотеки та застави майна між ПАТ Укргазпромбанк та громадянином ОСОБА_1 , останній у межах Закону про банкрутство зобов`язаний був заявитися із кредиторськими вимогами як заставний кредитор.

Недотримавшись зазначеної процедури, апелянт ОСОБА_1 фактично порушив вимоги статті 19 Закону про банкрутство - вчинив дії направлені на безпідставне зменшення активів боржника звернення на майно боржника, та, як наслідок, на зменшення ліквідаційної маси ТОВ Українська теплоізоляційна компанія. Мораторій на продаж предмету іпотеки є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання, відтак протягом дії мораторію звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе навіть на підставі рішення суду

Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №726/1538/16-ц.

Таким чином, право власності на цілісний майновий комплекс на момент проведення електронних торгів належало боржнику - ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, і не могло перейти до ОСОБА_1 на підставі договорів про відступлення права вимоги.

Водночас, як підтверджується матеріалами справи, протягом здійснення судом розгляду заяви про скасування записів у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також перегляду рішень судів у апеляційній та касаційній інстанції, були проведені подальші дії з відчуження нерухомого майна ТОВ Українська теплоізоляційна компанія.

Зокрема, як вбачається із інформаційної довідки №135344467 від 23.08.2018 ОСОБА_1 на підставі протоколу №1 від 27.09.2017 загальних зборів засновників передано вищевказані будівлі та земельні ділянки у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбазальтінвест (ЄДРПОУ 41620705).

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбазальтінвест передало усе майно, що входило до цілісного майнового комплексу ТОВ Українська теплоізоляційна компанія, Товариству з обмеженою відповідальністю Захід-Базальт-Інвест (ЄДРПОУ 42709663) на підставі рішення учасника №2 від 22.12.2018 та №3 від 14.02.2019, що підтверджується інформаційною довідкою №212076629 від 11.06.2020.

Таким чином, станом на дату звернення з позовом, право власності на будівлі та земельні ділянки, що входили до цілісного майнового комплексу ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія зареєстровано за ТОВ Захід-Базальт-Інвест.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.3 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Тому державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише являється засобом підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно. У випадку порушення права власності, власник має право, на підставі ст.387 ЦК України, витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбано набувачем в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право витребувати це майно від набувача, відповідно до ст.388 ЦК України. Варто зауважити, що відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, власник має витребувати своє майно із чужого незаконного володіння, якщо буде доведено, що майно вибуло з володіння власника чи особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов не володіючого власника до володіючого не власника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) юридично - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Правила частини першої статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 в справі №522/14900/19 вказано, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №914/3224/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц дійшла наступного висновку: розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням.

Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.

Метою позову про витребування майна з чужого володіння (незалежно від того, на підставі приписів яких із указаних статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно.

Близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 07.11.2018 у справах №488/5027/14-ц та №488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Умовою витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикації) є відсутність договірних відносин між сторонами спору (першим власником та останнім), а саме майно перебуває у володільця на правовій підставі (наприклад договір з третьою особою), яка оспорюється власником.

Товариству з обмеженою відповідальністю Українська теплоізоляційна компанія на праві приватної власності належить цілісний майновий комплекс - дільниця по виробництву базальтових теплоізоляційних матеріалів, який знаходиться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, м.Костопіль, вул.Степанська, 115. Зокрема, 15.04.2009 Виконавчим комітетом Костопільської міської ради Рівненської області видано Товариству відповідне Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

У даному випадку, TOВ Українська теплоізоляційна компанія не вступала у будь-які договірні відносини із нинішнім володільцем майна - ТОВ Захід-Базальт-Інвест, а нерухоме майно вибуло із володіння позивача без його волі, у зв`язку із чим обрано відповідний спосіб захисту майнових прав.

З огляду на відомості та документи, на підставі яких право власності на нерухоме майно переходило від ОСОБА_1 до ТОВ Укрбазальтінвест та в подальшому від ТОВ Укрбазальтінвест до ТОВ Захід-Базальт-Інвест, можна зробити висновок, що у обох випадках воно було передана як вклад до статутного капіталу товариства.

Колегія суддів відмічає, що хоч отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства, разом із тим - відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача.

Згідно п.3 ч.1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Колегія суддів на підставі наявних у справі доказів та встановлених обставин, дійшла висновку, що спірне майно вибуло із власності ТОВ Українська теплоізоляційна компанія без волі товариства та без належних правовстановлюючих документів, а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для витребування усіх вищевказаних будівель та земельних ділянок від ТОВ Захід-Базальт-Інвест.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишається за апелянтами.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Базальт-Інвест" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2023 у справі №918/420/16(918/580/20) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 02.05.2024

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.