Рішення

від 25.04.2024 по справі 902/235/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2024 р.Cправа № 902/235/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вул. Лебединського, буд. 34, оф. 169, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 580 924,24 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 29.02.2024 (вх. № 240/24 від 01.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" про стягнення грошових коштів в розмірі 580 924,24 грн.з яких: 497 549,00 грн - загальна сума основної заборгованості; 33 621,15 грн - пеня; 49 754,09 грн - штраф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання транспортних послуг № 110923-1Птр від 11.09.2023 в частині оплати наданих послуг.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 справу розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 06.03.2024 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/235/24 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.04.2024.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 25.04.2024, про що 04.04.2024 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою від 04.04.2024, яка 10.04.2024 доставлена до його електронного кабінету в ЄСІТС.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 06.03.2024, яка 13.03.2024 вручена представнику відповідача під розписку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0690228126680.

Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 05.10.2023, яка направлена на його електронну адресу 09.10.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 25.04.2024 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біохімтранс» (позивач, за Договором Виконавець/Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газбон» (відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір про надання транспортних послуг №110923-1Птр (надалі Договір).

Згідно з предметом даного Договору Виконавець бере на себе зобов`язання на підставі замовлення на перевезення вантажів доставити спеціалізованим автомобільним транспортом довірений йому Замовником або уповноваженою ним третьою особою Вантажовідправником, вантаж нафтопродукти паливом (надалі - вантаж), з місця відправлення до пункту призначення, згідно із товаротранспортною документацією, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі Вантажоодержувач), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти за надані послуги, згідно виставленого Виконавцем рахунку.

Відповідно до п. 1.4. Договору приймання - передача вантажу за кількістю та якістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики Міністерства економіки України Міністерства транспорту та зв`язку України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 281/171/578/155 від 20.05.2008 року (далі - Інструкція).

Відповідно до п.4.1. Договору загальна сума Договору складається з суми вартості всіх наданих послуг протягом дії цього Договору.

Згідно п.4.2. Договору за перевезення вантажу (як у цілому так і за перевезення окремої партії вантажу) Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі вартості перевезення, що відображена у узгоджених Сторонами актах приймання-передачі виконаних послуг, та на підставі наданих рахунків на оплату, шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту погодження вищевказаних документів Замовником.

Згідно п.4.7. Договору належне виконання Виконавцем умов Договору підтверджується підписанням Сторонами актів здачі-прийняття транспортних послуг.

За прострочення строку оплати за цим Договором Замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом часу, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник крім сплати пені, сплачує Перевізнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості (п. 5.4. Договору)

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2023 року. (п. 9.1. Договору)

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України (надалі також ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно з нормами статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Так, вищевказаний Договір є підставою для виникнення у сторін за цим Договором господарських зобов`язань відповідно до глави 64 ЦК України, глави 32 ГК України і згідно ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим для виконання його сторонами.

На виконання умов договору Виконавцем в період з 18.09.2023 по 30.01.2024 було надано транспортні послуги Замовнику на загальну суму 561 283,00 грн, про що складено наступні Акти наданих послуг:

Акт надання послуг №277 від 18.09.2023 на суму 1073,00 грн;

Акт надання послуг №278 від 19.09.2023 на суму 1036,00 грн;

Акт надання послуг №279 від 20.09.2023 на суму 5439,00 грн;

Акт надання послуг №280 від 20.09.2023 на суму 13 865,00 грн;

Акт надання послуг №281 від 21.09.2023 на суму 13 865,00 грн;

Акт надання послуг №282 від 22.09.2023 на суму 14 100,00 грн;

Акт надання послуг №297 від 22.09.2023 на суму 407,00 грн;

Акт надання послуг №299 від 26.09.2023 на суму 13 630,00 грн;

Акт надання послуг №298 від 30.09.2023 на суму 9472,00 грн;

Акт надання послуг №281 від 02.10.2023 на суму 3145,00 грн;

Акт надання послуг №300 від 03.10.2023 на суму 11 211,00 грн;

Акт надання послуг №330 від 04.10.2023 на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №331 від 10.10.2023 на суму 14 985,00 грн;

Акт надання послуг №334 від 11.10.2023 на суму 7 585,00 грн;

Акт надання послуг №335 від 12.10.2023 на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №326 від 17.10.2023 на суму 20 210,00 грн;

Акт надання послуг №332 від 17.10.2023 на суму 5 513,00 грн;

Акт надання послуг №333 від 18.10.2023 на суму 4 366,00 грн;

Акт надання послуг №327 від 19.10.2023 на суму 5 875,00 грн;

Акт надання послуг №328 від 23.10.2023 на суму 6 110,00 грн;

Акт надання послуг №329 від 28.10.2023 на суму 9 400,00 грн;

Акт надання послуг №325 від 06.11.2023 на суму 11 515,00 грн;

Акт надання послуг №363 від 13.11.2023 на суму 5 624,00 грн;

Акт надання послуг №365 від 14.11.2023 на суму 11 026,00 грн;

Акт надання послуг №360 від 15.11.2023 на суму 11 844,00 грн;

Акт надання послуг №364 від 17.11.2023 на суму 7 326,00 грн;

Акт надання послуг №366 від 20.11.2023 на суму 12 950,00 грн;

Акт надання послуг №361 від 21.11.2023 на суму 34 028,00 грн;

Акт надання послуг №367 від 22.11.2023 на суму 10 767,00 грн;

Акт надання послуг №365 від 24.11.2023 на суму 20 821,00 грн;

Акт надання послуг №370 від 29.11.2023 на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №383 від 01.12.2023 на суму 5 170,00 грн;

Акт надання послуг №384 від 07.12.2023 на суму 51 405,00 грн;

Акт надання послуг №386 від 08.12.2023 на суму 15 984,00 грн;

Акт надання послуг №387 від 12.12.2023 на суму 19 573,00 грн;

Акт надання послуг №385 від 19.12.2023 на суму 12 690,00 грн;

Акт надання послуг №388 від 19.12.2023 на суму 1 702,00 грн;

Акт надання послуг №389 від 21.12.2023 на суму 18 800,00 грн;

Акт надання послуг №390 від 23.12.2023 на суму 35 015,00 грн;

Акт надання послуг №392 від 23.12.2023 на суму 15 096,00 грн;

Акт надання послуг №393 від 27.12.2023 на суму 2 627,00 грн;

Акт надання послуг №394 від 27.12.2023 на суму 17 390,00 грн;

Акт надання послуг №391 від 29.12.2023 на суму 32 101,00 грн;

Акт надання послуг №16 від 09.01.2024 на суму 10 841,00 грн;

Акт надання послуг №17 від 11.01.2024 на суму 9 361,00 грн;

Акт надання послуг №15 від 20.01.2024 на суму 33 934,00 грн;

Акт надання послуг №18 від 23.01.2024 на суму 15 947,00 грн;

Акт надання послуг №24 від 30.01.2024 на суму 12 913,00 грн.

Акти надання послуг підписано Замовником та Виконавцем та скріплено печатками Сторін, чим фактично підтверджено належним чином виконане зобов`язання зі сторони Виконавця.

Згідно п.4.2. Договору за перевезення вантажу (як у цілому так і за перевезення окремої партії вантажу) Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі вартості перевезення, що відображена у узгоджених Сторонами актах приймання-передачі виконаних послуг, та на підставі наданих рахунків на оплату, шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту погодження вищевказаних документів Замовником.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи стверджується, що відповідач надані позивачем послуги перевезення оплатив частково, в сумі 63 734,00 грн, а саме:

06.10.2023 у сумі 1036,00 грн., на підставі платіжного доручення №39, з призначенням платежу «Згідно акта надання послуг №278 від 19.09.2023 у сумі 863,33 грн., ПДВ - 20% 172,67 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

06.10.2023 у сумі 1073,00 грн., на підставі платіжного доручення №38, з призначенням платежу «Згідно акта надання послуг №277 від 18.09.2023 у сумі 894,17 грн., ПДВ - 20% 178,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги »;

10.10.2023 у сумі 5439,00 грн., на підставі платіжного доручення №45, з призначенням платежу «Згідно акта №279 від 20.09.2023 у сумі 4532,50 грн., ПДВ - 20% 906,50 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

10.10.2023 у сумі 13 865,00 грн., на підставі платіжного доручення №46, з призначенням платежу «Згідно акта №280 від 20.09.2023 у сумі 11 554,17 грн., ПДВ - 20% 2310,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

10.10.2023 у сумі 13 865,00 грн., на підставі платіжного доручення №44, з призначенням платежу «Згідно акта №281 від 21.09.2023 у сумі 11554,17 грн., ПДВ - 20% 2310,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

10.10.2023 у сумі 14 100,00 грн., на підставі платіжного доручення №47, з призначенням платежу «Згідно акта №282 від 22.09.2023 у сумі 11 750,00 грн., ПДВ - 20% 2350 грн. Транспортно-логістичні послуги»;

13.10.2023 у сумі 3145,00 грн., на підставі платіжного доручення №57, з призначенням платежу «Згідно акта №281 від 02.10.2023 у сумі 2620,83 грн., ПДВ - 20% 524,17 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

13.10.2023 у сумі 11 211,00 грн., на підставі платіжного доручення №56, з призначенням платежу «Згідно акта №300 від 03.10.2023 у сумі 9342,50 грн., ПДВ - 20% 1868,50 грн. Транспортно-експедиційні послуги»;

При цьому, надані позивачем послуги перевезення на суму 497 549,00 грн відповідачем залишено без оплати, що визнається останнім в обопільно підписаному акті звірки взаємних розрахунків за період вересень 2023 року січень 2024 року за Договором № 110923-1Птр від 11.09.2023.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором щодо оплати вартості наданих послуг перевезення.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строки, а також приймаючи до уваги викладені вище обставини та доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 110923-1Птр від 11.09.2023 у розмірі 497 549,00 грн. обґрунтованими та законними.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 33 621,15 грн пені та 49 754,09 грн штрафу в порядку положень п. 5.4. Договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за прострочення строку оплати за цим Договором Замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом часу, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник крім сплати пені, сплачує Перевізнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені та штрафу відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованим.

При цьому судом враховується, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. А тому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

При перевірці розрахунку пені та штрафу за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п. 5.4. Договору. Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині оплати наданих позивачем послуг перевезення, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 33 621,15 грн та штрафу в розмірі 49 754,09 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 8 713,86 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вул. Лебединського, буд. 34, оф. 169, м. Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 45079385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436; код ЄДРПОУ 43418799) 497 549 грн. 00 коп. основного боргу; 33 621 грн. 15 коп. пені; 49 754 грн. 09 коп. штрафу та 8 713 грн. 86 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити позивачу та представнику позивача ОСОБА_1 - до електронних кабінетів в ЄСІТС. Відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 02 травня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Лебединського, буд. 34, оф. 169, м. Вінниця, 21034)