Постанова

від 14.08.2024 по справі 902/235/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Справа № 902/235/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року) на рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 (повний текст складено 02 травня 2024 року, суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вул. Лебединського, буд. 34, оф. 169, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 580 924,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" про стягнення грошових коштів в розмірі 580924,24 грн., з яких: 497549,00 грн - загальна сума основної заборгованості; 33621,15 грн - пеня; 49754,09 грн - штраф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання транспортних послуг №110923-1Птр від 11 вересня 2023 року в частині оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" про стягнення 580 924,24 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вул. Лебединського, буд. 34, оф. 169, м. Вінниця, 21034; код ЄДРПОУ 45079385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436; код ЄДРПОУ 43418799) 497 549 грн. 00 коп. основного боргу; 33 621 грн. 15 коп. пені; 49 754 грн. 09 коп. штрафу та 8 713 грн. 86 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Газбон" звернулось через поштове відправлення до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 та залишити без розгляду позовну заяву ТОВ "Біохімтранс" до ТОВ "Газбон" про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що в рішенні суду першої інстанції зазначено, що на визначену судом дату засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою від 04 квітня 2024 року, яка 10 квітня 2024 року доставлена до його електронного кабінету в ЄСІТС. При цьому, не з`явившись у судове засідання щодо розгляду справи по суті 25 квітня 2024 року, позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав, як і не надав до суду жодних доказів про зацікавленість в подальшому розгляді справи. На думку відповідача жодних підстав для розгляду справи та винесення рішення у суду першої інстанції не було, а місцевий господарський суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду.

Листом №902/235/24/3431/24 від 22 травня 2024 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Вінницької області.

03 червня 2024 року матеріали справи №902/235/24 надійшли до апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 червня 2024 року у справі №902/235/24 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року) на рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 13070,79 грн., докази направлення копії апеляційної скарги позивачу. Повідомлено скаржника, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Газбон" зобов`язане зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

13 червня 2024 року від представника ТОВ "Газбон" - адвоката Каленяка Е.А. надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 червня 2024 року у справі №902/235/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року) на рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 14 серпня 2024 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Олексюк Г.Є. у період з 05 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року включно, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року у справі №902/235/24 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року) на рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Позивач своїм правом передбаченим статтею 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

14 серпня 2024 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від директора ТОВ "Газбон" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з сімейними обставинами.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про залишення його без розгляду з огляду на таке.

Частинами п`ятою та шостою статті 42 ГПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Абзацом першим та другим частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За приписами частини восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Отже, ТОВ "Газбон" може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС або в паперовій формі.

Клопотання про відкладення розгляду справи надіслане директором ТОВ "Газбон" на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Подане директором ТОВ "Газбон" клопотання не містить відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із відповідною заявою.

Враховуючи, що директором ТОВ "Газбон" звернувся не у спосіб передбачений процесуальним законодавством, клопотання про відкладення розгляду справи подане не з використанням електронного кабінету ЄСІТС, суд дійшов висновку про повернення його заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі №911/994/23.

Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що клопотання про відкладення є необгрунтованим, до клопотання не додано жодних доказів.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біохімтранс" (позивач, за Договором Виконавець/Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газбон" (відповідач, за Договором Замовник) укладено Договір про надання транспортних послуг №110923-1Птр (надалі Договір).

Згідно з предметом даного Договору Виконавець бере на себе зобов`язання на підставі замовлення на перевезення вантажів доставити спеціалізованим автомобільним транспортом довірений йому Замовником або уповноваженою ним третьою особою Вантажовідправником, вантаж нафтопродукти паливом (надалі - вантаж), з місця відправлення до пункту призначення, згідно із товаротранспортною документацією, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі Вантажоодержувач), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити грошові кошти за надані послуги, згідно виставленого Виконавцем рахунку.

Відповідно до пункту 1.4 Договору приймання - передача вантажу за кількістю та якістю здійснюється відповідно до "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики Міністерства економіки України Міністерства транспорту та зв`язку України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20 травня 2008 року (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 4.1 Договору загальна сума Договору складається з суми вартості всіх наданих послуг протягом дії цього Договору.

Згідно пункту 4.2 Договору за перевезення вантажу (як у цілому так і за перевезення окремої партії вантажу) Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі вартості перевезення, що відображена у узгоджених Сторонами актах приймання-передачі виконаних послуг, та на підставі наданих рахунків на оплату, шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту погодження вищевказаних документів Замовником.

Згідно пункту 4.7 Договору належне виконання Виконавцем умов Договору підтверджується підписанням Сторонами актів здачі-прийняття транспортних послуг.

За прострочення строку оплати за цим Договором Замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом часу, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник крім сплати пені, сплачує Перевізнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 5.4 Договору)

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2023 року (пункт 9.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору Виконавцем в період з 18 вересня 2023 року по 30 січня 2024 року було надано транспортні послуги Замовнику на загальну суму 561 283,00 грн, про що складено наступні Акти наданих послуг:

Акт надання послуг №277 від 18 вересня 2023 року на суму 1073,00 грн;

Акт надання послуг №278 від 19 вересня 2023 року на суму 1036,00 грн;

Акт надання послуг №279 від 20 вересня 2023 року на суму 5439,00 грн;

Акт надання послуг №280 від 20 вересня 2023 року на суму 13 865,00 грн;

Акт надання послуг №281 від 21 вересня 2023 року на суму 13 865,00 грн;

Акт надання послуг №282 від 22 вересня 2023 року на суму 14 100,00 грн;

Акт надання послуг №297 від 22 вересня 2023 року на суму 407,00 грн;

Акт надання послуг №299 від 26 вересня 2023 року на суму 13 630,00 грн;

Акт надання послуг №298 від 30 вересня 2023 року на суму 9472,00 грн;

Акт надання послуг №281 від 02 жовтня 2023 року на суму 3145,00 грн;

Акт надання послуг №300 від 03 жовтня 2023 року на суму 11 211,00 грн;

Акт надання послуг №330 від 04 жовтня 2023 року на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №331 від 10 жовтня 2023 року на суму 14 985,00 грн;

Акт надання послуг №334 від 11 жовтня 2023 року на суму 7 585,00 грн;

Акт надання послуг №335 від 12 жовтня 2023 року на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №326 від 17 жовтня 2023 року на суму 20 210,00 грн;

Акт надання послуг №332 від 17 жовтня 2023 року на суму 5 513,00 грн;

Акт надання послуг №333 від 18 жовтня 2023 року на суму 4 366,00 грн;

Акт надання послуг №327 від 19 жовтня 2023 року на суму 5 875,00 грн;

Акт надання послуг №328 від 23 жовтня 2023 року на суму 6 110,00 грн;

Акт надання послуг №329 від 28 жовтня 2023 року на суму 9 400,00 грн;

Акт надання послуг №325 від 06 листопада 2023 року на суму 11 515,00 грн;

Акт надання послуг №363 від 13 листопада 2023 року на суму 5 624,00 грн;

Акт надання послуг №365 від 14 листопада 2023 року на суму 11 026,00 грн;

Акт надання послуг №360 від 15 листопада 2023 року на суму 11 844,00 грн;

Акт надання послуг №364 від 17 листопада 2023 року на суму 7 326,00 грн;

Акт надання послуг №366 від 20 листопада 2023 року на суму 12 950,00 грн;

Акт надання послуг №361 від 21 листопада 2023 року на суму 34 028,00 грн;

Акт надання послуг №367 від 22 листопада 2023 року на суму 10 767,00 грн;

Акт надання послуг №365 від 24 листопада 2023 року на суму 20 821,00 грн;

Акт надання послуг №370 від 29 листопада 2023 року на суму 3 182,00 грн;

Акт надання послуг №383 від 01 грудня 2023 року на суму 5 170,00 грн;

Акт надання послуг №384 від 07 грудня 2023 року на суму 51 405,00 грн;

Акт надання послуг №386 від 08 грудня 2023 року на суму 15 984,00 грн;

Акт надання послуг №387 від 12 грудня 2023 року на суму 19 573,00 грн;

Акт надання послуг №385 від 19 грудня 2023 року на суму 12 690,00 грн;

Акт надання послуг №388 від 19 грудня 2023 року на суму 1 702,00 грн;

Акт надання послуг №389 від 21 грудня 2023 року на суму 18 800,00 грн;

Акт надання послуг №390 від 23 грудня 2023 року на суму 35 015,00 грн;

Акт надання послуг №392 від 23 грудня 2023 року на суму 15 096,00 грн;

Акт надання послуг №393 від 27 грудня 2023 року на суму 2 627,00 грн;

Акт надання послуг №394 від 27 грудня 2023 року на суму 17 390,00 грн;

Акт надання послуг №391 від 29 грудня 2023 року на суму 32 101,00 грн;

Акт надання послуг №16 від 09 січня 2024 року на суму 10 841,00 грн;

Акт надання послуг №17 від 11 січня 2024 року на суму 9 361,00 грн;

Акт надання послуг №15 від 20 січня 2024 року на суму 33 934,00 грн;

Акт надання послуг №18 від 23 січня 2024 року на суму 15 947,00 грн;

Акт надання послуг №24 від 30 січня 2024 року на суму 12 913,00 грн.

Акти надання послуг підписано Замовником та Виконавцем та скріплено печатками Сторін, чим фактично підтверджено належним чином виконане зобов`язання зі сторони Виконавця.

Відповідач надані позивачем послуги перевезення оплатив частково, в сумі 63734,00 грн, а саме:

06 жовтня 2023 року у сумі 1036,00 грн., на підставі платіжного доручення №39, з призначенням платежу "Згідно акта надання послуг №278 від 19 вересня 2023 року у сумі 863,33 грн., ПДВ - 20% 172,67 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

06 жовтня 2023 року у сумі 1073,00 грн., на підставі платіжного доручення №38, з призначенням платежу "Згідно акта надання послуг №277 від 18 вересня 2023 року у сумі 894,17 грн., ПДВ - 20% 178,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

10 жовтня 2023 року у сумі 5439,00 грн., на підставі платіжного доручення №45, з призначенням платежу "Згідно акта №279 від 20 вересня 2023 року у сумі 4532,50 грн., ПДВ - 20% 906,50 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

10 жовтня 2023 року у сумі 13865,00 грн., на підставі платіжного доручення №46, з призначенням платежу "Згідно акта №280 від 20 вересня 2023 року у сумі 11554,17 грн., ПДВ - 20% 2310,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

10 жовтня 2023 року у сумі 13865,00 грн., на підставі платіжного доручення №44, з призначенням платежу "Згідно акта №281 від 21 вересня 2023 року у сумі 11554,17 грн., ПДВ - 20% 2310,83 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

10 жовтня 2023 року у сумі 14100,00 грн., на підставі платіжного доручення №47, з призначенням платежу "Згідно акта №282 від 22 вересня 2023 року у сумі 11750,00 грн., ПДВ - 20% 2350 грн. Транспортно-логістичні послуги";

13 жовтня 2023 року у сумі 3145,00 грн., на підставі платіжного доручення №57, з призначенням платежу "Згідно акта №281 від 02 жовтня 2023 року у сумі 2620,83 грн., ПДВ - 20% 524,17 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

13 жовтня 2023 року у сумі 11 211,00 грн., на підставі платіжного доручення №56, з призначенням платежу "Згідно акта №300 від 03 жовтня 2023 року у сумі 9342,50 грн., ПДВ - 20% 1868,50 грн. Транспортно-експедиційні послуги";

При цьому, надані позивачем послуги перевезення на суму 497549,00 грн відповідачем залишено без оплати, що визнається останнім в обопільно підписаному акті звірки взаємних розрахунків за період вересень 2023 року січень 2024 року за Договором № 110923-1Птр від 11 вересня 2023 року.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно з нормами статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Укладений між сторонами Договір є підставою для виникнення у сторін за цим Договором господарських зобов`язань відповідно до глави 64 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України і згідно статті 629 цього Кодексу є обов`язковим для виконання його сторонами.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що на виконання умов договору виконавцем в період з 18 вересня 2023 року по 30 січня 2024 року було надано транспортні послуги замовнику на загальну суму 561283,00 грн, що підтверджується підписаними обопільно актами надання послуг.

Згідно пункту 4.2. Договору за перевезення вантажу (як у цілому так і за перевезення окремої партії вантажу) Замовник сплачує Перевізникові плату у розмірі вартості перевезення, що відображена у узгоджених Сторонами актах приймання-передачі виконаних послуг, та на підставі наданих рахунків на оплату, шляхом перерахування цих коштів на поточний рахунок Перевізника, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту погодження вищевказаних документів Замовником.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем послуги з перевезення оплачено частково, а саме в сумі 63734,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №110923-1Птр від 11 вересня 2023 року у розмірі 497549,00 грн.

Крім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 33621,15 грн пені та 49754,09 грн штрафу в порядку положень пункту 5.4 Договору.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за прострочення строку оплати за цим Договором Замовник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом часу, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу. У випадку порушення строків оплати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Замовник крім сплати пені, сплачує Перевізнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені та штрафу відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України, відтак є правомірними та обґрунтованим.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 лютого 2018 року у справі №911/2813/17.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені та штрафу, та встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень пункту 5.4. Договору, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 33621,15 грн та штрафу в розмірі 49754,09 грн правомірно задоволені місцевим судом.

Відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції належних доказів в спростування доводів позивача.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи ТОВ "Газбон" про те, що суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без розгляду через неявку представника позивача та не подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частин 1 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Позивачем є особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову, надає докази та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Сторони користуються рівними процесуальними правами та несуть обов`язки згідно зі статтею 42 ГПК України. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Розгляд справи відбувається у судових засіданнях, про місце, дату і час яких суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до норм статей 177, 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 ГПК України урахуванням особливостей підготовчого засідання. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду і не розпочинає судовий розгляд по суті.

Норми статті 202 ГПК України визначають наслідком неявки в судове засідання учасників справи, якими є відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності учасника. Разом з тим, норми частини 4 цієї статті визначають наслідки неявки в судове засідання позивача як особи, що подала до суду вимогу про захист порушеного чи оспорюваного його/позивача права.

Так, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, обов`язковими умовами для залишення позову без розгляду як застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів на підставі матеріалів справи встановила, що провадження у справі №902/235/24 було відкрито Господарським судом Вінницької області 06 березня 2024року та призначено підготовче засідання на 04 квітня 2024 року.

04 квітня 2024 року від ТОВ "Біохімтранс" надійшло клопотання про розгляд підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 04 квітня 2024 року у справі №902/235/24 було закрито підготовче провадження та призначено справу №902/235/24 для судового розгляду по суті на 25 квітня 2024 року.

В судовому засіданні 25 квітня 2024 року було ухвалено оскаржуване рішення.

За наведених вище обставин у справі колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, яким повідомлялось про розгляд справи у підготовчому провадженні за його відсутності та враховуючи лише одну неявку останнього на судове засідання при розгляді справи по суті, коли було ухвалено оскаржуване рішення суду.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі №9901/439/21.

Колегія суддів не вбачає підстав для залишення Господарським судом Вінницької області позовної заяви ТОВ "Біохімтранс" без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки відсутній факт неприбуття позивача чи його представника в судове засідання повторно та позивачем подавалась заява про розгляд справи у підготовчому засіданні без його участі.

З огляду на викладене, в порушення вимог статей 76, 77 ГПК України, відповідач висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, не спростував. Посилання відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №02/235/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбон" (вх.№2422/24 від 17 травня 2024 року) на рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2024 року у справі №902/235/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/235/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "14" серпня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.