Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/19041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/19041/23

За позовом Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз»

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви б/н від 05.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА»

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» на користь Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» грошові кошти: основного боргу - 1 589 206,48 грн., пені - 147 164,87 грн., інфляційних втрат - 529 271,37 грн., 3% річних - 102 013,99 грн. та судовий збір - 35 514,85 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

08.04.2024 року через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» надійшла заява б/н від 05.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення», в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» на користь Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 року призначено розгляд заяви б/н від 05.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» на 25.04.2024 року.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява б/н від 05.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, у відповідності до вимог ст. 16 ГПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві ПП «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) складає 18 000,00 грн.

В судовому засіданні 04.04.2024 року до закінчення судових дебатів представник ПП «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» зробив усну заяву, що до суду будуть подані докази понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, у відповідності до наданих Приватним підприємством «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» доказів розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи становить 18 000,00 грн.

Судом встановлено, що 10.04.2023 року між Приватним підприємством «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» (клієнт) та Адвокатським бюро «Миколи Бляшина» (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого адвокатське бюро зобов`язується надати правову (правничу) допомогу щодо представництва інтересів в суді та правову допомогу пов`язану із позовом клієнта до ТОВ «ВТГ «Діптрансгаз» про стягнення заборгованості за надані послуги (роботи), інфляційних, пені та 3% річних.

Згідно з п. 3.1. договору вартість правової допомоги (гонорар) погоджується сторонами і вказується в додатку до цього договору чи безпосередньо в акті, або вказується в рахунку за підписом захисника.

В п. 2 додатку № 1 від 10.04.2023 року до договору визначено, що розмір гонорару за договором щодо надання правової допомоги в судовій справі за представництво в суді І інстанції 18 000,00 грн.

На виконання умов договору адвокатським бюро складено проміжний звіт з описом, в якому детально наведено перелік наданих послуг.

Зі змісту вказаного проміжного звіту вбачається, що адвокатське бюро надало клієнту наступну правову допомогу: (1) правовий аналіз відомостей, фактів та обставин щодо предмета спору (2 год.); (2) узгодження правової позиції з клієнтом (1 год.); (3) складання та підготовка позовної заяви, забезпечення надіслання копії відповідачу та подання до суду (5 год.); (4) аналіз заяви відповідача про відмову в задоволенні позову, підготовка заперечення на заяву (1 год.); (5) участь в судових засіданнях Господарського суду міста Києва (1 год.).

Представництво інтересів Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» у даній справі здійснювалося адвокатом Красовським Віталієм Борисовичем на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВК № 1113201 від 08.12.2023 року.

Отже, Приватним підприємством «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» було надано докази в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21, про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В той же час, відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на правову допомогу, клопотання про зменшення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем подано не було.

Таким чином, суд вважає, що заявлений Приватним підприємством «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із предметом позову та складністю справи, стягнення адвокатських витрат у зазначеній заявником сумі відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, справедливості, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн. підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» на користь Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА».

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 05.04.2024 року «Про ухвалення додаткового рішення» Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» у справі № 910/19041/23 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» (ідентифікаційний код 34047002, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 20) на користь Приватного підприємства «Красносільське мале приватне підприємство «МВА» (ідентифікаційний код 31358915, адреса: 35425, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Красносілля, вул. Яблунева, 2) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 02.05.2024р.

Суддя О.В. Котков