Ухвала

від 02.05.2024 по справі 913/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 травня 2024 року м.Харків Справа № 913/86/24

Провадження №6/913/86/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши

матеріали за позовом Акціонерного товариства ПроКредит Банк, просп.Берестейський, буд.107-А, м.Київ, 03115

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН", вул. Донецька, буд. 39, кв. 60, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406

відповідача-2 громадянина ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

відповідач-3 громадянина ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про стягнення 2 565 724 грн 52 коп.,

без виклику представників сторін.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство ПроКредит Банк звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ІРОН" (позичальник), громадян - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (поручителі) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №202.50135/FW202.1535 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020, а також враховуючи укладені договори поруки №421955-ДПІ від 22.09.2020, №421957 від 22.09.2020, в загальному розмірі 2 565 724 грн 52 коп., з яких: 2 194 259 грн 20 коп. основний борг (тіло кредиту), 371 465 грн 32 коп. проценти за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору №202.50135/FW202.1535 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020, допущення тривалого прострочення з оплати платежів, передбачених умовами договору; 22.09.2023 закінчився строк кредитування, однак відповідач-1 не повернув тіло кредиту та не сплатив відсотки, тому з урахуванням укладених договорів поруки №421955-ДПІ від 22.09.2020, №421957 від 22.09.2020, та невиконанням відповідачами зобов`язань за договорами, накопиченням відповідної заборгованості, позивач просить суд стягнути наявну заборгованість солідарно з відповідачів-1, 2, 3.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 25.03.2024, після усунення недоліків позовного матеріалу, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.04.2024 року о 12 год. 30 хв.; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 16.04.2024 задоволено заяву представника відповідача-3 - громадянина ОСОБА_2 , адвоката Хартова М.В. про продовження процесуального строку від 14.04.2024; продовжено відповідачу-3 строк на подання відзиву на позовну заяву до 26.04.2024 включно; відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 14.05.2024.; явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою; зобов`язано відповідача-3 - громадянина ОСОБА_2 та його представника - адвоката Хартова М.В., повідомити суд у строк до 24.04.2024 про відомі їм можливі засоби зв`язку із відповідачами-1, 2, їх актуальні поштові та електронні адреси для отримання процесуальних документів (у разі наявності у них такої інформації).

19.04.2024 через систему «Електронний суд» від АТ ПроКредит Банк в особі представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі б/н від 19.04.2024, в якій останній повідомляє, що предствник АТ ПроКредит Банк не зможе забезпечити участь у призначеному судовому засіданні в підготовчому провадженні 14.05.2024, просить розглянути справу за вісутності представника АТ ПроКредит Банк, позов підтримує.

Згідно з положеннями ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.170 ГПК України.

У відповідності до положень ч.2 ст.170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.170 ГПК України).

Отже, представник, який безпосередньо звертається до суду із відповідною заявою (підписує її), має довести обставини наявності у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (або самопредставництва) в суді інтересів юридичної особи, вцід імені якої він звернувся із заявою.

Суд зауважує про те, що у відповідності до положень ч.1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Наразі судом встановлено, що зазначену вище заяву подано АТ ПроКредит Банк до Господарського суду Луганської області через систему «Електронний суд» та підписано від імені позивача ОСОБА_3 , якого зазначено представником товариства.

На підтвердження своїх повноважень представництва інтересів позивача - АТ ПроКредит Банк, під час розгляду цієї справи ОСОБА_3 , додано до заяви довіреність в порядку передоручення від 24.11.2023 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із даними про керівника юридичної особи, що сформовані в в системі «Електронний суд».

З переліку та змісту поданих документів вбачається, що ОСОБА_3 не здійснює представництво юридичної особи в порядку самопредставництва, оскільки не є керівником або іншою особою, уповноваженою діяти від імені АТ ПроКредит Банк відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (тобто в порядку самопредставництва).

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Зазначені документи на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_3 представляти інтереси позивача саме в порядку самопредставництва юридичної особи суду не представлені; відповідні відомості про наявність таких повноважень у ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також відсутні.

Крім того, суд враховує також те, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (відповідний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №910/25456/15 тощо).

Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Зокрема, починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати приписами або відповідного закону, або статуту чи положення цієї юридичної особи, або умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі не має чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника).

Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.

Наразі, зі змісту долученої на підтвердження повноважень представника Краснікова В.Р. довіреності в порядку передоручення від 24.11.2023, складеної в довільній формі в системі «Електронний суд» вбачається, що АТ ПроКредит Банк в особі керівника Пономаренко Віктора Вікторовича на підставі витягу з ЄДР, уповноважує в порядку передоручення Краснікова Володимира Руслановича представляти інтереси АТ ПроКредит Банк в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Дана довіреність дійсна до моменту її скасування.

Пунктами 30-31 підрозділу 2 розділу III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з пунктами 32, 34, 35 підрозділу 2 розділу III Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

З огляду на вищевикладене, а також зміст самої довіреності, суд дійшов висновку про те, що зазначена довіреність видана в електронній формі АТ ПроКредит Банк, від імені якого діє його керівник ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , якого уповноважено на представництво інтересів товариства в суді.

Тобто зазначена довіреність не є довіреністю, наданою в порядку передоручення, адже видана безпосередньо довірителем (юридичною особою) повіреному - ОСОБА_3 .

Разом з цим, надаючи оцінку поданим документам на підтвердження повноважень представника Краснікова В.Р., уповноважено на представництво інтересів товариства в суді, суд зауважує про наступне.

За приписами ч.4 ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

При цьому в пп.11 п.161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України зазначено, що представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 та ст.131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч.2 ст.131-2 Конституції України).

У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).

За змістом статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної (юридичної) особи або ордером.

У відповідності до ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку позивачем заявлено майновий позов про стягнення з відповідачів 2565724 грн 52 коп., що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн *500=1 514 000 грн).

А отже, ця справа підлягає розгляду згідно вимог процесуального закону лише за правилами загального позовного провадження та не може бути визнана малозначною, про що, зокрема було зазначено судом в ухвалі від 25.03.2024 про відкриття провадження у справі.

Наразі видана на ім`я Краснікова В.Р. довіреність в порядку передоручення від 24.11.2023 не містить даних, що уповноважена особа має статус адвоката; відповідних доказів (копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю) до матеріалів заяви також не долучено.

Крім того, за результатами перевірки здійсненої судом щодо наявності відомостей на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України про адвоката Краснікова В.Р. відповідних даних також не виявлено.

Отже, враховуючи те, що цей спір розглядається за правилами загального позовного провадження, представляти інтереси позивача в справі мають право виключно адвокати та особи в порядку самопредставництва із належним підтвердженням своїх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки до заяви не додано належних доказів на підтвердження наявності у зазначеного представника повноважень на підписання та подання до суду від імені АТ ПроКредит Банк заяв (а саме доказів на підтвердження того, що зазначений представник має статус адвоката), суд дійшов висновку, що зазначену заяву подано із порушенням вимог ч.2 ст.170 ГПК Україна, а тому у відповідності до положень ч.4 ст.170 ГПК України подана заява громадянином ОСОБА_3 від імені АТ ПроКредит Банк б/н від 19.04.2024 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд зауважує позивачу про те, що повернення заяви із зазначених підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з порушеного питання, врахувавши всі вимоги процесуального законодавства.

З огляду на те, що підготовче судове засідання у справі призначено на 14.05.2024, суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

З метою належного повідомлення відповідачів-2,3, які за висновком суду могли виїхати з тимчасово окупованої території України та зареєструватися внутрішньо переміщеними особами, ухвалою суду від 08.03.2024 було направлено відповідний запит до Міністерства соціальної політики України щодо з`ясування даних про можливу реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання цих осіб, як внутрішньо переміщених.

Наразі, на запит суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь в якій повідомлено, що станом на 02.04.2024 у ЄІБД ВПО про запитуваних осіб міститься інформація, щодо:

1)відповідача-2, громадянина ОСОБА_1 , місце народження: м.Гірське, Луганської області, дата 27.04.1962, був зареєстрований та фактично проживав: АДРЕСА_3 №

адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_4 з 14.03.2022, знято з обліку 29.07.2022 у зв`язку зі смертю;

2)відповідача-3, громадянина ОСОБА_2 , особа була зареєстрована та фактично проживала: АДРЕСА_5 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_6 з 01.06.2023; телефон: НОМЕР_1 ; відомості про смерть внутрішньо переміщеної особи або визнання її зниклою безвісти відсутні.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є, зокрема, відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції в областях.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію, зокрема, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

У відповідності до положень п.14 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 №1064, витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті видається: зокрема, банку або іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, за умови пред`явлення відповідного договору або іншого документа, що згідно із законодавством підтверджує наявність заборгованості померлої особи, а також документів, які підтверджують особу та повноваження керівника чи представника банку або іншої фінансової установи.

Зокрема, положеннями п.п.1, 6 ч.1 ст.177 ГПК України передбачено, що авданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Дотримуючись цілей підготовчого провадження, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності господарського процесу, позивачу з метою перевірки одержаної інформації від Міністерства соціальної політики України про факт смерті відповідача-2 та визначення з власною правовою позицією, слід завчасно звернутися до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану та надати в судове засідання, призначене на 14.05.2024, для можливості встановлення судом вказаних обставин та визначення щодо подальшого процесуального руху у справі - витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті громадянина ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.113-115, 169 - 170, 177, 182, 232 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Заяву про розгляд справи без участі представника б/н від 19.04.2024 повернути АТ ПроКредит Банк без розгляду.

2. Встановити АТ ПроКредит Банк строк до 14.05.2024, в який позивачу перевірити дані щодо смерті відповідача-2 (громадянина ОСОБА_1 ), про що у зазначений строк поінформувати суд, надавши витяг з Реєстру про державну реєстрацію смерті вказаної особи або Довідку з органу державної реєстрації актів цивільного стану про відсутність в реєстрі даних про проведення державної реєстрації факту смерті такої особи.

У відповідності до положень ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 02.05.2024.

Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ