Ухвала

від 29.04.2024 по справі 914/2506/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

29.04.2024 Справа № 914/2506/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Марти Пришляк, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан Захід Плюс»,

про поворот виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023,

у справі №914/2506/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», м. Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан-Захід Плюс», с. Тур`я, Золочівський район,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрир-Агротех», с. Тур`я, Буський район,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

За вх. №1367/24 від 08.04.2024 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролан Захід Плюс» подав заяву про поворот виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023.

Вказана заява мотивована тим, що ТОВ «Агролан Захід Плюс» за рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2506/22 від 30.01.2023 оплатив суму стягнення в розмірі 181 620,00 грн. З врахуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023, у порядку повороту виконання рішення суду з ТОВ «ОТП Лізинг» підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 158 065,18 грн.

ТОВ «ОТП Лізинг» за вх. №10847/24 від 22.04.2024 подало заперечення на вказану вище заяву. Зокрема позивач по справі стверджує, що заява про поворот виконання рішення не підтверджена належними доказами, оплата коштів за платіжною інструкцією №905 від 10.05.2023 проведена на виконання умов договору фінансового лізингу №7505 SME-FL від 14.09.2020. Крім того до матеріалів зави долучено додаткову угоду №2 від 26.10.2023 до договору фінансового лізингу №7505 SME-FL та акт переходу у власність предмету лізингу від 26.10.2023.

Заявник у своїх поясненнях від 26.04.2024 вх. №11469/24 зазначає, що заява про поворот виконання рішення підтверджена належними та допустимими доказами, перехід у власніть предмета лізингу не є предметом розгляду питання про поворот виконання рішення суду в межах заявлених вимог, сума оплати відповідає тій, яка визначена в рішенні суду від 30.01.2023.

Розгляд заяви призначено на 29.04.2024. Представник заявника явку забезпечив, представник ТОВ «ОТП Лізинг» забезпечив участь в режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши заяву про поворот виконання рішення зазначає наступне.

Згідно з частиною 5 статті 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 9 ст. 333 ГПК України).

Підставою для подання заяви про поворот виконання рішення в розумінні заявника є скасування Західним апеляційним судом рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 та стягнення 47 108,90 грн. В контексті зазначено необхідно зупинитись на мотивації, яка покладена в основу апеляційної скарги та постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи з огляду на те, що не врахувано умови п. 11.1 договору фінансового лізингу, оскільки по закінченні строку лізингу та після здійснення всіх платежів за Договором Лізингодавець та Лізингоодержувач підпишуть акт про передачу права власності, який буде документом, що підтверджує передачу права власності на предмет лізингу. Строк лізингу не закінчився, а був достроково розірваним. Ввідповідно до п. 6.3 цього ж договору фінансового лізингу у випадку настання будь-якої із «події невиконання зобов`язання» Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та/або вилучення предмета лізингу. Відповідно до п. 6.4 договору фінансового лізингу №7505-SME-FL з моменту прийняття рішення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення предмету лізингу, і направлення відповідного повідомлення Лізингоодержувачу, право Лізингоодержувача набути право власності на Предмет лізингу на умовах цього Договору припиняється.

Тобто в апеляційній скарзі апелянт виходить з того, що договір розрізано, а тому в силу умов договору предмет лізингу підлягає поверненню лізингодавцю. Тобто сума заборгованості та її розрахунок не ставляться під сумнів апелянтом і підтвердженням цього є оплата заборгованості згідно договору фінансового лізингу. Дії ТОВ «Агролан-Захід Плюс» в частині подання апеляційної скарги, її змісту і паралельно оплата заборгованості є непослідовними. Призначення платежу в платіжній інструкції №424 від 10.05.2023: «Згідно договору фінансового лізингу №7505 SME-FL від 14.09.2020». Тобто апелянт вважаючи, що договір фінансового лізингу розірваний сплачує на виконання вказаного договору суму заборгованості. Вірогідним є той факт, що в часі посівної компанії ТОВ «Агролан Захід Плюс» могло залишитись без предмета лізингу та понести збитки, оскільки закономірним результатом розірвання договору лізингу є повернення предмета лізингу лізингодавцю, а тому провело необхідну оплату по договору.

Колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своі?м правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здіи?снення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Перш за все необхідно наголосити, що суд апеляційної інстанції встановив факт неналежного виконання умов договору ТОВ «Агролан-Захід Плюс», що послугувало підставою для відмови від договору позивачем. Закономірним в даному випадку було б повернення предмета лізингу, однак, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Агролан Захід Плюс» отримало такий предмет у власність. Сторони на підставі договору фінансового лізингу №7505-SME-FL від 14.09.2020 укладають додаткову угоду №2 та акт переходу предмету лізингу від 26.10.2023.

Оскільки предмет лізингу таки перейшов у власність лізингоодержувача, отже такий належним чином виконав умови договору лізингу на виконання якого і були сплачені кошти. Подаючи заяву про поворот виконання рішення заявник вчиняє дії, які суперечать його попередній поведінці. Суд звертає увагу, що призначення платежу в платіжній інструкції визначає платник, однак останній не вказав, що така оплата проводиться на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023.

В процесі розгляду заяви про поворот виконання рішення, на підставі долучених до матеріалів справи доказів суд не вбачає безпідставності оплати таких коштів, а суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови виходив з інших мотивів та не встановлював достовірність розрахунку заборгованості за договором фінансового лізингу.

В акті переходу у власність предмету лізингу від 26.10.2023 зазначається, що лізингоодержувач належним чином виконав умови договору фінансового лізингу №7505-SME-FL від 14.09.2020 та стає власником предмета лізингу.

В ситуації яка склалась між сторонами, оскільки поза межами судових процесів у сторін існували договірні відносини, щодо предмета лізингу, у разі якщо заявник вважає своє право порушеним, то вправі звернутись до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів.

Поведінка заявника на об`єктивне переконання суду є не добросовісною.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Якщо особа, яка має право на оскарження документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права. Постанова ВС від 07 жовтня 2020 у справі № 450/2286/16-ц (провадження 61-2032св19).

Так, слід зазначити, що Відповідач 1 своїми подальшими діями, тобто після винесення постанови Західного апеляційного господарського суду, висловив беззаперечне погодження з погашенням заборгованості за договором фінансового лізингу та на підтвердження вказаного уклав з додаткову угоду № 2 від 26.10.2023 та акт переходу права власності на предмет лізингу від 26.10.2023.

При цьому, необхідно враховувати, що виходячи з сутності відносин визначених у Договорі фінансового лізингу та Законі України «Про фінансовий лізинг» право власності на предмет лізингу переходить до Лізингоодержувача, виключно, після повного погашення заборгованості за відповідним договором та повної сплати коштів за предмет лізингу.

Як зазначалось вище оплата проведена на виконання договору фінансового лізингу, отже відсутні підстави для задоволення заяви про поворот виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 234, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви вх. №1367/24 від 08.04.2024 про поворот виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі №914/2506/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені нормами ГПК України.

Суддя Горецька З.В.