Рішення

від 17.04.2024 по справі 917/267/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 Справа № 917/267/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Фізичної особи - підприємця Чіпа Олександра Анатолійовича, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-125», адреса: 39070, Полтавська обл., Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, 1А/1, код ЄДРПОУ 01037471

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська область, Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, буд. 21

про встановлення земельного сервітуту

за участю представників сторін:

від позивача: Бахмат О. І., Охмак В. І.

від відповідача: Юрченко П. Ю.

Обставини справи: фізична особа - підприємець Чіп Олександр Анатолійович звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 125», в якому просить:

- встановити, з моменту набрання рішенням законної сили, на користь фізичної особи-підприємця Чіпа Олександра Анатолійовича строковий оплатний земельний сервітут площею 614 м кв., відповідно до плану земельної ділянки виконаного інженером-геодезистом ФОП Бортником Д.В., на земельній ділянці 5320655400:30:011:0194, загальною площею 0,3394 га, що знаходиться у смт Градизьк, Кременчуцького району Полтавської області, перебуває у власності Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та передана в оренду до ПрАТ «Пересувна механізована колона - 125» ЄДРПОУ 01037471, адреса: 39070, Полтавська обл. Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, 1А/1, відповідно до п.п. а), б) частини 1 статті 99 Земельного кодексу України, на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки 5320655400:30:011:0193;

- встановити строк сервітуту до 20.12.2028;

- встановити плату за сервітут у розмірі 3385,00 грн в рік на користь ПрАТ «Пересувна механізована колона-125» ЄДРПОУ 01037471, адреса: 39070, Полтавська обл. Кременчуцький район, смт Градизьк, вул. Київська, 1А/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що свою підприємницьку діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193 здійснює з початку 2000-х тисячних років, і протягом цього часу вільно користувався земельною ділянкою, мав виїзд із своєї території (відповідно до варіанту № 1 висновку), мав усну домовленість із керівництвом ПАТ «ПМК-125».

Проте з 2022 року виникли суперечки з керівництвом ПАТ «ПМК-125», через те, що директор Скубій Ю. В. вирішив заборонити проїзд через земельну ділянку, яку він орендує.

Отже, іншим шляхом, крім встановлення земельного сервітуту, позивач не має можливості проїзду до належних йому об`єктів нерухомості, що унеможливлює здійснення ним підприємницької діяльності. Зазначає про необхідність встановлення строкового, оплатного, земельного сервітуту площею 614 м кв.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 3762 від 19.03.2024) проти позову заперечує, посилаючись на те, що твердження ФОП Чіпа О. А. про вжиття всіх заходів для досудового урегулювання спору є таким, що не відповідає дійсності.

Зазначає, що ОСОБА_1 , який є законним користувачем сусідньої земельної ділянки загальною площею 0,3311 га, кадастровий номер: 5320655400:30:011:0193, протягом вересня 2023 року, порушуючи норми чинного законодавства, здійснив самозахоплення частини земельної ділянки 5320655400:30:011:0194, встановивши на ній бетонні конструкції, а саме: опорні стовпчики під конструкцію та парка та розсувні ворота, замінивши та зруйнувавши секцію облікованого на підприємстві паркану, не маючи при цьому жодних дозвільних документів та не погодивши це питання ні з законним власником, ні з законним користувачем. Разом з цим вказані конструкції були встановлені таким чином, що вони перешкоджали вільному доступу до трансформатора, від якого відбувається підключення до установок та приладів, які використовуються у господарській діяльності підприємства відповідача, крім цього вказаний трансформатор невідомими особами був виведений із ладу та здійснити його вчасний належний ремонт було неможливо, внаслідок чого підприємством не були вчасно виконані роботи за договірним зобов`язанням та, відповідно, був спричинений значний матеріальний збиток. Отже, здійснено правопорушення, внаслідок якого була відсутня, зокрема, можливість доступу для ремонту джерела електроенергії підприємства. 16.10.2023 лише після звернення до правоохоронних органів, без попередження невідомими особами було демонтовано певну частину паркану, але залишено на місці забетоновані елементи, які до того ж порушили земельне покриття та не прибрано встановлені замість секції бетонного паркану ворота.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером: 5320655400:30:011:0194 є предметом злочинного посягання, щодо якого здійснюється досудове розслідування (відомості внесені до ЄРДР за № 42023172010000048), а отже вирішувати будь - які питання, щодо неї, як вважає відповідач, до закінчення проведення слідчих дій є незаконним.

Також, вказує, що доводи позивача стосовно блокування його підприємницької діяльності Приватним акціонерним товариством «Пересувна механізована колона-125», є неправдивими, оскільки позивач здійснює свою господарську діяльність, а також облаштував собі під`їзд та виїзд до належних йому будівель вздовж паркану ПрАТ «ПМК -125», за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194.

Стверджує, що позивач не довів відсутність інших шляхів облаштування проїзду, підтвердив наявність такої можливості облаштуванням проїзду за територією ПрАТ «ПМК-125», не пройшов всю процедуру досудового урегулювання конфлікту, не повідомив про важливі обставини ініціювання ним і перед відповідачем інших правочинів (суборенда) та не повідомив, будучи повністю обізнаним, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, є предметом злочину в кримінальному провадженні.

17.04.2024 від третьої особи - Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли письмові пояснення (вх. № 5305), в яких проти задоволення позову не заперечує. Просить розгляд справи здійснювати без участі представника.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

ФОП Чіп Олександр Анатолійович, здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193, яка належить Градизькій селищній раді, та була передана йому в оренду відповідно до договору оренди землі від 20.12.2021.

На вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, а саме: матеріально-технічний склад та будівля промислового призначення, загальною площею 419,4 м кв., що перебуває у власності позивача, відповідно до договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 20.08.2001, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області.

Земельна ділянка, на якій знаходиться належне позивачу приміщення складу, з кадастровим номером 5320655400:30:011:0193 знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, яка перебуває в оренді у ПрАТ «ПМК-125», згідно з договором оренди землі від 22.01.2018.

Як зазначає позивач, усі можливі шляхи заїзду на територію його земельної ділянки пролягають через сусідню ділянку, що перебуває в оренді ПрАТ «ПМК-125», у зв`язку з чим він позбавлений можливості доставляти необхідні матеріали до складів та вивозити продукцію.

Для вирішення цього питання було ініційовано звернення до постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури Градизької селищної ради.

07.07.2023 проведено виїзне засідання постійно діючої комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології, раціонального природокористування та архітектури Градизької селищної ради у присутності представників Градизької селищної ради, представників ФОП Чіпа Олександра Анатолійовича та ПрАТ «ПМК-125», на якому розглянули питання щодо можливості проїзду до виробничого підприємства ФОП ЧІП Олександр Анатолійович, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 через земельну ділянку з кадастровим номером: 5320655400:30:011:0194, яка знаходиться в оренді ПАТ «ПМК-125» (договір оренди укладений ПрАТ «ПМК - 125» та Градизькою селищною радою 22.01.2018).

За наслідками огляду встановлено факт неможливості влаштування проїзду до виробничих будівель ФОП Чіпа О. А. в іншому місці, ніж через земельну ділянку орендовану ПАТ «ПМК-125», та вирішено рекомендувати ФОП Чіпу О. А. вирішити питання проїзду, шляхом укладення договору сервітуту із ПАТ «ПМК-125» (копія Протоколу № 19 від 07.07.2023 в матеріалах справи).

На замовлення позивача у справі судовим експертом Маківецьким М. В. проведено земельно - технічне дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області.

За результатами проведення земельно - технічного дослідження земельної ділянки складено Висновок експерта № 72-23 (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до дослідницької частини висновку експерта № 72-23 за результатами проведення земельно-технічного дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проаналізувавши наведені вимоги державних будівельних норм щодо нормативних параметрів проїздів, під`їздних шляхів, майданчиків для розворотів машин для забезпечення нормального функціонування будівель і споруд та виходячи з їх розмірів, об`ємно-планувального рішення, врахування існуючої забудови, інженерних комунікацій, можливості окремого під`їзду, визначається розмір земельної ділянки необхідної для користування та обслуговування будівель і споруд, що належать особам на праві власності.

Для безперешкодного доступу до будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10 на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0193 та проведення в них господарської діяльності необхідний проїзд по сусіднім земельним ділянкам, який можливо забезпечити лише шляхом встановлення сервітуту.

Виходячи із розташування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10 на експерт запропонувати два варіанти встановлення земельного сервітуту.

Варіант 1 встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів пропонується на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0194 площею 627 м2, що в більшій мірі відповідає його необхідності можливості експлуатації та обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», так як при цьому варіанті встановлюється земельний сервітут, який менш обтяжливий для можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів. Конфігурація та розміри встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів відображені в додатку № 1 до даного висновку експерта.

Варіант 2 встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально -технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів пропонується на земельній ділянці кадастровий номер 5320655400:30:011:0194 площею 160 м2, що в меншій мірі відповідає його необхідності можливості експлуатації та обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», оскільки при цьому варіанті встановлюється земельний сервітут, який більш обтяжливий для можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів. Конфігурація та розміри встановлення земельного сервітуту для можливості обслуговування будівлі матеріально-технічного складу літ. «А» та будівлі промислового призначення літ. «Б», розташованих в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, проведення в них господарської діяльності та можливості заїзду та виїзду спецтехніки та вантажних автомобілів відображені в додатку № 2 до цього висновку експерта.

Як зазначено у висновку експерта, найбільш оптимальним з технічної точки зору є варіант № 1 встановлення земельного сервітуту.

Рішення 37 (позачергової) сесії 8 скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області № 63 від 12.10.2023 погоджено ОСОБА_1 укладання договору земельного сервітуту на частину земельної ділянки комунальної власності площею 0,3394га, з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194, яка перебуває в оренді у ПрАТ «ПМК-125».

Стосовно обраної земельної ділянки для сервітуту позивач зазначає, що, відповідно до висновку експерта № 72-23 за результатами проведення земельно - технічного дослідження земельної ділянки, розташованої в смт Градизьк Кременчуцького району Полтавської області по вул. Київській, 1А/10, встановлено можливі варіанти для влаштування проїзду до об`єктів нерухомості належних позивачеві, з врахуванням господарської діяльності власника нерухомого майна, в дослідницькій частині та відображені у додатках № 1, 2 до цього висновку експерта. Найбільш оптимальним з технічної точки зору є варіант № 1 встановлення земельного сервітуту.

Варіант № 1, відповідно до цього висновку експерта становить зону земельного сервітуту у розмірі 627 м кв. (ця земельна ділянка, що пропонується як сервітут є асфальтобетонною дорогою, що веде від належної позивачеві земельної ділянки до виїзду за територію ПАТ «ПМК-125» до автодороги Н-08).

Після цього, на замовлення позивача було складено зведений план земельних ділянок, та розроблений план земельної ділянки, що була визнана експертом більш доцільною для встановлення сервітуту (№ 1 додаток до висновку), виконаний інженером-геодезистом (сертифікат № 011602 від 19.12.2013) ФОП Бортником Д. В. для встановлення земельного сервітуту, площею 614 м кв. (після здійснення точних вимірів інженерами).

30.10.2023 позивач листом звернувся до ПрАТ «ПМК-125» з пропозицією укласти договір сервітуту, відповідно до варіанту № 1, викладеного у висновку експерта № 72-23.

Відповідач отримав зазначений лист 09.11.2023.

Проте відповідач листом від 13.11.2023 відмовив у встановленні сервітуту, посилаючись, зокрема, на те, що вказані частини земельної ділянки кадастровий номер 5320655400:30:011:0194, які експертом вказані як можливі для використання в якості проїзду, використовуються в діяльності підприємства ПрАТ "ПМК-125», на них знаходяться джерела живлення, які постійно потребують ремонту, в тому числі невідкладного, ємності для зберігання, тощо, а також заплановано прокладання додаткових комунікацій саме по цих частинах.

15.11.2023 позивач повторно звернувся до ПрАТ «ПМК-125» із пропозицією укласти договір сервітуту.

Зазначений лист отриманий відповідачем 23.11.2023.

Проте листом від 28.11.2023 відповідач відмовив у встановленні сервітуту.

Отже, спираючись на висновок експерта, враховуючи, що цей варіант був визнаний більш доцільним та приймаючи до уваги той факт, що відповідачем, як підставу для відмови від укладення договору сервітуту, у листі, зазначено, що ПАТ «ПМК-125» бажає звести комунікаційні споруди на місці можливого сервітуту за варіантом № 2, вказаному у висновку експерта, позивач звернувся до суд з вимогою про встановлення сервітуту саме на земельній ділянці загальною площею 614 м кв., яка відображена у висновку експерта як більш доцільна (варіант № 1).

Позивач просить встановити строк сервітуту до 20.12.2028 та встановити плату за сервітут у розмірі 3 385 грн в рік на користь ПрАТ «Пересувна механізована колона - 125».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Види права земельного сервітуту, які можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи, закріплені у статті 99 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частиною 2 статті 402 Цивільного кодексу України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Отже, положення наведеного законодавства передбачають можливість а не обов`язок встановлення земельного сервітуту, та вимагає такого встановлення заходів щодо, встановлення сервітуту в добровільному порядку. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що обов`язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.

Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), слід відмовляти у задоволенні відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у такої особи права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту належить з`ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 2.31, 2.33, 2.34 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

З викладеного убачається, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

Позивач вказує на вичерпані ним всі можливості позасудового врегулювання спору та неможливість досягти взаєморозуміння із ПрАТ «ПМК-125» щодо укладення договору про встановлення сервітуту, а також про відсутність будь-яких інших варіантів здійснення проїзду до належних йому будівель.

У своєму позові ФОП Чіп О. А. посилається на висновок експерта № 72-23, яким визначено декілька варіантів встановлення земельного сервітуту. Найбільш оптимальним визначено варіант № 1.

Як установив суд, із запропонованим експертом варіантом № 1 встановлення сервітуту не погодився відповідач, а проти варіанту № 2 заперечує позивач, посилаючись на відсутність дороги.

Також, слід зазначити, що клопотання про призначення експертизи позивач не заявляв.

Проте визначальним при вирішенні питання щодо встановлення сервітуту є доведення неможливості задовольнити потребу у проїзді до складу та будівель промислового призначення позивача іншим шляхом, ніж через земельну ділянку відповідача.

Посилання позивача на те, що єдиний проїзд до його будівель проходить через земельну ділянку відповідача, суд відхиляє, оскільки саме лише існування такого проїзду не є підставою для задоволення вимог про встановлення сервітуту, який і встановлюється виключно за умови неможливості забезпечення проїзду будь-яким іншим чином, у тому числі шляхом облаштування нового проїзду іншим маршрутом, чого у цій справі не встановлено.

Відповідач у відзиві на позові повідомив, що позивач здійснює свою господарську діяльність, а також облаштував собі під`їзд та виїзд до належних йому будівель вздовж паркану ПрАТ «ПМК -125», за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5320655400:30:011:0194.

Позивач не довів неможливість проїзду до свого майна та неможливість здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю доступу до приміщень станом на час розгляду цієї справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення сервітуту.

Посилання відповідача у відзиві на позов на кримінальне провадження суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Натомість матеріали господарської справи № 917/1746/22 не містять вироку суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, докази, отримані на стадії кримінального провадження не є доказами в розумінні частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, не є допустимими доказами в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону, суд, в такому випадку, вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.04.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ