Ухвала

від 30.04.2024 по справі 925/415/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/415/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від скаржника та органу ДВС: не з`явились,

розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ», подану від імені товариства адвокатом Капустіним М.Р., про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії (ВП № 69310532)

у справі за заявою приватного підприємства «ПІД КЛЮЧ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Від ТОВ «Енергія» надійшла скарга, в якій скаржник просить суд:

1.Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анни Сергіївни в межах виконавчого провадження № 69310532, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо розшуку майна, що підлягає витребуванню за судовим рішенням, строку та порядку перевірки виконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні № 69310532.

2.Зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анну Сергіївну або іншу посадову особу відділу державної виконавчої служби усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69310532 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2019 по справі № 925/415/18, із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

3.Стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999049, вул. Гната Юри, буд. 9, м. Київ, 03148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 30141294, вул. Соборна, буд. 89, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2024 призначено скаргу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10:00 годину 30.04.2024.

До дня судового засідання до суду пояснення щодо поданої скарги від органу ДВС не надходили.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, що не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Пунктом 4 постанови Господарського суду Черкаської області від 07.08.2018 по справі № 925/415/18 зобов`язано керівника ТОВ «ЕНЕРГІЯ» Конашкова А.І. передати ліквідатору товариства фінансово-господарську документацію ТОВ «ЕНЕРГІЯ», матеріальні та інші цінності банкрута.

Для примусового виконання пункту 4 постанови від 07.08.2018 видано наказ від 04.07.2019 по справі № 925/415/18, який пред`явлено ТОВ «ЕНЕРГІЯ» в особі ліквідатора для примусового виконання до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкрито виконавче провадження № 69310532 від 11.07.2022.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Засади виконавчого провадження визначені в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», до яких належать наступні:1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Перелік прав та обов`язків виконавця, в тому числі державного, визначено ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»:

« 2. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом».

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»:

« 3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; (…) 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (…), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; (…) 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; (…) 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; (…) 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; (…) 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/ електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком».

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних (ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вищевказані права виконавця кореспондуються із його обов`язком щодо здійснення заходів примусового виконання рішень та кінцевою метою виконавчого провадження повне виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

У даних висновках суд звертається до правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 901/2028/13 та від 14.06.2018 у справі № 922/4575/16.

Досліджуючи надані скаржником докази, отримані із Автоматизованої системи виконавчого провадження, судом було встановлено наступні обставини:

Державним виконавцем протягом здійснення примусового виконання наказу в межах виконавчого провадження не направлялися на адресу боржника вимоги державного виконавця про примусове виконання судового рішення до отримання адвокатського запиту від 09.02.2024.

Лише після отримання відповідного запиту державним виконавцем направлено на адресу боржника вимогу від 22.02.2024, що відображено у відомостях з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Натомість, не направленням вимог на адресу боржника про виконання судового рішення державним виконавцем не забезпечено дотримання п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та засад виконавчого провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Враховуючи суть судового рішення, примусове виконання якого здійснюється, державний виконавець повинна була здійснити дії для отримання доступу до об`єктів нерухомості, належних боржнику, а за їх відсутності, до місця, де боржник проживає, для того, щоб встановити наявність або відсутність за цими адресами майна та документів, що мають бути передані стягувачу.

Разом із тим, з матеріалів, наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що державним виконавцем з дня відкриття виконавчого провадження будь-яких дій, спрямованих на отримання рішення суду про примусове проникнення до житла боржника не здійснювалося.

В матеріалах справи № 925/415/18 також відсутні звернення державного виконавця про примусове проникнення до житла, так само згідно матеріалів, наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець за місцем проживання боржника виходи не здійснювала.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абз. 2, 3 ч. 3 ст. 63 Закону).

З аналізу відомостей, що наявні в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що будь-яких дій, спрямований на накладення штрафу на боржника за невиконання судового рішення, здійснення заходів щодо перевірки виконання рішення боржником у встановлені чинним законодавством строки державним виконавцем не вживалися.

Таким чином, дана обставина свідчить про порушення державним виконавцем вимог ч. 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 4 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), за неможливості з`ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Натомість, з АСВП вбачається, що державний виконавець не зверталася з поданням до суду про розшук боржника.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-13 КУпАП невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 розділу XIV Інструкції протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, разом з матеріалами, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, не пізніше наступного робочого дня передається начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Згідно ч. 1 розділу XIV Інструкції порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.

У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно матеріалів справи, питання щодо притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення не порушувалися державним виконавцем, не зважаючи на тривалість невиконання судового рішення.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, що підтверджуються належними доказами, вбачається наявність ознак бездіяльності державного виконавця в межах виконавчого провадження № 69310532.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Скаржник зазначив, що ним понесено витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. за підготовку скарги для її подання до суду, що підтверджено доказами, доданими до матеріалів справи разом із скаргою.

Заперечень щодо заявлених судових витрат від органу ДВС не надходило.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №910/12876/19.

Відтак, суд, дослідивши перелік наданих послуг адвокатом, витрачений час та вартість, приходить до переконання, що сума витрат на надану професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. не відповідає критеріям Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є співрозмірною та розумною із урахуванням проведеною (виконаною) роботою адвоката, а тому заявлена вимога підлягає до часткового задоволення.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ», подану від імені товариства адвокатом Капустіним М.Р., на бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анни Сергіївни в межах виконавчого провадження № 69310532 задовольнити частково.

2.Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анни Сергіївни в межах виконавчого провадження № 69310532, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо розшуку майна, що підлягає витребуванню за судовим рішенням, строку та порядку перевірки виконання боржником судового рішення у виконавчому провадженні № 69310532.

3.Зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко Анну Сергіївну або іншу посадову особу відділу державної виконавчої служби усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69310532 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2019 по справі № 925/415/18, із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».

4.Стягнути з Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999049, вул. Гната Юри, буд. 9, м. Київ, 03148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 30141294, вул. Соборна, буд. 89, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С.Боровик