Ухвала

від 25.04.2024 по справі 757/15739/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15739/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглядаючи кримінальне провадження № 12024000000000321 відомості про яке 07.02.2024 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ; представники потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; захисник ОСОБА_8 ; обвинувачений ОСОБА_3 ; представник власника майна ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

Печерським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12024000000000321 відомості про яке 07.02.2024 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

До суду надійшло клопотання директора ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_10 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 у справі № 757/1797/22-к на грошові кошти у сумі 93 777 777 грн (дев`яносто три мільйони сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок), що обліковуються (розміщені) на депозитному рахунку АРМА (код ЄДРПОУ 41037901) № НОМЕР_1 , відкритому у Філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277)., з мотивів того, що

в його застосуванні відпала потреба

В судовому засіданні представник ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» - адвокат ОСОБА_9 клопотання підтримала з пістав викладених у ньому.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано з метою забезпечення збереження речових доказів та в його застосуванні не відпала потреба, а тому підстави для його скасування відсутні. Також зазначив, що доказів того що саме ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» є власником вказаного майна не надано.

Представники потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали позицію прокурора, просили у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_3 при вирішенні вказаного клопотання покладалися на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосуються клопотання яке вирішується, суд дійшов наступних висновків.

Суд у відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України має право скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких зокрема відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 у справі № 757/1797/22-к, накладено арешт на грошові кошти у сумі 93777777 грн (дев`яносто три мільйони сімсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят сім гривень 00 копійок), що обліковуються (розміщені) на депозитному рахунку АРМА (код ЄДРПОУ 41037901) № НОМЕР_1 , відкритому у Філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277).

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 задовольняючи клопотання прокурора слідчий суддя виходив з того, що арешт зазначених грошових коштів необхідний з метою їх збереження як речового доказу, оскільки він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Завданням кримінального провадження у відповідності до ст. 2 КПК України визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зазначена норма кореспондується з положеннями п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України за якими ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Враховуючи те, що на даний час у кримінальному провадженню триває судовий розгляд, докази у справі, в тому числі й речові не досліджені, а тому суд вважає, що дане клопотання є передчасним, а подальше збереження арешту майна буде відповідати завданням даного кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України та меті застосування заходу забезпечення кримінального провадження, передбаченій ч. 1 ст. 131 КПК України, такій як дієвість кримінального провадження та ч. 3 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.

Окрім цього слід зазначити, що заявником не надано належного підтвердження правосубєктності на звернення із клопотаннями про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, право на яке за вказаною нормою виникає у власників (володільців) або користувачів арештованого майна.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Натомість, суд одночасно роз`яснює стороні захисту, а також особам, на майно яких накладено арешт, що відмова у задоволенні клопотань про скасування арешту не позбавляє права повторного звернення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 100, 131, 170, 174, 372, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання директора ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД» ОСОБА_10 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_11