Ухвала

від 04.09.2024 по справі 757/15739/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15739/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження № 12024000000000321 відомості про яке 07.02.2024 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ; представники потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; захисник ОСОБА_7 ; обвинувачений ОСОБА_3 , представник власника майна ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024000000000321 відомості про яке 07.02.2024 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі № 757/63449/21-к на легковий автомобіль Mercedes-Benz AMG E43, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , в кузові сірого кольору, а також на мотоцикл, BMW R 1250 R, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , зеленого кольору.

В обґрунтування клопотання представник власника майна посилається на те, що арешт на вказане майно накладено необґрунтовано в силу того, що у клопотанні прокурор не зазначив, а слідчий суддя в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України не врахувала розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника та третіх осіб.

Також вказує на те, що на етапі судового розгляду даного кримінального провадження у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, оскільки подальше його застосування не виправдовує таке втручання у право власності та порушує справедливий баланс між гарантованими законом інтересами обвинуваченого, як власника майна із завданнями цього кримінального провадження.

Представник власника майна, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні подане клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор та представники потерпілих у задоволенні клопотання просили відмовити, зазначаючи, що потреба в арешті майна не відпала, а подальше його застосування виправдовує таке втручання у право власності ОСОБА_9 .

Вислухавши думку учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосуються клопотання яке вирішуються, суд дійшов наступного висновку.

Суд у відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України має право скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких зокрема відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є арешт майна.

За фактичних обставин кримінального правопорушення викладених в обвинувальному акті, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме, у тому, що він діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, що діяли від імені та в інтересах «ОЛЕОС СВІС С.А. », ТОВ «ЗНАМЕНІВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКТНИЙ ЗАВОД», ТОВ «АПК ЕНЕРГІЯ», ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА», іншими невстановленими особами, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, ввели АТ «РІЕТУМУ БАНКА» в оману, надавши до банку неправдиві відомості про постачальника олії соняшникової, що була завезена у період з 23.04.2021 по 01.05.2021 до ТОВ МП «ТЕРМІНАЛ-УХЗС» у квоту компанії «ОЛЕОС СВІС С.А.», надавши до банку дані та документи щодо ТОВ «АГРОФІРМА УКРАЇНА» як постачальника олії згідно з контрактом № SFO230421.01, достовірно знаючи, що зазначена олія до терміналу завезена ТОВ «АПК Енергія» по контракту № SFO230421.01, у зв`язку з чим протиправно заволоділи кредитними коштами АТ «РІЕТУМУ БАНКА» у сумі 3 млн. Євро, що станом на 20.05.2021 за офіційним курсом Національного банку України становило 100 464 000 грн., що є особливо великим розміром.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі № 757/63449/21-к накладено арешт на рухоме майно дружини обвинуваченого - ОСОБА_9 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, як виду покарання, в разі визнання ОСОБА_3 винуватим за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Разом із тим, слідчий суддя зазначив, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Під час розгляду поданого клопотання про скасування арешту майна, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону слідчим суддею при постановленні ухвали про накладення арешту на майно, її законності та обґрунтованості, оскільки дане питання не відноситься до компетенції суду першої інстанції, а лише оцінює наявність підстав для скасування арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право суду на скасування арешту майна, із можливістю надання учасниками процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед судом їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Фактичною підставою накладення арешту на майно є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність накладення арешту на майно зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене або пошкоджене.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:

- відпали підстави його застосування;

- арешт було накладено необґрунтовано.

Розглядаючи кримінальне провадження по суті, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, судом встановлено, що арешт майна перешкоджає законним правам ОСОБА_9 на розпорядження та користуватися своїм майном а також те, що, стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували на необхідність продовження застосування такого виду арешту майна, майна, власником якого є інша особа, яка не є обвинуваченою у кримінальному провадженні № 12024000000000321 від 07.02.2024 та не є особою, яка в силу закону мала би нести відповідальність за дії обвинуваченого, оскільки це майно є її особистою приватною власністю, зважаючи на доводи та надані докази заявником, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту майна відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16.10.2008).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що на даний час відпали підстави для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Для утримання певного майна державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, яка наразі, після проведення досудового розслідування, відпала, а тому клопотання представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12024000000000321 від 07.02.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 у справі № 757/63449/21-к на легковий автомобіль Mercedes-Benz AMG E43, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , в кузові сірого кольору, а також на мотоцикл, BMW R 1250 R, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 , зеленого кольору, які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1