Ухвала

від 02.05.2024 по справі 160/11226/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 травня 2024 року Справа 160/11226/24

Дніпропетровський окружний адмінітсративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить:

Визнати бездіяльність Держаного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції", що полягає у не повідомленні посадовій особі з державного нагляду за охороною праці про настання 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. на території Академії нещасного випадку в результаті якого я, як поліцейський отримав перелом ноги в період проходження служби - протиправною.

Визнати протиправним та скасувати Акт № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" капітаном поліції ОСОБА_1 від 15 лютого 2024 року, складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником Держаного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції".

Встановити факт настання нещасного випадку, що стався зі мною, ОСОБА_1 старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" капітаном поліції, як поліцейським 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям Академії, в результаті якого я отримав перелом ноги від осипання земельно-каменєвих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

В силу положень ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З тексту позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржує Акт № 5 розслідування нещасного випадку та в межах даної позовної вимоги просить суд встановити факт, що має юридичне значення: факт настання нещасного випадку з позивачем.

У частині першій статті 1 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, враховуючи вищезазначене, заявлені позивачем вимоги про встановлення факту, який має юридичне значення, не пов`язані із захистом її прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, та стосуються захисту приватних інтересів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відтак, зважаючи на предмет позову цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже, позовну вимогу про встановлення юридичного факту не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги позову йдуть в розріз із положеннями статті 19 КАС України, якою визначено вичерпний перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) будь-які юридичні факти у резолютивній частині судового рішення.

Суд наголошує на тому, що до юрисдикції адміністративних судів згідно з вимогами статті 19 КАС України не віднесено розгляд справ щодо встановлення юридичних фактів, оскільки справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення вирішуються згідно з розділом IV ЦПК України.

Справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, не мають ознак спору взагалі, а тим більше ознак публічно-правового спору. Саме тому такі справи розглядаються в порядку непозовного цивільного судочинства, але аж ніяк не в порядку адміністративного судочинства.

Заявлені у справі позовні вимоги щодо встановлення факту, що має юридичне значення, не є публічно-правовими вимогами, а тому не можуть бути розглянуті адміністративним судом. Відповідно, розгляд адміністративним судом такої справи з позиції Європейського Суду з прав людини трактуватиметься як розгляд справи неуповноваженим судом.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Також неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

За вказаних обставин суд доходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині наступних заявлених позивачем позовних вимог: встановити факт настання нещасного випадку, що стався зі мною, ОСОБА_1 старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" капітаном поліції, як поліцейським 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям Академії, в результаті якого я отримав перелом ноги від осипання земельно-каменєвих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Керуючись ст. 238, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 160/11226/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" про визнання протиправним та скасування індивідуального акта в частині наступних заявлених позовних вимог: встановити факт настання нещасного випадку, що стався зі мною, ОСОБА_1 старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" капітаном поліції, як поліцейським 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям Академії, в результаті якого я отримав перелом ноги від осипання земельно-каменєвих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Златін