Ухвала

від 03.07.2024 по справі 160/11226/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 липня 2024 року Справа 160/11226/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду та клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить:

Визнати бездіяльність Держаного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції, що полягає у не повідомленні посадовій особі з державного нагляду за охороною праці про настання 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. на території Академії нещасного випадку в результаті якого я, як поліцейський отримав перелом ноги в період проходження служби - протиправною.

Визнати протиправним та скасувати Акт № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_1 від 15 лютого 2024 року, складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником Держаного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції.

Встановити факт настання нещасного випадку, що стався зі мною, ОСОБА_1 старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції капітаном поліції, як поліцейським 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям Академії, в результаті якого я отримав перелом ноги від осипання земельно-каменєвих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року закрито провадження у справі в частині наступних заявлених позовних вимог - встановити факт настання нещасного випадку, що стався зі мною, ОСОБА_1 старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції капітаном поліції, як поліцейським 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям Академії, в результаті якого я отримав перелом ноги від осипання земельно-каменєвих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано позивачу строк 5-ть днів для усунення недоліків позовної заяви: надати заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду.

29.06.2024 року представник позивача надав суду заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду, у якій просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з позовом до суду та поновити строк звернення з позовом до суду. Клопотання обгрунтовано наступним: позивач потребував часу для аналізу документів та підготовки позовної заяви; позивач перебував на лікуванні у період з 11.03.2024 року по 18.02.2024 року, а також у період з 07.03.2024 року по 08.03.2024 року мав дні відпочинку від роботи із збереження заробітної плати відповідно до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів». Позивач раніше звертався з даним позовом до суду 16.04.2024 року, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 29.04.2024 року у справі № 160/10026/24 позовну заяву повернуто позивачу. Також позивач просить суд врахувати запроваджений на всій території України воєнний стан з 24.02.2024 року, а також те, що позивачу як працівнику поліції встановлено шестиденний робочий день.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, суд встановив наступне.

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 01.05.2024 року не вирішував питання щодо поновлення позивачу строку звернення з позовом до суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 КАС України).

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує акт № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_1 від 15 лютого 2024 року, складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником Держаного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Криворізька академія патрульної поліції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та позивач у позовній заяві вказують на отримання позивачем оскаржуваного акту саме 19.02.2024 року.

З позовом до суду позивач звернвся 29.04.2024 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в органах поліції і цей адміністративний позов подав до відповідача, який є суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3010/18 (позовними вимогами в якій було визнання протиправними та скасування акту форми Н-5* розслідування нещасного випадку, акту № 6 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру) дійшла висновку, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 580/2538/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що на вимоги про визнання протиправними дії щодо повторного складання актів за формою НТ* і Н-5*; визнання протиправними та скасування складених актів поширюється місячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки нещасний випадок стався з позивачем під час проходження ним служби у поліції і спірні правовідносини пов`язані з питаннями реалізації його правового статусу як поліцейського. Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №1640/3010/18 та полягає у віднесенні спорів щодо оскарження актів за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з особою під час проходження нею публічної служби, до публічно-правових спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України). Спірні правовідносини у розглядуваній справі пов`язані з правовим статусом особи, яка перебуває на публічній службі, а тому суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правомірного висновку про поширення на них вимог частини п`ятої статті 122 КАС України.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 560/4529/22.

За вказних обставин позивач пропустив встаночлений ч.5 ст. 122 КАС України строк звернення з даним позовом до суду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Суд зазначає, що на всій території України з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан.

Позивач проходить службу в поліції та позивачу як працівнику поліції встановлено шестиденний робочий день.

Також суд враховує постійні обстріли Дніпропетровської області та м. Кривого Рогу у 2024 році; віялові відключення електроенергії з початку 2024 року.

Суд також приймає до уваги те, що позивач перебував на лікуванні у період з 11.03.2024 року по 18.02.2024 року, а також у період з 07.03.2024 року по 08.03.2024 року мав дні відпочинку від роботи із збереження заробітної плати відповідно до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів».

Позивач раніше звертався з даним позовом до суду 16.04.2024 року, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 29.04.2024 року у справі № 160/10026/24 позовну заяву повернуто позивачу.

Однак позивач без невиправданих зволікань 29.04.2024 року повторно подав позов до суду; повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст. 169 КАС України).

Враховуючи право на звернення до суду, передбачене ч.1 ст. 5 КАС України, застосовуючи правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, приймаючи незначний строк пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду та необхідність його поновлення.

Щодо клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву.

Клопотання обгрунтовано тим, що через ракетні обстріли Кривого Рогу та відсутність електроенергії відповідач не зміг вчасно підготувати відзив на позовну заяву потребувала додаткового часу.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 22.05.2024 року.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 122 КАС України).

Враховуючи запровадження на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 року та постійні обстріли м. Кривого Рогу та відсутніть електоенергії, для забезпечення принципу змагальності сторін, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами до 22.05.2024 року включно.

Враховуючи те, що позивач усунув недоліки позовної заяви, то суд у відповідності до вимог ч.14 ст 171 КАС України продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 122, 161, 171, 256 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити розгляд справи.

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду з даним позовом.

Клопотання Державного закладу професійної (професійно-технічної0 освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» про поповлення процесуальних строків для надання відзиву на позовну заяву задовольнити частково.

Продовжити Державному закладу професійної (професійно-технічної0 освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» строк для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами до 22.05.2024 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.В. Златін