Постанова

від 23.10.2024 по справі 160/11226/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/11226/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року (суддя Златін С.В.) в справі № 160/11226/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» (далі ДЗ «КАПП», академія) про:

визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не повідомленні посадовій особі з державного нагляду за охороною праці про настання 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. на території академії нещасного випадку, в результаті якого він як поліцейський отримав перелом ноги в період проходження служби;

визнання протиправним та скасування акту № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31 липня 2023 року о 16 год 20 хв. з ним, старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки ДЗ «КАПП» капітаном поліції ОСОБА_1 , від 15 лютого 2024 року, складеним комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником ДЗ «КАПП»;

встановлення факту настання нещасного випадку 31липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. під час руху по дорозі внутрішнім подвір`ям академії, в результаті якого ним отримано перелом ноги від осипання земельно-кам`яневих матеріалів із земляного насипу, утвореного внаслідок виконання робіт з капітального ремонту зовнішніх мереж протипожежного водопостачання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту настання нещасного випадку 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції», що полягає у не повідомленні посадовій особі з державного нагляду за охороною праці про настання 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. на території Академії нещасного випадку, в результаті якого ОСОБА_1 як поліцейський отримав перелом ноги в період проходження служби.

Визнано протиправним та скасовано Акт № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31 липня 2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітаном поліції ОСОБА_1 , від 15 лютого 2024 року, складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником Держаного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що під час отримання травми позивачем не виконувались повноваження поліції, не виконувались будь-які службові повноваження, адже пересування по території академії для здійснення куріння не є виконанням службових обов`язків у розумінні статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», не зважаючи на скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень.

Враховуючи обставини нещасного випадку, на підставі пп. 1 п. 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, № 705 комісія з розслідування нещасного випадку дійшла обґрунтованого висновку, що нещасний випадок стався під час пересування до місяця куріння (а не виконання обов`язків).

У листках непрацездатності вказано про отримання захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком.

Позивачем не було негайно повідомлено відповідача про нещасний випадок, тому повідомлення посадових осіб з державного нагляду за охороною праці за формою, встановленою додатком 1 до Порядку № 705, було неможливо, а також це унеможливило фотографування місця травмування.

Позивачу було відомо про проведення земляних робіт на території академії, позивач пройшов всі інструктажі з охорони праці, тому мав передбачити настання нещасного випадку, не вжив достатніх заходів для його уникнення.

Позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, адже подія сталася 31 липня 2023 року, акт затверджено 15 лютого 2024 року, отримано позивачем 19 лютого 2024 року, а з позовом позивач звернувся до суду 30 квітня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що акт № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31 липня 2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки ДЗ «КАПП» капітаном поліції ОСОБА_1 , складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником ДЗ «КАПП» 15 лютого 2024 року.

У висновках акту № 5 розслідування нещасного випадку вказано, що за результатами проведення службового розслідування наказом від 13 жовтня 2023 року № 23/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 » застосовано до старшого викладача Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітана поліції ОСОБА_1 (0045669) дисциплінарне стягнення у виді зауваження, а начальника циклу ОСОБА_2 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. ОСОБА_1 , маючи на виконанні завдання, передбачені персоніфікованими посадовими обов`язками старшого викладача, протоколом засідання циклу від 28.07.2023 року № 11, 31.07.2023 року в період часу з 16-00 год. до 16-30 год. відлучився з робочого місця за своїми справами та не займався своїми безпосередніми обов`язками. В подальшому це призвело до нещасного випадку, тимчасової втрати працездатності. За результатами розслідування комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_1 під час несення служби, всупереч вимогам ст. 14 Закону України «Про охорону праці» не подбав про особисту безпеку і здоров`я в силу психофізичних причин особистої необережності. Комісія з розслідування зазначає, що нещасний випадок вважається таким, що не пов`язаний із здійсненням основних завдань та повноважень поліції, та стався з особистої необережності ОСОБА_1 , враховуючи, що останній міг та зобов`язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив всіх необхідних заходів для його уникнення. Комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок з ОСОБА_1 стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 160/31225/23 визнано протиправним та скасовано наказ ДЗ «КАПП» від 13 жовтня 2023 року №23/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 »; наказ ДЗ «КАПП» від 24 жовтня 2023 року №27/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 ».

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 160/31225/23 набрало законної сили 28 березня 2024 року.

Тому суд першої інстанції вважав, що накази ДЗ «КАПП» від 13 жовтня 2023 року №23/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 » та від 24 жовтня 2023 року №27/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 » не породжують правових наслідків з моменту їх прийняття, а висновки відповідача про те, що позивач 31 липня 2023 року в період часу з 16-00 год. до 16-30 год. відлучився з робочого місця за своїми справами та не займався своїми безпосередніми обов`язками, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на наказах, які визнані протиправними та скасовані судом.

Також судом першої інстанції вказано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків позивачем, враховуючи скасуванням рішення суду наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

Приведене стало підставою для висновку, що позивач у момент отримання травми проходив службу та виконував свої службові обов`язки, та про задоволення позову.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2015 року проходить службу в органах Національної поліції, має спеціальне звання капітан поліції, з 09 серпня 2023 року призначений на посаду старшого викладача циклу загальнопрофесійної підготовки ДЗ «КАПП».

31 липня 2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки ДЗ «КАПП» капітаном поліції ОСОБА_1 стався нещасний випадок на території ДЗ «КААП», внаслідок чого ОСОБА_1 отримав травму ноги під час робочого часу, прямувавши до місця, яке відведене для куріння, йшовши неподалік розритих траншей (ровів), наступив на каміння, яке скотилось з насипів.

Актом № 5 розслідування нещасного випадку, який стався 31 липня 2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки ДЗ «КАПП» капітаном поліції ОСОБА_1 , складеним комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затвердженим начальником ДЗ «КАПП» 15 лютого 2024 року, встановлено, що за результатами проведення службового розслідування наказом від 13 жовтня 2023 року №23/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 » застосовано до старшого викладача Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітана поліції ОСОБА_1 (0045669) дисциплінарне стягнення у виді зауваження, а начальника циклу ОСОБА_2 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. ОСОБА_1 , маючи на виконанні завдання, передбачені персоніфікованими посадовими обов`язками старшого викладача, протоколом засідання циклу від 28.07.2023 року № 11, 31.07.2023 року в період часу з 16-00 год. до 16-30 год. відлучився з робочого місця за своїми справами та не займався своїми безпосередніми обов`язками. В подальшому це призвело до нещасного випадку, тимчасової втрати працездатності. За результатами розслідування комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_1 під час несення служби, всупереч вимогам ст. 14 Закону України «Про охорону праці» не подбав про особисту безпеку і здоров`я в силу психофізичних причин особистої необережності. Комісія з розслідування зазначає, що нещасний випадок вважається таким, що не пов`язаний із здійсненням основних завдань та повноважень поліції, та стався з особистої необережності ОСОБА_1 , враховуючи, що останній міг та зобов`язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив всіх необхідних заходів для його уникнення. Комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок з ОСОБА_1 стався у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 160/31225/23, яке набрало законної сили 28 березня 2024 року, визнано протиправним та скасовано наказ ДЗ «КАПП» від 13 жовтня 2023 року №23/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 »; наказ ДЗ «КАПП» від 24 жовтня 2023 року №27/СТ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Академії ОСОБА_1 ».

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі Закон « 2694-ХІІ), який також регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 1 Закону № 2694-ХІІ визначено поняття охорони праці як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону № 2694-ХІІ казаного вище закону України роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Приписами статті 14 Закону № 2694-ХІІ передбачено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 22 Закону № 2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

У розумінні положень статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705 (далі Порядок № 705).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 705 встановлено, що нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Тобто отримання травми та/або тілесного ушкодження поліцейським під час проходження служби в поліції є нещасним випадком у розумінні Порядку № 705.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 705 передбачено, що прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний, зокрема, негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не повідомлено про нещасний випадок посадову особу з державного нагляду за охороною праці, а в ході апеляційного перегляду справи встановлених судом першої інстанції обставин не спростовано, відповідачем не надано належних та допустимих доказів протилежного.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивачем негайно не повідомлено відповідача про нещасний випадок, тому повідомлення посадових осіб з державного нагляду за охороною праці за формою, встановленою додатком 1 до Порядку № 705, було неможливо, а також це унеможливило фотографування місця травмування.

Разом з тим, відповідачем не спростовані твердження позивача про усне повідомлення безпосереднього керівника про нещасний випадок, а суб`єктом владних повноважень відповідачем такі твердження не спростовані.

Враховуючи не спростування відповідачем тверджень позивача про усне інформування безпосереднього керівника про нещасний випадок, суд відхиляє твердження відповідача про неможливість повідомлення посадових осіб з державного нагляду за охороною праці за формою, встановленою додатком 1 до Порядку № 705.

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

У разі нещасного випадку з поліцейським, який виконував завдання, пов`язані з державною таємницею, акт за формою Н-1 складається без зазначення відомостей, що становлять державну таємницю.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, якими є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У додатку № 6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Зокрема, підпунктом 2 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено падіння потерпілого поліцейського.

Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).

Аналіз приведених норм дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.

Виходячи зі змісту висновку, що оскаржується, комісією щодо проведення розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок з позивачем настав в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, як діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (підпункт 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705).

Тобто, як вірно вказав суд першої інстанції, спірним питання в цьому випадку є кваліфікація нещасного випадку як такого, що пов`язаний або ж не пов`язаний із виконанням позивачем службових обов`язків.

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Частиною першою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

Частиною четвертою статті 13 Закону № 580-VIII встановлено, що у системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.

Отже, визначальним для вирішення спору по суті між сторонами є встановлення факту, чи виконував позивач під час травмування службові завдання та покладені на нього повноваження, передбачені Законом № 580-VIII.

Суд визнає правильним висновок суду першої інстанції, що отримання позивачем травми 31 липня 2023 року за зазначених вище обставин не підпадає під обставину, що передбачена підпунктом 1 пункту 8 розділу III Порядку № 705.

Суд вказує, що якщо поліцейський отримав травму у службовий час, перебуваючи на службі, однак не під час безпосереднього виконання повноваження поліції, що передбачені статтею 23 Закону № 580-VIII, однак у зв`язку із діянням, яке пов`язано з виконанням завдань та повноважень поліції, така обставина не підпадає під дію пункту 8 розділу III Порядку № 705.

Позивач отримав травму в службовий час, перебуваючи на службі, на території ДЗ «КААП».

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку розділу ІІІ № 705 визначено, що виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, є обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

Відповідач не довів, що перебування позивача на території ДЗ «КААП» не є пов`язаним з виконанням ним завдань та повноважень поліцейського.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 620/7671/23.

Крім того, суд враховує обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в справі № 160/31225/23, яке набрало законної сили, а саме про відсутність факту, що позивач 31 липня 2023 року в період часу з 16-00 год. до 16-30 год. відлучився з робочого місця за своїми справами та не займався своїми безпосередніми обов`язками.

Суд відхиляє доводи апелянта, що позивачу було відомо про проведення земляних робіт на території академії, позивач пройшов всі інструктажі з охорони праці, тому мав передбачити настання нещасного випадку, не вжив достатніх заходів для його уникнення, адже судом першої інстанції цілком правомірно звернуто увагу на те, що позивач, перебуваючи на робочому місці на території ДЗ «КААП», за безпечність умов праці якого відповідає відповідач, внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме наявності на території викопаної траншеї через виконання ремонтних робіт, що була обвалована бічними земними подовжніми насипами з обох сторін, висотою 0,60 м. та без розміщення знаку для позначення перешкод та небезпечних місць, отримав травму ноги, а отже нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків.

При цьому суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався з цього питання на положення Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров`я на роботі, затверджених наказом Міністерства економіки України від 09 березня 2023 року № 1268, відповідно до приписів яких саме на роботодавця покладається обов`язок із забезпечення встановлення знаків безпеки відповідно до цих Мінімальних вимог, загальних мінімальних вимог до знаків безпеки та здоров`я на роботі (додаток 1), мінімальних вимог до вказівних знаків (додаток 2), мінімальних вимог до знаків на контейнерах і трубопроводах (додаток 3), мінімальних вимог для позначення місця розташування устатковання для боротьби з пожежею (додаток 4), мінімальних вимог для позначення перешкод, небезпечних місць і шляхів пересування транспортних засобів (додаток 5), мінімальних вимог до світлових знаків (додаток 6), мінімальних вимог до звукових сигналів (додаток 7), мінімальних вимог до вербального спілкування (додаток 8) та мінімальних вимог до сигналів, що подаються за допомогою рук (додаток 9), якщо немає можливості усунути або достатньо обмежити небезпеку шляхом застосування методів колективного захисту або вжиття заходів до організації праці, запровадження безпечних технологічних процесів і методів роботи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що ним дотримано мінімальних вимог для позначення перешкод, небезпечних місць у розумінні Мінімальних вимог: розміщення знаку для позначення перешкод та небезпечних місць (додаток 5 Мінімальних вимог) поруч із викопаною траншеєю через виконання ремонтних робіт, де стався нещасний випадок з позивачем.

Відповідачем жодним чином не спростовані такі висновки суду першої інстанції, а проведення інструктажів з охорони праці, наявність у позивача можливості передбачити настання нещасного випадку, не вжиття достатніх заходів для його уникнення, не спростовує факту недотримання саме відповідачем як роботодавцем мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров`я на роботі.

Також суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про те, що у листках непрацездатності вказано про отримання захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком, позаяк саме до повноважень комісії з розслідування нещасного випадку належить питання визнання отримання травми такою, що пов`язана з нещасним випадком.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність акту № 5 розслідування нещасного випадку.

Доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, суд відхиляє, зважаючи на те, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом, а апелянтом не приведено жодного доводу у спростування висновків суду першої інстанції, які слугували підставою для поновлення такого строку.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа стосується питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року в справі №160/11226/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року в справі № 160/11226/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 23 жовтня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов